Ухвала

від 16.06.2010 по справі 29/145-10 (н.р. 59/162-09)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про відмову в прийнятті

"16" червня 2010 р. справа №29/145-10

Суддя Тихий П.В. , розглянувши позовні матеріали (справа №29/145-10 (н.р.59/162-09) вх. №5354/5-29 від 11.06.10 р.) за позовом Харківської міської ради, м. Харків,

до Циркунівської сільської ради, с. Циркуни

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1, м. Харків

про визнання незаконним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Харківська міська рада звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить визнати незаконним та скасувати рішення Циркунівської сільської ради від 08.08.2006р. "Про передачу у приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с. Циркуни, по вул. Гранітній, 9".

Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на те, що згаданим рішенням спірна земельна ділянка передана у власність фізичній особі ОСОБА_1 незаконно, оскільки ця ділянка знаходиться в межах міста Харкова.

Рішенням господарського суду Харківської області (суддя Бринцев О.В.) від 09.11.2009р. в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.04.10 касаційну скаргу Харківської міської ради було задоволено частково. Рішення господарського суду Харківської області від 09.11.2009р. у справі №59/162-09 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.01.2010р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суддів.

Вивчивши обставини, викладені в позовній заяві Харківської міської ради, та враховуючи обов"язкові вказівки. викладені в постанові ВГСУ, суд встановив наступне.

Ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено підвідомчість справ господарському суду. Так, вимоги позивача до БТІ про зобов'язання здійснити державну реєстрацію права власності не підлягають розгляду в господарському суді, а можуть бути предметом розгляду в суді адміністративної юрисдикції з огляду на таке.

Згідно п.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України про визначення понять, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Предметом позову в даній справі є, зокрема визнання незаконним та скасувати рішення Циркунівської сільської ради від 08.08.2006р. "Про передачу у приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с. Циркуни, по вул. Гранітній, 9".

У відповідності до ст. 14 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

До розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади (

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;

д) організація землеустрою;

е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;

ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;

з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;

и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;

і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;

ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;

й) вирішення земельних спорів;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу Адміністративного судочинства України, встановлено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.04.10 N 1-6/2010 встановлено, що положення частини першої статті 143 Конституції України, згідно з якими територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування "вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції", слід розуміти так, що при вирішенні цих питань органи місцевого самоврядування діють як суб'єкти владних повноважень. Також, цим рішенням встановлено, що при вирішенні питань, вказаних у пунктах "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради діють як суб'єкти владних повноважень.

Зазначене вище свідчить, що органи місцевого самоврядування на основі законодавства делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язаних зі здійсненням від імені держави дій щодо розпорядження землями територіальних громад.

Також, згідно рішення Конституційного Суду України від 01.04.10 N 1-6/2010, положення п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу Адміністративного судочинства України, стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Таким чином органи місцевого самоврядування в розумінні п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень.

У відповідності з п. 7 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Враховуючи викладене вище, суд прийщов до висновку, що спір про незаконним та скасувати рішення Циркунівської сільської ради від 08.08.2006р. "Про передачу у приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с. Циркуни, по вул. Гранітній, 9" не підлягає розгляду в господарських судах україни.

За таких обставин, в прийнятті до розгляду позовної заяви Харківської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Циркунівської сільської ради від 08.08.2006р. "Про передачу у приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с. Циркуни, по вул. Гранітній, 9" слід відмовити на підставі п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 14, 143 Конституції України, ст. ст. 3, 12, 17, п. 7 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 1, 12, п. 12 Розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України, Рішенням Конституційного Суду України від 01.04.10 N1-6/2010, ст. ст. 1, 2, 12, 13, п. 1 ч. 1 ст. 62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

В прийнятті до розгляду позовної заяви Харківської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Циркунівської сільської ради від 08.08.2006р. "Про передачу у приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с. Циркуни, по вул. Гранітній, 9" відмовити.

Суддя Тихий П.В.