Рішення

від 25.12.2013 по справі 922/3585/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2013 р.Справа № 922/3585/13

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Жельне С.Ч.

судді: Аюпова Р.М. , Лаврова Л.С.

при секретарі судового засідання Федорова Т.О.

розглянувши справу

за позовом Першого заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківська міська рада, м. Харків до ПП "Фагот - 2000", м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 відділ м. Харків Міністерства оборони України про стягнення коштів за участю представників:

позивача: ОСОБА_3 - за довір. № 08,-11/77/2-13 від 03.01.2013 р.,

відповідача: ОСОБА_4 - директор, ОСОБА_5 - за довір. б/н від 01.08.2013 р.;

3-ї особи: не з"явився;

прокурор: Хряк О.О. (посв. № 0013774 від 06.12.12р.)

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора міста Харкова звернувся до суду в інтересах держави в особі Харківської міської ради та просить стягнути з відповідача суму збитків за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів у розмірі 5627588,00 грн.

Також, в позовній заяві прокурор заявив вимогу про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача.

Ухвалою суду від 25.12.2013 р. у задоволенні вимоги прокурора про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

20.09.2013р. відповідач подав через канцелярію суду клопотання вх.№34590 про огляд та дослідження речових доказів у місці їх знаходження та заперечення на позовну заяву з додатками вх.№34588.

Ухвалою суду від 25.09.2013р. у задоволенні клопотання відповідача про огляд та дослідження речових доказів у місці їх знаходження відмовлено.

25.09.2013р. представник позивача надав через канцелярію суду правове обґрунтування позову вх. № 327 з додатками.

Представник відповідача 13.11.2013 року через канцелярію суду за вх. № 2598 подав зустрічну позовну заяву до Харківської міської ради про зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки.

Ухвалою суду від 15.11.2013р. відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ПП «Фагот-2000» до Харківської міської ради про зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки. вх. № 2598 від 13.11.2013 року. (всього на 21 арк.) в т.ч. платіжне доручення № 126 від 13.11.2013 р. про сплату судового збору в сумі 1147 грн. 00 коп. та повернено відповідачу.

Ухвалою суду від 30.10.2013 р. для розгляду справи призначено колегію суддів у складі трьох суддів. Розпорядженням голови суду для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Жельне С.Ч., судді Аюпова Р.М., Лаврова Л.С.

Ухвалою суду від 03.12.2013 р. до участі у справі залучено ОСОБА_2 відділ міста Харкова Міністерства оборони України як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

16.12.2013 р. ОСОБА_2 відділ міста Харкова подав через канцелярію суду письмові пояснення у справі, довідку про наявність будівель і споруд третьої особи на спірній земельній ділянці по вул. Червоноармійська, 16 м. Харкова та заяву про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.

В судовому засіданні представники позивача та прокуратури позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у запереченні та поясненнях відповідача.

У судове засідання 25.12.2013р. представник третьої особи не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи, а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, суд встановив наступне.

27.12.2006 р. ПП «Фагот-2000» набуло на праві приватної власності нежитлову будівлю літ. «А» загальною площею 415,5 кв.м. по вул. Червоноармійській, б.16 в м. Харкові, про що видано свідоцтво про право власності №б/н від 27.12.2006р., зареєстрованого 16.01.2007 реєстраційний номер 17338321.

Рішенням Харківської міської ради №221/06 від 27.12.2006р. «Про надання дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки для будівництва (реконструкції) та експлуатації об'єктів», відповідачу надано дозвіл на розробку відводу земельної ділянки по вул. Червоноармійській, 16 м. Харкова для будівництва та експлуатації торгово-офісного центру з реконструкцією нежитлової будівлі літ. «А-1» під торгові та допоміжні приміщення.

23.01.2007 р. відповідач звернувся до Харківської міської ради з заявою про затвердження проекту відводу земельної ділянки по вул. Червоноармійській, 16 м. Харкова.

27.08.2007 р. між Харківською міською радою та ПП «Фагот-2000» було погоджено розрахунок розміру орендної плати за вказану земельну ділянку №1605/07 у розмірі 10098,24 грн. на місяць. Грошова оцінка земельної ділянки відповідно до розрахунку склала 1844428 грн.

Рішенням Харківської міської ради №186/07 від 03.10.2007р. "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів" надано ПП «Фагот-2000» в оренду земельну ділянку площею 0,7076 га, що знаходиться по вул. Червоноармійській в м. Харкові, для будівництва торгово-офісного центру до 01.10.2009 р.

Пунктом 4.2 зазначеного рішення юридичних та фізичних осіб зобов'язано оформити в трьохмісячний термін у встановленому порядку акти встановлення меж земельних ділянок на місцевості, та договори оренди землі.

На виконання вказаного рішення Харківської міської ради №186/07 від 03.10.2007р., відповідач оформив акт встановлення меж земельної ділянки на місцевості за адресою: вул. Червоноармійська, 16, Ленінський район, м. Харків, що зареєстрований Управлінням земельних ресурсів у місті Харків 09.06.2008 №902/08 та підготовлено проект договору оренди землі, що був підписаний з боку відповідача.

Рішенням Харківської міської ради №752/12 від 22.06.2012р. «Про внесення змін до рішень Харківської міської ради з питань містобудівних питань» були внесені зміни до п.17 додатку 1 рішення Харківської міської ради «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів» від 03.10.2007р. №186/07, а саме: «п.17.1. Перевести земельну ділянку по вул. Червоноармійській, 16 загальною площею 0,7076 га з земель оборони до земель житлової та громадської забудови. П.17.2. ПП «Фагот» - надати в оренду земельну ділянку по вул. Червоноармійській, 16 загальною площею 0,7076 га (в тому числі: ділянку площею 0,0181 га надати без права капітального будівництва до початку реконструкції вул. Червоноармійської) для будівництва торгово-офісного центру до 31.12.2013р. (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації)».

Відповідно до витягу №779/12 від 16.07.2012р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Червоноармійській, 16 загальною площею 0,7076 га, нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки склала 4131323 грн.

Відповідно до листів ПП «Фагот-2000» до Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради від 01.02.2013р. №б/н і від 29.04.2013р. №6, до Управління земельних відносин Харківської міської ради від 28.03.2013 №5, відповідач неодноразово звертався із запитами про оформлення договору оренди земельної ділянки по вул. Червоноармійській, 16 загальною площею 0,7076 га.

Відповідно до Інформаційної довідки відділу організації землевпорядкування та обліку від 07.02.2013р. та листа Управління земельних відносин від 18.05.2013р. №4384/0/84-13, документація ПП «Фагот-2000» і договір оренди відповідної земельної ділянки проходять процедуру погодження.

Станом на дату розгляду справи Харківська міська рада договір оренди земельної ділянки по вул. Червоноармійській, 16 загальною площею 0,7076 га з відповідачем не уклало.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації мають право звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням; також згідно статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право звернутися до суду за його захистом відповідно до встановлених способів захисту цивільних прав та інтересів судом.

Способи захисту прав на земельні ділянки встановлено ст. 152 Земельного кодексу України, згідно з якою власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, відшкодування заподіяних збитків, застосування інших, передбачених законом, способів.

Розглядаючи спір, господарський суд повинен встановити об`єктивну наявність порушення чи оспорювання цивільного права позивача, зміст цього порушеного права відповідно до предмету та підстав поданого позову.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачений актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства; у випадках встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 3 Земельного Кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правових актів.

За статтями 13, 14 Конституції України, статтею 324 Цивільного кодексу України земля є об`єктом права власності Українського народу; від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого само Стаття 156 Земельного кодексу України визначає перелік випадків, коли власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки. Згідно даної норми, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні наслідок: а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Вказаний перелік підстав для відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, в тому числі шляхом прийняття органами місцевого самоврядування рішень з цього приводу.

Статтею ст.157 Земельного кодексу України, визначений порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Так, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284 (з наступними змінами і доповненнями від 14.01.2004 р.) затверджений Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, згідно якого відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад, власники землі або землекористувачі, яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть відшкодовувати збитки, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Результати роботи комісії оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Слід зазначити, що вказаним Порядком передбачено, що збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам підприємствами, організаціями установами та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій.

Таким чином, статтею 156 Земельного кодексу України, на відміну від п.5.1 наведеного вище Порядку, не передбачено такої підстави настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, як використання земельної ділянки без правовстановлюючого документа.

Згідно п.22 ч.1 ст.92 Конституції України, виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них визначаються виключно законами України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Та обставина, що п.5.1 Порядку визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату на землю, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 24.06.2009 №130/09 не відповідає положенням чинного законодавства України, унеможливлює його застосування при вирішенні даної справи.

Аналогічної позиції дотримується й Вищий господарський суд України у постанові від 19.01.10р. по справі №47/80-09.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України договір оренди земельної ділянки є однією із форм правочину. Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України однією з вимог чинності правочину є вчинення правочину у формі, встановленій законом та вчинений особою, що має необхідний обсяг правоздатності.

При цьому, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ст. 93 Земельного кодексу України).

Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності (ст.78 Земельного кодексу України).

Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. (ст. 79 Земельного кодексу України).

Відповідно до перехідних положень Земельного кодексу України та ст. 12 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради здійснюють повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів. Таким чином повноваження з укладення договорів оренди земельних ділянок, як і рішення про надання земельної ділянки належить Харківській міській раді.

Відповідно до ст. ст. 2, 5 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Рішенням Харківської міської ради від 24.06.2009 №130/09 затверджено «Порядок визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату на землю» (далі - Порядок).

За результатами обстеження посадовими особами управління земельних відносин 14.03.2013р. складено акт №1057/13, відповідно до якого визначено межі, площу та конфігурацію земельної ділянки. Обстеженням на місцевості встановлено, що земельна ділянка площею 0,7076га по вул. Червоноармійській, 16 у м. Харкові, огороджена та використовується ПП «Фагот-2000» для експлуатації магазину, кафе, СТО та шиномонтажу без оформлення права користування земельною ділянкою. Будівництво торговельно-офісного центру не розпочато. Договір оренди земельної ділянки між Харківською міською радою та ПП «Фагот-2000» не укладено.

Комісією для визначення збитків власникам землі та землекористувачам проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства і встановлено наступне.

Згідно акту про визначення збитків від 22.03.2013р. №339, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 10.04.2013 №227, визнати неодержаний міською радою дохід в сумі 5627588 грн. збитками, які нанесені ПП «Фагот-2000» міській раді за використання земельної ділянки площею 0,7076 га по вул. Червоноармійській, 16 в м. Харкові без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно із розрахунком розміру збитків за використання ПП «Фагот-2000» земельної ділянки площею 0,7076 га за адресою: м. Харків, вул. Червоноармійська, 16 для експлуатації та обслуговування магазину, кафе, СТО та шино монтажу (землі комерційного використання) згідно акту обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки №1057/13 від 14.03.2013р., розмір збитків розраховано: за 2010 рік у розмірі 1493483,40 грн., за 2011 рік у розмірі 1908684,12 грн., за 2012 рік 1908684,12 грн., 316736,92 грн., всього на загальну суму 5627588,56 грн.

Відповідно до п.5.1 Порядку у випадку неоформлення документу, що посвідчує право користування земельною ділянкою у строк, встановлений рішенням Харківської міської ради про надання земельної ділянки збитки визначаються після закінчення строку, встановленого в рішенні Харківської міської ради для оформлення документу, що підтверджує право користування земельною ділянкою.

Відповідно до п.5.4 Порядку відшкодування збитків проводиться за період використання землі з порушенням земельного законодавства в розмірі орендної плати за землю, яку власник землі (міська рада) міг би отримати при належному виконанні дотриманні) землекористувачем вимог земельного законодавства. Збитки визначаються за ставками орендної плати, які діяли на момент виникнення таких збитків із застосування коефіцієнтів, які дорівнюють подвійній обліковій ставці Національного Банку України на початок кожного звітного року відповідно до рішення Харківської міської ради від 27.02.2008 р. № 41/08 «Про затвердження Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові»(із змінами та доповненнями, внесеними рішенням 25 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 10.09.2008 р. № 242/08, 29 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 25.02.2009 р. № 32/09).

Відповідно до п.7.1 Порядку після затвердження акту про визначення збитків рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради Управління земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради у п'ятиденний термін направляє суб'єктам повідомлення про його необхідність відшкодування збитків (додаток 1).

Повідомлення про результати розгляду матеріалів комісією по визначенню збитків, розрахунок суми збитків та рішення виконавчого комітету Харківської міської ради про затвердження акту про визначення збитків з пропозицією добровільного відшкодування збитків було направлено ПП «Фагот-2000» 23.04.2013р. за №3796/0184-13.

У разі визнання вимог, зазначених у повідомленні та надання згоди на добровільне відшкодування збитків укладається договір про добровільне відшкодування збитків.

Добровільне відшкодування збитків здійснюється шляхом укладання договору про відшкодування збитків (додаток 2), який готується управлінням земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради.

Згідно з пунктом 7.8 Порядку у випадку недосягнення сторонами згоди або неотримання результатів розгляду повідомлення про необхідність відшкодування збитків у встановлений строк з урахуванням поштового обігу, Управління земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради направляє матеріали щодо відшкодування збитків до Юридичного департаменту Харківської міської ради для підготовки позову про примусове відшкодування збитків в судовому порядку.

У передбачений п.7.2 Порядку (затверджено рішенням Харківської міської ради №130/09 від 24.06.2009) 10-тиденний строк вищезазначене повідомлення відповідачем не розглянуто, станом на дату розгляду цієї справи договір про відшкодування збитків відповідно до п.7.5 Порядку не укладено, в досудовому порядку спір не врегульовано.

Відповідач заперечує факт користування спірною земельною ділянкою по вул. Червоноармійській, 16 загальною площею 0,7076 га.

Судом встановлено, що на цій земельній ділянці розташоване нерухоме майно, належне ПП «Фагот-2000», що посвідчується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №13235016 від 16.01.2007 на нежитлову будівлю літ. «А-1» площею 415,5 кв.м., яка розташована у м. Харкові по вул. Червоноармійській, 16.

Відповідно до технічного паспорту на вказану нежитлову будівлю літ. «А-1» будинок 16 по вулиці Червоноармійській Ленінський район місто Харків №6087 від 04.11.2008р. (інвентаризаційна справа №59281), ця нежитлова будівля займає площу земельної ділянки 0,05396 га.

Відповідно до довідки ОСОБА_2 відділу міста Харків, на земельній ділянці, яка розташована у м. Харкові по вул. Червоноармійській, 16, розміщені будівля КПП 1947 року побудови, цегляний паркан 1960 року побудови та металеві ворота 1960 року побудови.

Також, відповідно до погодження проекту відведення земельної ділянки №314-19/06-263 від 02.04.2007р. ДП ОАСУ «Слобідська археологічна служба» для будівництва та експлуатації торгово-офісного центру, на всій площі земельної ділянки у м. Харкові по вул. Червоноармійській, 16 відсутні археологічні об'єкти. А згідно із актом обстеження земельної ділянки №1057/13 14.03.2013р., будівництво торговельно-офісного центру не розпочато.

Таким чином, суд приходить до висновку, що прокурором та позивачем не доведено фактичного використання ПП «Фагот-2000» всієї земельної ділянки площею 0,7076 га по вул. Червоноармійській, 16.

Відповідно до витягу з форми 6-ЗЕМ Харківського міського управління земельних ресурсів на земельну ділянку по вул. Червоноармійській, 16 у Ленінському районі м. Харкова №1399 від 24.04.2007р., вказана земельна ділянка площею 0,7076 га належала Міністерству оборони України.

Вказане також підтверджується висновком №1667/07 від 31.07.2007р. Харківського міського управління земельних ресурсів, яким погоджено надання ПП «Фагот-2000» надання в оренду земельної ділянки по вул. Червоноармійській, 16 площею 0,7076 га «за рахунок земель оборони».

02 лютого 2006 року був направлений лист №303/1/26/192 Начальника головного ОСОБА_2 управління Збройних Сил України на адресу Харківського міського голови, згідно із яким, у відповідності до рішення Міністра оборони Уборони від 26.01.2006 року № 804/з, КЕУ Збройних Сил України просило припинити право користування земельною ділянкою за адресою м. Харків, вул. Червоноармійська, 16 на користь нового власника будівлі літ. А-1, яка розташована за цією адресою.

Відповідно до ч.4 ст.88 Земельного кодексу України, територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі: а) передачі їм земель державної власності; б) примусового відчуження земельних ділянок у власників з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; в) прийняття спадщини; г) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; ґ) виникнення інших підстав, передбачених законом. Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об'єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюють районні або обласні ради.

Згідно із ст.141 Земельного кодексу України, припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу. Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку укладають угоду про передачу права власності на земельну ділянку. Угода про передачу права власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

За приписами ст. 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Статтею 120 Земельного кодексу України передбачено, що в разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, при переході права власності на будівлю, право власності чи користування земельною ділянкою під цією будівлею переходить не автоматично

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті, право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (ст. 126 Земельного Кодексу України).

Судом встановлено, що лише 22 червня 2012 року рішенням Харківської міської ради №752/12 від 22.06.2012р. земельну ділянку по вул. Червоноармійській, 16 м. Харкова площею 0,7076 га переведено з земель оборони до земель житлової та громадської забудови.

Вказане також підтверджується листом Управління містобудування та архітектури №2669/0/27-12 від 03.07.2012р.

Проте, в порушення ст.141 ЗК України, позивач не припинив право користування спірною земельною ділянкою КЕВ м. Харкова та не повідомив органи реєстрації про реєстрацію цієї земельної ділянки за Харківською міською радою.

Акти приймання-передачі земельної ділянки від КЕУ Збройних сил України до Харківської міської ради відсутні.

Таким чином, позивач та прокурор не довели, що Харківська міська рада є належним власником (землекористувачем) земельної ділянки по вул. Червоноармійській, 16 м. Харкова площею 0,7076 га, оскільки відсутні відомості про реєстрацію припинення права користування земельною ділянкою КЕВ м. Харків так само, як і про реєстрацію права Харківської міської ради на цю земельну ділянку.

Більш того, суд зазначає, що відповідно до норм Податкового кодексу України плата за землю (земельний податок та орендна плата на земельні ділянки державної та комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів.

Розміри та порядок плати за землю визначає Податковий кодекс України, згідно з яким плата за землю справляється у двох формах - земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності.

При цьому суд зазначає, що законною підставою для сплати орендної плати у відповідності до ст. 21 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, є наявність такої умови, як укладений і зареєстрований у встановленому законом порядку договір оренди.

Контроль за правильністю обчислення і справляння плати за землю здійснюється органами державної податкової служби.

У статті 15 Закону України "Про плату за землю" (діючий на момент виникнення спірних правовідносин, оскільки позивачем нараховане відповідачу збитки за період з 01.07.2009 року по 01.05.2011 року), зазначено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою, у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Як вбачається з аналізу положень статті 2 та ч. 2 ст. 15 Закону України "Про плату за землю", за відсутністю у користувача земельної ділянки документів, визначених у статтях 125-126 Земельного кодексу України, які засвідчують право на земельну ділянку у встановленому законом порядку, такий користувач здійснює фактичне користування з зобов'язанням сплатити за період користування у поточному році податку на землю.

Крім того, п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу України встановлено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Відповідно до п-п.4 п.297.1. ст.297 Податкового кодексу України, платники податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку.

Таким чином, як вбачається з аналізу положень п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу України та ст. ст. 2, 15 Закону України "Про плату за землю" (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) за відсутністю у користувача земельної ділянки документів, визначених у ст. 126 Земельного кодексу України, які засвідчують право на земельну ділянку у встановленому законом порядку, такий користувач здійснює фактичне користування з зобов'язанням сплатити за період користування у поточному році податку на землю.

Згідно із наданими відповідачем свідоцтвами про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва-юридичною особою (а.с.169-172 том 1) та податкові декларації з розрахунками сплати єдиного податку (а.с.173-176 том 1), ПП «Фагот-2000» є платником єдиного податку.

З огляду на це, суд не бере до уваги доводи прокурора та позивача про несплату відповідачем земельного податку як підставу порушення ним порядку плати за землю, яку відповідач використовує в комерційних цілях, та спричинення у зв'язку із цим збитків для бюджету.

Суд також приходить до висновку про безпідставність нарахування та затвердження Харківською міською радою збитків за період з 01.04.2010р. по 01.03.2013 р. в розмірі 5627588 грн., виходячи з наступного.

У вирішенні спорів за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду, і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарським судам крім спеціальних норм необхідно брати до уваги загальні положення статті 22, глави 82 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 224 Господарського кодексу України. Крім того, для застосування такого засобу відповідальності слід встановлювати як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини), так і ступінь вини в розумінні статті 1193 Цивільного кодексу України .

У відповідності до статі 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки );

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Під шкодою розуміють зменшення або втрату певного особистого чи майнового блага.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що: 1) протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; 2) шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.

Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Неодержаний прибуток (упущена вигода) - це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на даних бухгалтерського та податкового обліку, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання певних грошових сум чи інших цінностей, якщо інший учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення.

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, шкідливого результату такої поведінки (шкоди), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою і вини особи, яка заподіяла шкоду.

Під шкодою розуміють зменшення або втрату певного особистого чи майнового блага.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що: 1) протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; 2) шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків (постанова Верховного Суду України від 30.05.2006 у справі №42/266-6/492).

Аналогічні за змістом положення щодо відшкодування збитків містить Господарський кодекс України. Так, відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту,права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У п.3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.11 року №6 В«Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносинВ» зазначається, що вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги загальні положення ст.22 ЦК України та частини другої статті 224 ГК України. Крім того, для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати, як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини).

У розгляді таких спорів господарські суди мають докладно з'ясовувати причини не оформлення чи несвоєчасного оформлення відповідного землекористувача та обставини, пов'язані із вжиттям господарюючими суб'єктами усіх залежних від них заходів щодо одержання документів, які посвічують право землекористування. При цьому слід враховувати вимоги частини другої статті 120 ЗК України, якою передбачено, що у разі коли житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Якщо у розгляді справи буде з'ясовані обставини, зазначені в абзаці третьому підпункту 3.4 пункту 3 цієї постанови, і що суб'єкт господарювання вживав необхідних заходів щодо оформлення свого права землекористування, то відсутність у нього переоформлених на його ім'я право встановлюваних документів на земельну ділянку не може оцінюватися, як правопорушення.

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

В обґрунтування позовних вимог прокурор та позивач посилаються на використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів (без оформлення договору оренди) та наявність підстав для відшкодування позивачу шкоди у вигляді неодержаної орендної плати покладено Порядок визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату на землю, затверджений рішенням Харківської міської ради від 24.06.2009 №130/09, акт обстеження земельної ділянки №1057/13 від 14.03.2013р., складений посадовими особами відділу самоврядного контролю Управління земельних відносин Харківської міської ради відповідно до ст.189 Земельного кодексу України, та акт комісії від 22.03.2012р. №339 про визначення збитків, затверджений рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 10.04.2013р. №227.

Окрім того, в обґрунтування підстав позову прокурор послався на положення вказаного Порядку, які встановлюють право Харківської міської ради на відшкодування збитків у випадку неоформлення потенційним орендарем документу, що посвідчує право користування земельною ділянкою у строк, встановлений рішенням Харківської міської ради про надання земельної ділянки, причому такі збитки визначаються за період після закінчення строку, встановленого в рішенні Харківської міської ради для оформлення документу, що підтверджує право користування земельною ділянкою.

Однак, згідно зі ст.188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів (в даному випадку - Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області), а згідно зі ст.10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" складання актів перевірок дотримання вимог земельного законодавства відноситься до повноважень саме державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, але аж ніяк не до повноважень працівників виконавчого органу місцевої ради.

Відповідно до п.3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою КМ України від 19.04.1993р. №284, відшкодуванню підлягають: вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво; вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень; вартість лісових і дерево-чагарникових насаджень; вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд; понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи; інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Статтею 156 Земельного кодексу України, на відміну від п.5.1 наведеного вище Порядку, не передбачено такої підстави настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, як неоформлення правовстановлюючого документу (договору оренди) у строк, встановлений органом місцевого самоврядування, в зв'язку відповідний пункт Порядку суперечить імперативним приписам п.22 ч.1 ст.92 Конституції України, згідно якої засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України, але аж ніяк не актами органів місцевого самоврядування.

Посилаючись в обґрунтування своїх висновків на відсутність визнання незаконним в судовому порядку рішення Харківської міської ради від 10.04.2013 №227 та рішення Харківської міської ради від 24.06.2009 №130/09, позивачем та прокурором не враховано, що відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Передчасно вказуючи на доведеність завдання позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаних доходів по орендній платі), позивач та прокурор не врахували, що відповідно до приписів ст.142 ГК України прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Відповідно до статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Водночас, сума збитків, яку просить стягнути позивач та прокурор, обґрунтовується умовним припущенням про можливість отримання ним прибутку в результаті випадкового збігу обставин.

За таких обставин наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення. Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Проте, прокурор та позивач не довели, що позивачу дійсно було завдано збитків, у чому полягає протиправна поведінка та вина відповідача, а також не довели причинний зв'язок між такою поведінкою і збитками, та сам розмір збитків, що стягується.

Матеріалами справи повністю спростовується твердження прокурора про бездіяльність відповідача в укладанні договору оренди землі, оскільки ПП «Фагот-2000» повністю виконало вимоги по оформленню договору оренди землі, неодноразово зверталось із вимогами про підписання цього договору, а не укладання договору у встановлений строк виникло через не підписання договору з боку Харківської міської ради.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч.4 ст.623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Обставини справи свідчать про те, що позивачем не вживалися заходи щодо одержання доходів у вигляді орендної плати, а також заходи, спрямовані на уникнення збитків, зокрема, позивач не звертався після закінчення 3-місячного строку, передбаченого рішенням Харківської міської ради №186/07 від 03.10.2007р. «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів», з листом-пропозицією до відповідача про укладення договору оренди земельної ділянки, а в разі ухилення останнього - з позовом про спонукання до укладення договору оренди на виконання п.4.2 рішення №186/07.

Крім того, слід зазначити, що збитки, це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ, яке пов'язано з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин, і яке виражається у зроблених ним витратах тощо.

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди можуть мати місце при наявності складу цивільного правопорушення, який включає в себе протиправну поведінку заподіювача шкоди - відповідача; наявність негативних наслідків (шкоди), причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача та наслідками (шкодою); вина відповідача - заподіювача шкоди.

Суд враховує, що наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України при здійсненні перегляду судових рішень у справах зі спорів про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди (постанови ВСУ від 20.02.2007 у справі №39/300, від 03.04.2007 у справі №2-14/144-2006(2-19/144-2006, 2-19/13778-2005) та від 11.03.2008 у справі №30/146-07-4216).

Пунктом 5.4 Порядку передбачено можливість відшкодування збитків у збільшеному розмірі (за ставками орендної плати із застосуванням коефіцієнтів, що дорівнюють подвійній обліковій ставці НБУ на початок звітного року), що суперечить вимогам ч.3 ст.22 ЦК України, згідно якої збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Отже, законодавець не наділяє органи місцевого самоврядування повноваженнями приймати рішення про збільшення розміру відшкодування збитків, за винятком випадку укладення між сторонами договору з цього приводу, чого з матеріалів справи не вбачається та судом не встановлено.

Предметом правового регулювання норм ст.ст.156, 157 Земельного кодексу України та Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМ України від 19.04.1993р. №284, є відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок законного вилучення земельних ділянок на користь інших осіб, їх тимчасового зайняття такими користувачами та обумовленого цим неодержання власником (позивачем) доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Суд зазначає, що вказані правовідносини не слід ототожнювати з фактом самовільного зайняття земельної ділянки, тобто без належних правовстановлюючих документів на землю (абзац 16 ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"), що, в свою чергу, є підставою для застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМ України від 25.07.2007 №963.

Наведене вище переконливо свідчить про недоведеність прокурором та позивачем обставин та підстав нарахування і стягнення з відповідача збитків у розмірі 5627888 грн.

Вищезазначена позиція щодо сплати земельного податку за землю, а не орендної плати викладена у судовій практиці, а саме: Постанові ВГСУ від 19.07.2010 р. по справі №7/185(31/78(30/204-06)-08)-09, Постанові ВГСУ від 19.07.2010 р. по справі №47/80-09, Постанові ВГСУ від 07.07.2009 р. по справі №16/287, Ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011 р. по справі №2а-332/10.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається:

- у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

- у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються: органи прокуратури - при здійсненні своїх повноважень.

Враховуючи, що позов не підлягає задоволенню, судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові першого заступника прокурора міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Приватного підприємства «Фагот-2000» (код ЄДРПОУ 34389396, 61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, 16) про стягнення суми збитків розмірі 5627588,00 грн. на користь Харківської міської ради відмовити в повному обсязі.

Повне рішення складено 31.12.2013 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_6 ОСОБА_7