Ухвала
від 03.02.2011 по справі 2-а-920/09
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2011 р. Справа № 41003/09

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Заверухи О.Б., Любашевського В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області на постанову Іваничівського районного суду Волинської області від 26.05.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги як дитині війни, -

ВСТАНОВИЛА :

В січні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, у якому просила зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу як дитині війни за період з 01.01.2006 року по 30.11.2008 року.

Оскаржуваною постановою Іваничівського районного суду Волинської області від 26.05.2009 року вказаний позов задоволено частково, а саме зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 недоплаченої щомісячної державної соціальної грошової допомоги як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року відповідно ст. 6 Закону України В«Про соціальний захист дітей війниВ» .

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог позивачки відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що законодавством України не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог ст. 6 Закону України В«Про соціальний захист дітей війниВ» про підвищення розміру пенсій дітей війни, не визначено, які саме органи мають проводити такі виплати, за рахунок яких коштів і джерел. Крім того, залишається невизначеним порядок обчислення такого підвищення та його розмір. Просить врахувати, що встановлений ч.1 ст. 28 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може враховуватися для перерахунків або підвищень інших пенсій.

Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд виходив з того, що позивачка належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітям війни, а тому вона має право на встановлене ст. 6 Закону України В«Про соціальний захист дітей війни В» підвищення до пенсії. Оскільки Конституційний Суд України своїм рішенням від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнав неконституційними окремі положення Закону України В«Про Державний бюджет України на 2007-2008 рр.В» , якими було зупинено і обмежено право на отримання спірних виплат, невиплата Управлінням Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області 30% доплати до пенсії позивачці з врахуванням вимог ст. 6 Закону України В«Про соціальний захист дітей війни В» є незаконною.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, частково відповідають нормам матеріального права.

Безспірно встановлено, що позивачка є дитиною війни та відповідно до ст. 6 Закону України В«Про соціальний захист дітей війниВ» , у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин та вирішення даного публічно-правового спору судом, має право на отримання 30% підвищення виплачуваної їй Управлінням Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області пенсії за віком.

Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України В«Про Державний бюджет на 2007-2008 рр.В» , якими було зупинено (обмежено) дію вищевказаної ст. 6 Закону України В«Про соціальний захист дітей війни В» , із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Крім того, п. 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ст. 6 Закону України В«Про соціальний захист дітей війни В» було зупинено, а Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 року дію ст. 6 вищевказаного Закону було відновлено, про те її дія запроваджується поетапно за результатами виконання бюджету у 1 півріччі у порядку, визначеному КМУ за погодженням з комітетом Верховної Ради з питань бюджету. Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України В«Про соціальний захист дітей війни В» виплачується лише особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Враховуючи наведене, вимоги позивача щодо підвищення до пенсії за період з січня 2006 року задоволенню не підлягають, оскільки КМУ за результатами виконання бюджету у 1 півріччі 2006 року будь-яких документів про зазначеній виплаті не приймалось.

Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачці здійснює Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області, відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі.

За чинним законодавством України розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, на думку колегії суддів, не слід брати до уваги при вирішенні спору, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації конституційних гарантій та права на отримання підвищення до пенсії дітям війни, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

При цьому, на думку колегії суддів, суд першої інстанції істотно вийшов за межі позовних вимог і зобов'язав нарахувати позивачці спірну надбавку до пенсії за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року, тоді як позивачка згідно із заявленими нею у позовній заяві вимогами просила здійснити таку виплату виключно по 30 листопада 2008 року, а зміна позовних вимог згідно із ч.1 ст. 137 КАС України можлива протягом усього часу судового розгляду шляхом подання письмової заяви, яка матеріалах у матеріалах справи відсутня.

Враховуючи наведене колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення частково, а саме: слід зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 30.11.2008 року на підставі положень ст. 6 Закону України В«Про соціальний захист дітей війни В» , яка обчислюється відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням виплачених сум.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області - задовольнити частково.

Постанову Іваничівського районного суду Волинської області від 26.05.2009 року у справі № 2а-920/09 - скасувати та прийняти нову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 30.11.2008 року на підставі положень ст. 6 Закону України В«Про соціальний захист дітей війни В» , яка обчислюється відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.Б. Заверуха

ОСОБА_2

СудЛьвівський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення03.02.2011
Оприлюднено04.09.2015
Номер документу49438151
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2-а-920/09

Ухвала від 05.06.2018

Адміністративне

Монастирищенський районний суд Черкаської області

Діденко Т. І.

Ухвала від 02.05.2018

Адміністративне

Монастирищенський районний суд Черкаської області

Діденко Т. І.

Ухвала від 22.06.2017

Адміністративне

Монастирищенський районний суд Черкаської області

Чорненька Д. С.

Ухвала від 13.06.2017

Адміністративне

Монастирищенський районний суд Черкаської області

Чорненька Д. С.

Ухвала від 13.06.2017

Адміністративне

Монастирищенський районний суд Черкаської області

Мазай Н. В.

Ухвала від 16.05.2017

Адміністративне

Монастирищенський районний суд Черкаської області

Діденко Т. І.

Ухвала від 15.06.2010

Цивільне

Апеляційний суд Миколаївської області

Вовненко Г. Ю.

Ухвала від 25.05.2010

Цивільне

Апеляційний суд Миколаївської області

Вовненко Г. Ю.

Ухвала від 26.05.2010

Цивільне

Апеляційний суд Миколаївської області

Вовненко Г. Ю.

Ухвала від 03.02.2011

Адміністративне

Львівський апеляційний адміністративний суд

Ніколін В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні