Рішення

від 31.08.2015 по справі 912/2803/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2015 рокуСправа № 912/2803/15 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В., розглянув у судовому засіданні справу № 912/2803/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства комерційного банка "ПриватБанк"

до відповідача: Приватного підприємства "Компаніївське"

про стягнення 18598,91 грн,

представники сторін участі в засіданні суду не брали.

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк", Банк, позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Компаніївське" (далі - Клієнт, відповідач) заборгованості за договором від 18.12.2012 в сумі 18598,91 грн (10110,59 грн - заборгованість за кредитом, 4726,56 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2360,26 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 1401,50 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом).

Позивач надіслав до суду письмові пояснення від 11.08.2015р. в яких позовні вимоги підтримує у повному обсязі разом із випискою по рахунку відповідача щодо використання та погашення кредитного ліміту та з клопотанням про проведення судового засіданні без участі представника Банку.

Сторони участі своїх представників в засідання суду не забезпечили. Відповідач витребуваних сухвалою суду документів не подав. Водночас господарський суд вважає позивача та відповідача такими, що належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення засідання суду, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

З урахуванням наведеного та норм ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи належне повідомлення позивача та відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 912/2803/15 в судовому засіданні 31.08.2015 за відсутності представників сторін та за наявними у справі документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши усі обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.12.2012 на підставі Заяви про відкриття поточного рахунку приватному підприємству "Компаніївське" було відкрито публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приват Банк" поточний рахунок № 26002052908939 та картковий рахунок №26054052908686.

Із змісту Заяви про відкриття поточного рахунку вбачається, що клієнт підписуючи цю Заяву, погодився із Умовами та Правилами надання банківських послуг, розміщеними на сайті банку. Крім того, клієнт ознайомився з Тарифами банку, які разом із Заявою про відкриття поточного рахунку складають Договір банківського обслуговування.

Істотною умовою Договору між сторонами про банківське обслуговування було встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок корпоративного клієнта, режим функціювання якого полягає в наступному: кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - "кредит") надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточний рахунок клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо (п. 3.2.1.1.1 Договору). Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами банку, що розміщенні в мережах Інтернет на відповідному сайті, які разом із Заявою клієнта складають Договір про банківське обслуговування.

На підставі вищевикладеного, суд вважає допустимою та такою, що відповідає чинному законодавству, форму укладення кредитного договору через визначення його істотних умов у заявах про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та про відкриття поточного рахунку, а також затверджених банком Умов і Правил надання банківських послуг, які оприлюднені через сайт банку.

Відповідно до пунктів 3.2.1.1.3, 3.2.1.1.4 договору, кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків та винагороди. При цьому банк не оплачує витрати клієнта у випадку надходження на його рахунок документів на примусове списання (стягнення) коштів, при забороні проведення операцій по рахунку.

Ліміт кредитування банком розраховується за внутрішньобанківською методикою на підставі даних про рух коштів по поточному рахунку, платоспроможності клієнта інших показників. Банк має право в односторонньому порядку змінити розмір ліміту кредитування (п.п. 3.2.1.1.5, 3.2.1.1.6 Договору).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (стаття 1056-1 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 78 Цивільного кодексу України, який регулює правовідносини позики, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За твердженням позивача, він свої зобов'язання за Договором виконав, що підтверджується матеріалами даної справи, згідно яких відповідачеві встановлено кредитний ліміт, зокрема з 19.12.2012 на суму 1 000,00 грн; 04.03.2013 - 3 000,00 грн; з 21.06.2013 - 12000,00 грн, з 02.09.2013 - 16 000,00 грн, з 02.03.2015 кредитний ліміт зменшено до 0,00 грн. Даний факт підтверджено довідкою Банку від 18.06.2015 № 08.7.0.0.0/150618121713 та банківською випискою з рахунку боржника за період з 19.12.2012р. по 16.06.2015р.

Отримання кредитних коштів та користування ними згідно вказаного ліміту на суму 16000,00 грн відповідачем не спростовано. Користування ПП "Компаніївське" кредитними коштами підтверджується також випискою по банківському рахунку відповідача № 26002052908939, наданої до матеріалів справи позивачем з 19.12.2012р. по 16.06.2015р. та розрахунком заборгованості за договором від 18.12.2012 станом на 16.06.2015, відповідно до якого забогрованість відповідача за кредитом становить 10110,59 грн.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 3.2.1.4.1.1 договору встановлено, що обнулити дебетове сальдо клієнт повинен у проміжок часу з 20-го по 25-те число місяця і за цей період ставка за користування кредитними коштами становить 0%.

За користування кредитними коштами протягом 90 днів з дати періоду, коли дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 36% річних починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню. Починаючи із 91 дня кредит вважається простроченим і відсотки за користування кредитом вже сплачуються за ставкою 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Розмір щомісячної комісії врегульовано п.п. 3.2.1.4.4. Договору, яким передбачено, що клієнт сплачує банку винагороду за використання лімітом відповідно п.п 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.

За розрахунком позивача, який не спростовано відповідачем, станом на 16.06.2015 дебетове сальдо по поточному рахунку відповідача становить 10110,59 грн, що складає заборгованість відповідача по кредиту. Також Банк нарахував відповідачеві проценти за користування кредитними коштами в сумі 4726,56 грн станом на 16.06.2015 відповідно до розрахунку позивача та 1401,50 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Відповідач не надав суду доказів проведення повного розрахунку по кредиту, процентам та комісії. З огляду на вищенаведене господарський суд задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення умов кредитування в сумі 2360,26 грн станом на 16.06.2015 відповідно до розрахунку позивача. Вказані вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Умовами п. 3.2.1.5.1 передбачена відповідальність сторін, зокрема при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, терміну повернення кредиту, винагроди, останній сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно до п. 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, проте відповідно до п. 3.2.1.5.4 договору нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, визначених даним пунктом, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Відповідач не подав господарському суду доказів виконання своїх зобов'язань за вищевказаним кредитним договором в частині своєчасного повернення позивачу кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом та доказів виконання вимог позивача.

Таким чином, не суперечить вимогам законодавства та відповідає умовам договору і підтверджується матеріалами справи правомірність нарахування позивачем відповідачеві пені в сумі 2360,26 грн.

Господарський суд враховує, що позивачем у справі дотримано положення ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, отже позовні вимоги судом задовольняються в повному обсязі.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача у справі покладаються судові витрати на судовий збір повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33,34,44,49, 82-85, 116, 117 ГПК України, Законом України про судовий збір", господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Компаніївське" (28400, Кіровоградська обл., Компаніївський р-н, смт. Компаніївка, пров. Шевченка, буд. 34; ідентифікаційний код: 37323893) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за договором № б/н від 18.12.2012 в розмірі 18598,91 грн., з яких 10110,59 грн. - заборгованість за кредитом, 4726,56 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2360,26 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 1401,50 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом, а також судовий збір в сумі 1827,00 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 31.08.2015р

Суддя Т. В. Макаренко