Рішення

від 27.08.2015 по справі 921/608/15-г/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" серпня 2015 р.Справа № 921/608/15-г/11

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М. розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета Комфорту" вул. В. Стуса, буд. 1, м. Тернопіль

до відповідача: Приватного підприємства "Спецтехбуд-Т", вул. Бродівська, 59, офіс 31, м. Тернопіль

про стягнення заборгованості в сумі 67 977 грн. 96 коп..

За участю представників сторін

Позивача: Захарій А.В, - представник;

Відповідача: не з"явився.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Планета Комфорту" вул. В. Стуса, буд. 1, м. Тернопіль звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до приватного підприємства "Спецтехбуд-Т", вул. Бродівська, 59, офіс 31, м. Тернопіль про стягнення заборгованості в сумі 63 215 грн. 81 коп..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору № 0911-12 від 09 листопада 2012 року на виготовлення та встановлення фасадних конструкцій, а саме не здійснив повної оплати за виконані роботи, в наслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 31 506 грн. 44 коп., на яку нараховано інфляційні нарахування, 3 % річних, пеню та штраф.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 19 червня 2015 року порушено провадження у справі та розгляд даної справи призначено на 02 липня 2015 року. В порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 07 серпня 2015 року, 14 серпня 2015 року.

14 серпня 2015 року представники позивача надали суду заяву № 11-08 від 12.08.2015 р. про збільшення позовних вимог, в якій просять суд стягнути з відповідача 72 706 грн. 03 коп..

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 14 серпня 2015 року прийнято дану заяву в порядку ст. 22 ГПК України та суд розглядає спір, виходячи з нової ціни позову, яка становить 72 706 грн. 03 коп.. Розгляд справи відкладено на 27 серпня 2015 року. Зобов"язано подати до дня розгляду справи позивача докази надіслання відповідачу заяви про збільшення розміру позовних вимог та обґрунтований розрахунок інфляційних нарахувань (розмежування суми основного боргу та суми інфляційних нарахувань); відповідача обґрунтований, документально підтверджений відзив на позов із врахування заяви про збільшення позовних вимог; докази часткової сплати вартості виконаних робіт.

25 серпня 2015 року на адресу суду від позивача надійшли витребувані ухвалою суду докази із супровідним листом № 20-08 від 20.08.2015 р., а саме, опис вкладення та фіскальний чек про надіслання відповідачу заяви про збільшення позовних вимог. Разом з тим, позивачем надано заяву № 18-08 від 18.08.2015 р. про уточнення позовних вимог із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 67 977 грн. 96 коп., з яких: 29 000 грн. 00 коп. - сума основного боргу, 21 597 грн. 56 коп. - інфляційні нарахування, 2 961 грн. 58 коп. - 3 % річних, 8 958 грн. 18 коп. - пеня та 5 460 грн. 64 коп. - штраф в розмірі 10 % від суми несвоєчасного здійснення оплати.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Проте, у разі зменшення позовних вимог має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Враховуючи наведене, суд розцінює дану заяву як зменшення позовних вимог та приймає дану заяву в порядку ст. 22 ГПК України та розглядає спір, виходячи з нової ціни позову, яка становить 67 977 грн. 96 коп..

Представник позивача в судовому засіданні 27 серпня 2015 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі із врахуванням заяви № 18-08 від 18.08.2015 р.. Просив суд позов задоволити.

Представник відповідача докази часткової сплати вартості виконаних робіт та відзив на позов не подав в судові засідання 07 серпня 2015 року, 14 серпня 2015 року та 27 серпня 2015 року не з"явився, причин неявки суду не повідомив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення.

Своїм правом на захист відповідач не скористався та не подав суду відзиву на позов, будь-яких заперечень чи спростувань позовних вимог.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Втім, зважаючи на те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, а наявних матеріалів справи достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення, справа розглядається без участі уповноваженого представника відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши доводи представника позивача, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

09 листопада 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Планета Комфорту" /надалі Виконавець/ та приватним підприємством "Спецтехбуд-Т" /надалі Замовник/ було укладено договір № 0911-12 про виготовлення та встановлення фасадних конструкцій, відповідно до умов якого Виконавець зобов"язується виготовити з власного матеріалу, втроби згідно специфікації та здійснити їх встановлення, а Замовник зобов"язується прийняти і оплатити це замовлення згідно з умовами цього договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору приблизна вартість даного договору на момент його підписання становить 94 774 грн. 80 коп. включаючи ПДВ. Форма розрахунків: платіжне доручення (п. 2.4. договору).

Згідно п. 2.6. договору кінцевий розрахунок згідно цього договору 10 % вартості замовлення, що становить 9 477 грн. 48 коп. Замовник проводить з Виконавцем не пізніше 3 (трьох) банкрувських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 4.1. договору зобов"язання по даному договору вважаються виконаними Виконавцем і прийнятими Замовником з моменту підписання Акту виконаних робіт. Акт виконаних робіт, що підлягає підписанню, складається та подається Замовнику у 2-х примірниках. Замовник на протязі 3 (трьох) днів з моменту отримання Акту, повинен підписати його і передати Виконавцю. У випадку недотримання Замовником вищевказаного терміну, Замовлення вважається виконаним Виконавцем в повному обсязі і з належною якістю, і прийнятим Замовником (п. 4.2. договору).

Згідно п. 4.3. договору при виявленні в процесі здавання-приймання Замовлення недоробок, Акт виконаних робіт підписується, а на недоробки складається акт з переліком недоліків та визначення строків їх усунення.

Договір вступає вступає в дію з дати його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами свої зобов"язань (п. 7.1. договору).

На виконання умов даного договору Виконавець виконав роботи в повній мірі, а Замовник прийняв дані роботи, що підтверджується актом виконаних робіт № 06/12/12 від 27.12.2012 р. на суму 89 506 грн. 44 коп., підписаного представниками сторін та скріпленими відтисками їх круглих печаток без будь - яких зауважень.

Факт отримання послуг за даним договором відповідачем не заперечено в судовому засіданні 02 липня 2015 року та підтверджено наявними в матеріалах справи належним чином засвідченою копією зазначеного вище Акту виконаних робіт.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідачем відповідно до умов договору здійснено часткову оплату за надані послуги, а саме, 35 000 грн. 00 коп., що надійшли на розрахунковий рахунок позивача 13.12.2012 р., 10 000 грн. 00 коп., - 14.03.2013 р., 3 000 грн. 00 коп. - 04.07.2013 р., 2 500 грн. 00 коп. - 27.06.2013 р., 2 500 грн. 00 коп., - 30.07.2014 р., 5 000 грн. 00 коп. - 29.12.2014 р. та 2 506 грн. 44 коп. - 02.07.2015 р., що підтверджується копіями виписок по рахунку ПАТ "ПриватБанк".

З метою досудового врегулювання спору позивачем надіслано відповідачу лист-вимогу № 21/04 від 21.04.2015 р. про здійснення платежу, в якому позивач вимагає у відповідача сплатити суму заборгованість на протязі 7 календарних днів з моменту одержання листа. Однак, даний лист-вимога залишений відповідачем без виконання.

Таким чином, на дату звернення позивача з позовом із врахуванням заяви № 18-08 від 18.08.2015 р. до господарського суду у відповідача існує заборгованість перед позивачем згідно договору про виготовлення та встановлення фасадних конструкцій від 09 листопада 2012 року в сумі 29 000 грн. 00 коп., яка підтверджена належними доказами та не спростована відповідачем.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу, Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (ст. 905 ЦК України).

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, всупереч умов договору про виготовлення та встановлення фасадних конструкцій від 09 листопада 2012 року та вимог законодавства, відповідач свої зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг не виконав в повному обсязі, а тому суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основної заборгованості за вищезазначеним договором в сумі 29 000 грн. 00 коп. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Разом з тим, позивач у позовній заяві із врахуванням заяви № 18-08 від 18.08.2015 р., просить суд стягнути з відповідача, який прострочив виконання грошового зобов"язання 2 961 грн. 58 коп. - 3 % річних, 21 597 грн. 56 коп. інфляційні нарахування, 8 958 грн. 18 коп. - пеню та 5 460 грн. 64 коп. - штраф в розмірі 10 % від суми несвоєчасного здійснення оплати.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В силу ч. ч.1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року з наступними змінами регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" передбачено, що «платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін". А згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.1 договору за порушення грошових зобов"язань за цим договором винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період припущення порушення винною стороною, від суми невиконаного грошового зобов"язання за кожен день порушення виконання. У випадку не виконання /прострочення виконання Замовником п. 2.6 договору, щодо здійснення розрахунку з Виконавцем за виконане згідно цього договору замовлення, якщо прострочення строку передбаченого п. 2.6. даного договору триває більше ніж 20 календарних днів, замовник виплачує виконавцю окрім пені штраф у розмірі 10 % від суми несвоєчасного здійснення оплати. Даний штраф сплачується за письмовою вимогою виконавця протягом семи днів після отримання такої вимоги за кожне порушення договору (п. 5.8 договору).

Розглянувши подані позивачем розрахунки, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних, інфляційні нарахування, пені та штрафу в розмірі 10 % від суми несвоєчасного здійснення оплати обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На день розгляду справи докази погашення відповідачем заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог - про стягнення заборгованості за надані послуги, а відповідачем в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростовано, господарський суд дійшов висновку, що позов нормативно та документально доведений, та підлягає до задоволення в повному обсязі в сумі 67 977 грн. 96 коп., з яких: 29 000 грн. 00 коп. - основний борг, 2 961 грн. 58 коп. - 3 % річних, 21 597 грн. 56 коп. інфляційні нарахування, 8 958 грн. 18 коп. - пені та 5 460 грн. 64 коп. - штраф в розмірі 10 % від суми несвоєчасного здійснення оплати.

У відповідності до вимог ст. 49 ГПК судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Спецтехбуд-Т", вул. Бродівська, 59, офіс 31, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 36212297 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета Комфорту" вул. В. Стуса, буд. 1, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 21132237 - 29 000 грн. 00 коп. - основний борг, 2 961 грн. 58 коп. - 3 % річних, 21 597 грн. 56 коп. інфляційні нарахування, 8 958 грн. 18 коп. - пеню, 5 460 грн. 64 коп. - штраф в розмірі 10 % від суми несвоєчасного здійснення оплати та 1 827 грн. 00 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття /підписання - 31 серпня 2015 року/ через місцевий господарський суд.

Суддя А.М. Сидорук