Ухвала

від 31.08.2015 по справі 818/1175/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2015 р.Справа № 818/1175/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Філатова Ю.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2015р. по справі № 818/1175/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворожбалатінвест"

до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ворожбалатінвест», звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення від 11.11.2014 року №0001532201 про зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 354893грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач безпідставно під час перевірки визнав таким, що не мав реальних наслідків, договір на транспортно-експедиційне обслуговування №2805/11-є від 28.07.2011 року, пов'язаний з навантаженням, сертифікацією і відправкою зернових вантажів, укладений між ТОВ "Ворожбалатінвест" та його контрагентом ТОВ "Реалтранс", з посиланням на акт від 28.03.2014 року №26/22/33209742 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Реалтранс" (код ЄДРПОУ 33209742) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за вересень 2011, жовтень 2011, квітень, травень 2012 року". Позивач вказує, що на підтвердження виконання договору, укладеного між ним та ТОВ "Реалтранс", було надано акти здачі - прийняття транспортно-експедиційних робіт, інформація про які також міститься в договорі та в додатках до нього, у зв'язку з чим висновки контролюючого органу про відсутність реального виконання даних робіт є безпідставними. Оплата за виконані послуги підтверджується платіжними дорученнями. За результатами наданих послуг ТОВ "Реалтранс" видано ТОВ "Ворожбалатінвест" належним чином оформлені податкові накладні, які містять всі обов'язкові реквізити, визначені в п.201.1 ст.201 ПК України. З приводу висновку Сумської ОДПІ про те, що податкові накладні №10 від 10.11.2011 року, №15 від 12.10.2011 року, №24 від 18.10.2011 року не відповідають вимогам ст.201 ПК України, а саме в графі "вид цивільно-правового договору" зазначено дату договору про надання послуг №2805/11-є від 28.05.2011 року, а фактично надано договір ТЕО №2805/11 від 28.07.2011 року, позивач стверджує, що номер та дата договору, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є обов'язковим реквізитом податкової накладної. Тому помилкове зазначення в податковій накладній неправильних дати та номеру договору повинно розглядатися як її окремий недолік, що не тягне втрати статусу податкового документу, оскільки зміст податкової накладної є достатнім для ідентифікації господарської операції.

Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позову, свою позицію виклав в запереченні на адміністративний позов, в якому зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та в повній мірі обґрунтовується актом перевірки позивача (т.1, а.с.130-131).

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворожбалатінвест» задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 159 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що з 15.10.2014 р. до 17.10.2014 р. Сумською ОДПІ ГУ Міндоходів у Сумській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Ворожбалатінвест" (код ЄДРПОУ 34236384) з питань правомірності формування податкового кредиту за період жовтень, листопад 2011 року, квітень, травень, червень 2012 року по господарським операціям з ТОВ "Реалтранс" (код ЄДРПОУ 33209742).

За результатами вказаної перевірки було складено акт від 24.10.2014 року №416/22/34236384 (т.1,а.с.9-19).

З висновку вказаного акту вбачається, що перевіркою встановлено порушення ТОВ "Ворожбалатінвест" абзацу а) п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 354893грн., в т.ч. за жовтень 2011 року на суму 84723грн., за листопад 2011 року на 154327грн., за квітень 2012 року на суму 77849грн., за травень 2012 року на суму 37994грн.

На підставі вказаного акту перевірки Сумською ОДПІ ГУ Міндоходів у Сумській області 11 листопада 2014 року було прийнято податкове повідомлення - рішення №0001532201, яким ТОВ "Ворожбалатінвест" зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 354893грн. (т.1, а.с.20).

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено з порушенням вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, а отже є таким, що підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу а) п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В той же час, п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями ( іншими подібними документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Як свідчать матеріали справи, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став висновок відповідача про відсутність реальності виконання послуг між ТОВ "Ворожбалатінвест" та його контрагентом ТОВ "Реалтранс".

Вказаний висновок відповідач зробив на основі акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Реалтранс" (т.1,а.с.132-139), з якого вбачається, що у зв'язку з ненаданням підприємством документів для проведення звірки станом на 28.03.2014 року неможливо документально підтвердити реальність здійснення господарських операцій із постачальниками товарів, робіт (послуг) за вересень 2011 року, жовтень 2011 року, квітень 2012 року, травень 2012 року на загальну суму ПДВ 4106569грн., а також із покупцями товарів, робіт (послуг) за вказаний період на загальну суму ПДВ 3877008грн.

Колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що висновок відповідача, викладений в акті перевірки є необгрунтованим, оскільки правовідносини з ТОВ "Ворожбалатінвест" в повній мірі підтверджуються відповідною первиною документацією. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

З копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається (т.1, а.с.111, зворотній бік), що основним видом діяльності позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

У пункті 4 довідки про загальну інформацію щодо ТОВ "Ворожбалатінвест" та результати його діяльності за період з 01.10.2011 року до 30.11.2011 року та з 01.04.2012 року до 30.06.2012 року, яка є додатком №2 до акту перевірки (т.1, а.с.18) вказано, що у періоді, що перевірявся, підприємство займалося вирощуванням зернових культур.

З метою реалізації вирощеного зерна іншим суб'єктам господарювання ТОВ "Ворожбалатінвест" уклало договори поставки з ТОВ "Чарівний світанок (АГРО)", ТОВ "Агропромислова група" та АТ "Рамбурс", згідно з якими позивач як продавець взяв на себе зобов'язання поставити зернові культури (кукурудзу 3 класу врожаю 2011 року, пшеницю 2,3, 4-6 класів, кукурудзу 3 класу для кормових потреб врожаю 2011 року, сою українського походження врожаю 2011 року), в порти України з внутрішніх елеваторів. Після отримання товару покупцями були перераховані кошти, про що свідчать банківські виписки (т.1, а.с.171-195, 210-230,т.2,а.с.14-43,47-56).

Доставка зерна за договорами здійснювалася залізничним транспортом, що підтверджується залізничними накладними, та товарно-транспортними накладними про відвантаження пшениці, кукурудзи та сої з елеватора ТОВ "Крук", ПАТ "Лебединське ХПП" (т.1, а.с.196-209, 231-250, т.2, а.с.1-13,44-46).

Оскільки умовами договорів поставки в якості документів, що супроводжують вантаж, передбачалася наявність в т.ч. і залізничних накладних, сертифікатів якості, ветеринарних та карантинних сертифікатів, ТОВ "Ворожбалатінвест" уклало з ТОВ "Реалтранс" договір на транспортно-експедиційне обслуговування №2805/11-є від 28.07.2011 року, згідно з яким виконавець зобов'язався надати замовнику послуги, пов'язані з навантаженням, сертифікацією та відправленням зернових вантажів (продукції) зі всіх відділень залізних доріг "Укрзалізниці" за реквізитами останнього (т.1, а.с.33-34).

Підпунктом 2.1.7 зазначеного договору передбачено, що протягом 2 діб з моменту відправлення вагонів виконавець зобов'язаний передати в офіс замовника пакет наступних документів: копії з/д накладних, завірених печаткою виконавця; оригінали рахунків та податкових накладних, а також акти виконаних робіт та акт зачистки (або документ, що підтверджує точний залишок продукції після відвантаження) з елеваторів, КХП; копії сертифіката якості; копії фітосанітарних сертифікатів; оригінал ГТД; рахунки-фактури.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано: акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), доповнення до договору, податкові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення, залізничні накладні, завірені печаткою виконавця, в яких відправником вантажу значиться ТОВ "Реалтранс", а вантажовласниками - ТОВ "Чарівний світанок (АГРО)", ТОВ "Агропромислова група" та АТ "Рамбурс" з прикладеними відомостями вагонів, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №6 від 10.05.2012 року (т.1, 36-108,110).

Станом на 30.06.2012 року заборгованість ТОВ "Ворожбалатінвест" по розрахунках з контрагентом - ТОВ "Реалтранс" відсутня.

Колегія суддів вважає хибними доводи апелянта про те, що в актах прийому-передачі виконаних робіт (послуги по сертифікації та відправці зернових культур), виписаних ТОВ "Реалтранс", відсутні посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, чим порушено ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні", з огляду на наступне.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, із зазначених актів вбачається, що кожен акт підписаний та затверджений директором ТОВ "Реалтранс" Заєць В.Д. та генеральним директором ТОВ "Ворожбалатінвест" Штукіним М.О. (т.1, а.с.49-58, а.с.111). В актах також відображено дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, особисті підписи, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, зміст та обсяг господарської операції (послуги по сертифікації та відправки пшениці, сої, кукурудзи із зазначенням кількості вагонів, станцій відправлення та призначення, загальної вартості грн./тонна, кількості тон та загальної суми наданої послуги), тому вони повністю відповідають вимогам ч.2 ст.9 вищезгаданого Закону.

Слід відмітити, що акти виконаних робіт були складені на підставі доповнень до договору №4 від 06.09.2011 року, №3 від 05.09.2011 року, №5 від 30.09.2011 року, №6 від 10.10.2011 року, №18 від 02.04.2012 року, №19 від 06.04.2012 року, №20 від 19.04.2012 року, №21 від 03.05.2012 року, №22 від 18.05.2012 року, №23 від 28.05.2013 року. Відтак, посилання відповідача на відсутність певної інформації в даних актах є необґрунтованими.

Таким чином, на підтвердження реальності виконання послуг відповідно до договору, укладеного між ТОВ "Ворожбалатінвест" та його контрагентом ТОВ "Реалтранс", позивач надав як на перевірку відповідачу, так і до суду належним чином оформлені: акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), платіжні доручення, податкові накладні, рахунки-фактури, залізничні накладні, як це передбачено умовами договору на транспортно-експедиційне обслуговування №2805/11-є від 28.07.2011 року.

Крім того, підставою для висновку Сумської ОДПІ про порушення позивачем норм податкового законодавства стало віднесення ТОВ "Ворожбалатінвест" в листопаді 2011 року до податкового кредиту суми податку, підтвердженого податковими накладними, оформленими з порушеннями вимог статті 201 цього Кодексу: по ТОВ "Реалтранс", ІПН332097423014, податкова накладна №15 від 12.10.2011 року на загальну суму 442540грн., вартість без ПДВ 368783грн.33коп., сума ПДВ 73756грн.67коп. та податкова накладна №10 від 10.10.2011 року загальна сума 239264грн., вартість без ПДВ 199386грн.67коп., сума ПДВ 39877грн.33коп., а саме в графі "вид цивільно-правового договору" вписано номер договору про надання послуг від 28.05.2011 року №2805/11-є, який на підприємстві відсутній та взагалі не існує (т.1,а.с.14, зворотній бік).

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно не погодився з такою позицією Сумської ОДПІ, оскільки відповідно до п. 201.1 ст.201 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

Зі змісту зазначених податкових накладних №15 від 12.10.2011 року та №10 від 10.10.2011 року (т.1, а.с.43, зворотній бік, а.с.44, зворотній бік), не вбачається з боку контрагента позивача порушень при їх заповненні, оскільки в них вказаний вид цивільно-правового договору - "договір про надання послуг", що є необхідним реквізитом в силу положень п. 201.1 ст.201 ПК України.

Та обставина, що виконавцем неправильно зазначена дата та номер договору, є недоліками в заповненні податкових накладних, які не роблять накладні недійсними та не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів сплати податку на додану вартість в ціні послуг. Такі незначні недоліки в заповненні податкових накладних, одержаних від постачальника (виконавця), не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених покупцем (замовником) витрат до податкового кредиту та про обґрунтованість рішення податкової інспекції щодо зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість. Підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. При цьому відповідальність за правильність виписування податкової накладної покладена не на покупця (замовника), а на продавця товарів (виконавця послуг).

Коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, включені до складу податкового кредиту, відповідають зазначеним у податкових накладних, податковий кредит покупця вважається підтвердженим податковими накладними, незважаючи на те, що такі накладні могли мати незначні недоліки в заповненні, за умови, що вони не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка видала податкову накладну, містять, зокрема, відомості про придбані товари (роботи, послуги), їх вартість, дату здійснення операції та відповідну суму податку на додану вартість. Аналогічну думку виклав Верховний суд України в постанові від 06.12.2005 року у справі № 21-105сво05.

Щодо доводів апелянта на акт від 28.03.2014 року №26/22/33209742 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Реалтранс" (код ЄДРПОУ 33209742) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за вересень 2011, жовтень 2011, квітень, травень 2012 року", колегія суддів зазначає наступне.

За змістом статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Відповідно до ч.2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з вимогами статті 4 цього Закону одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Також, в ч. 4 ст.70 КАС України зазначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому, колегія суддів зазначає, що в силу закону отримання контролюючим органом акту про неможливість зустрічної звірки контрагента платника податків, в якому викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, чи про не надання на перевірку певних документів, не звільняє такий контролюючий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, позаяк такий акт не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Відповідачем не надано доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, про не вчинення операцій, про відсутність факту поставки продукції.

Крім того, належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 70 КАС України, доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Крім того, в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а отже, за змістом Податкового кодексу України позивач та його контрагенти є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення від 11.11.2014 року №0001532201 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року по справі № 818/1175/15 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2015р. по справі № 818/1175/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Філатов Ю.М.