Постанова

від 24.09.2009 по справі 2а-8007/09/2/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка

Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

24.09.09

Справа №2а-8007/09/2/0170

Окружний 

адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого

судді Яковлєва С.В. , при секретарі Слабун О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданніадміністративну

справу 

за позовом  

ОСОБА_1         

до  

Інспекції  державного

архітектурно-будівельного контролю  в

АРК             

 про спонукання до

виконання певних дій

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2 

- пред-к,дов  від  07.07.2009 р. 

від відповідача - 

не  з'явився  

Суть спору: ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до

Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом, в якому

просив зобов'язати   Інспекцію державного

архітектурно-будівельного контролю в АРК (далі відповідач) прийняти   в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт  - двоповерховий житловий будинок  лит. «Е» загальною площею 201,5 кв. м,

розташований за адресою: АДРЕСА_1, та видати йому свідоцтво про відповідність

збудованого об'єкту проектної документації, вимогам державних стандартів,

будівельних нормам та правилам.   Вимоги

мотивовані тим, що  відповідач

протиправно відмовляє позивачу у прийнятті в експлуатацію та наданні свідоцтва

про відповідність житлового будинку, який був ним реконструйований. 

Керуючись ст. 49,51 КАС України, позивач уточнив позовні вимоги, просив

зобов'язати відповідача видати йому свідоцтво про відповідність збудованого

об'єкту - двоповерхового житлового будинку лит. «Е» загальною площею 201,5 кв.

м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 - проектній документації, вимогам  державних стандартів, будівельним нормам та

правилам.

              Під

час розгляду справи позивач наполягав на задоволені позовних вимог з підстав

визначених у позові.

Відповідач надіслав до суду заперечення на позов (вих. № 7/1-5010 від

01.09.2009р.), в яких зазначив, що відсутні підстави для задоволення позовних

вимог, просив розглянути справу без участі його представника. 

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 24.09.2009 р.,

наполягав на задоволенні позовних вимог, вважав можливим продовжити розгляд

справи на підставі залучених до неї документів.

Відповідач явку свого представника у судове засідання, яке відбулось

24.09.2009 р., не забезпечив.                 

Суд, вислухавши думку представника позивача, вивчивши клопотання

відповідача, керуючись ст. 128 КАС України, ухвалив  продовжити розгляд справи на підставі  залучених до неї документів.

   Розглянувши

матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника

позивача  , суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного

судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів

юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів

державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових

осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на

основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

   Відповідно до

ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які

рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків,

коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України

встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно зі ст. 3 КАСУ справою адміністративної юрисдикції є переданий на

вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією

зі сторін є орган виконавчої влади, який здійснює владні управлінські функції

на основі законодавства, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади,

орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа, інший

суб'єкт при здійсненні ними владних 

управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання

делегованих повноважень.

    Ст.19

Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого

самоврядування, їх посадові особи зобов'язані 

діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб,  що передбачені Конституцією та законами

України.

   Оцінюючи

правомірність дій та рішень органу власних повноважень суд керується

критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають

принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації

дискреційних повноважень владного суб'єкта., встановлюючи чи  прийняті (вчинені) ним  рішення (дії): 1) на підставі, у межах

повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з

використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)

обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для

прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед

законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з

дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для

прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це

рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття

рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

               Відповідно до ст. 331 Цивільного

кодексу України (далі  ЦК України) право

власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо

інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ

зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.. Право

власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди

тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).Якщо договором

або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право

власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право

власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації,

право власності виникає з моменту державної реєстрації.. До завершення

будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання

тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У

разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти

договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який

реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на

підставі документів, що підтверджують право власності або користування

земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної

документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного

будівництва.

       Правові та

організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій

встановлені  в  Законі України «Про планування і забудову

територій» , який також  спрямований на

забезпечення сталого розвитку населених пунктів з урахуванням громадських і

приватних інтересів

      Згідно ст.

30-1 Закону України  «Про планування і

забудову територій» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів

здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта

проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил

(далі - свідоцтво), що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного

контролю. Свідоцтво - документ, що засвідчує відповідність закінченого

будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам,

стандартам і правилам.

Постановою  Кабінету  Міністрів України № 923 від  2008 р. 

затверджена нова редакція Порядку 

прийняття   в експлуатацію   закінчених будівництвом об'єктів (далі  Порядок № 923), який встановлює механізм та

умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

     Прийняття в

експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі

свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам

державних стандартів, будівельних норм і правил (далі - свідоцтво), що

видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю (далі - інспекція).

Свідоцтво - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом

об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і

правилам (п. 2  Порядку № 923).

     У п. 3  Порядку 

№ 923 встановлено, що  для

одержання свідоцтва замовник або уповноважена ним особа подає інспекції, яка

видала дозвіл на виконання будівельних робіт, письмову заяву, до якої додаються

проектна документація, затверджена в установленому законодавством порядку та

акт готовності об'єкта до експлуатації, підписаний генпроектувальною та

генпідрядною організаціями, субпідрядними організаціями, що здійснювали

будівництво, замовником, страховою компанією (у разі, коли об'єкт

застрахований).

      На

закінченому будівництвом об'єкті повинні бути виконані всі передбачені

проектною документацією та державними стандартами, будівельними нормами і

правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання (п. 9  Порядку 

№ 923)

      Відповідно

до п. 12 Порядку  № 923  за результатами розгляду заяви з документами,

що додаються до неї, та підсумкової перевірки інспекція протягом двох робочих

днів приймає рішення про видачу свідоцтва або відмову.

      Матеріали

справи свідчать про те, що   на

підставі   договору купівлі-продажу   від 

18.03.2008 р., який засвідчений нотаріально, позивач є власником   житлового будинку  з надвірними забудовами, який розташований за

адресою: м. Сімферополь,   вул.Красноармейська

100, а також власником земельної ділянки площею 0,0169 га   кадастровий номер 0110100000:03:003:0190.

      У період часу з квітня 2008 р. по травень

2009 р. позивач здійснив   реконструкцію

належного йому будинку, після чого звернувся до відповідача у червні 2009 р.  з заявою про прийняття в експлуатацію

завершеного будівництвом об'єкту, але відповіді на цю заяву не отримав. 

       Під час

розгляду справи судом призначались судово - будівельна та додатково

судово-будівельна експертизи. 

До матеріалів справи залучені експертні висновки  № 1786 від 

21.07.2009 р. та   №2189 від

14.09.2009 р., в яких зафіксовано те, що збудований позивачем

двоповерховий   житловий будинок

загальною площею 201,5 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1,  є завершеним будівництвом об'єктом  з 100% готовністю , який   відповідає проектній документації, вимогам  державних стандартів , будівельним

нормам  та   правилам.

З огляду на зазначене вище, приймаючи до уваги те, що позивач здійснював

реконструкцію належного йому на праві власності будинку, який розташований на

його власній земельній ділянці, керуючись встановленим у ст. 7 КАС України

принципом верховенства права, згідно з яким 

людина, її права та свободи визнаються найвищими  цінностями та визначають зміст і

спрямованість діяльності держави, суд вважає, що  позовні вимоги  мають бути 

задоволені.

     Під час

судового засідання, яке відбулось 24.09.2009 р. були оголошені вступна та

резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ  постанову 

складено 28.09.2009 р.

       Керуючись

ст.ст. 160-163 КАС України, суд 

ПОСТАНОВИВ:

1.  Позов

задовольнити.

2. Зобов'язати  Інспекцію

державного архітектурно-будівельного контролю 

в АР Крим (юр. адреса: м. Сімферополь, вул. Леніна 17, факт.адреса:

м.Сімферополь, вул.Залеська, 12, код ЄДРПОУ 35593873) видати ОСОБА_1 (АДРЕСА_2)

свідоцтво про відповідність збудованого 

об'єкту  - двоповерхового

житлового будинку лит. «Е» (рос. Литера «Е») загальною площею 201,5кв. м,

розташованого за адресою: АДРЕСА_1, - проектній документації, вимогам державних

стандартів, будівельним нормам та  

правилам.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь  ОСОБА_1 

(АДРЕСА_2)  3,4 грн. - судового

збору, 2064,96грн. - витрат на проведення експертизи.

У разі неподання 

заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через

10 днів з дня її проголошення (у разі складання 

постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ -  з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви 

про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова

вступає в законну силу  через 20 днів

після подання заяви про апеляційне 

оскарження. 

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки,

передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                Яковлєв С.В.