Постанова

від 17.09.2009 по справі 2а-8996/09

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ

СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

17 вересня  2009

року                         м.

Полтава                              

справа № 2а- 8996/09    

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді 

- С.О.Удовіченко

При секретарі - М.П. Ясківець

за участю представників:

позивача: Прохорова Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві

в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Полтавського обласного

відділення Фонду соціального захисту інвалідів 

до Колективного Лубенського ремонтно-монтажного підприємства «

Сільгосптехніка» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені , -

В С Т А Н О В И В :

13 жовтня 2008 року Полтавське

обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з

адміністративним позовом до Колективного Лубенського ремонтно-монтажного

підприємства « Сільгосптехніка»  про

стягнення адміністративного-господарських санкцій та пені в сумі 10577,55 грн.,

посилаючись на те, що згідно зі ст. 20 Закону України  "Про основи соціальної захищеності

інвалідів в Україні"  підприємства,

на яких інвалідів працює менше, ніж встановлено нормативом, зобов'язані щорічно

відраховувати відділенню Фонду соціального захисту інвалідів грошові кошти на

створення робочих місць для працевлаштування інвалідів і на здійснення заходів

по їх соціально-трудовій реабілітації в розмірі середньорічної заробітної плати

за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. На підприємстві відповідача дана

чисельність складає 17 місць, тобто норматив складає 1 робоче місце. Фактично у

2007 році у відповідача інваліди не працювали. Отже, за 1 незайняте місце

відповідач повинен був сплатити 9882,35 грн. Частиною 2 ст.20 Закону України

"Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено,

що порушення термінів сплати штрафних санкцій тягне за собою нарахування пені в

розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за

кожний календарний день її прострочення, включаючи день сплати. Оскільки

відповідач у визначений Законом термін, а саме до 16.04.2008р., не сплатив

штрафні санкції, позивачем нарахована пеня в сумі 695,20 грн.

Представник позивача в засіданні позовні вимоги

підтримав та просив позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Уповноважений 

представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча в

матеріалах справи наявні докази, що він заздалегідь та належним чином повідомлений

про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про відкладення судового

засідання від відповідача не надходило, про причини неявки в судове засідання

не повідомив, судове засідання кілька разів відкладалось через його неявку.

Тому, суд вважає за можливе розглянути справу за даної явки та за наявними в

справі матеріалами

Відповідач надав суду заперечення на позовну заяву в

яких вказав, що підприємство є збитковим і не може сплатити адміністративно

господарські санкції в зв'язку із відсутністю прибутку. Також відповідач

зазначив, що станом на 01.01.2009 року ним створено 2 робочі місця для

працевлаштування інвалідів та вказав, що специфіка роботи підприємства не

дозволяє використовувати працю інвалідів.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно

з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги,

об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і

вирішення спору по суті,  приходить до

висновку, що позов підлягає  задоволенню

з наступних підстав.

Відповідно до ч.8 ст. 19 

Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»

Відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням

нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, мають право

в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки

підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій

громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману

працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними

звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу

робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом

зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.

       Судом

встановлено, що  на виконання

вищенаведеної норми закону Полтавським обласним відділенням Фонду України

соціального захисту інвалідів 12.08.2008 року проведено перевірку на

підприємстві відповідача, за результатами якої складено акт №262. Вказаний акт

відповідачем ні в судовому ні адміністративному порядку не оскаржувався.  

    Актом

перевірки №262 від 03.10.2008 року встановлено:

- що у 2007 році середньооблікова кількість штатних

працівників облікового складу на підприємстві в цей період становила 17 осіб.;

- норматив робочих місць, призначених для

працевлаштування інвалідів (відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України «Про основи

соціальної захищеності інвалідів в Україні») становить 1 місце.

- фонд оплати праці за 2007 рік становить 168000 грн.

- середньооблікова заробітна плата штатного працівника

9882,35 грн.

Встановлені у акті обставини також підтверджуються

розрахунковою відомістю про нарахування та перерахування страхових внесків за

2007 рік.

       Частиною 1

ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»

передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі

підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які

використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для

працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової

чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8

до 25 осіб, у кількості одного робочого місця.

Таким чином, норматив робочих місць для працевлаштування

інвалідів на підприємстві відповідача становить у кількості 1 такого робочого

місця.

Разом з тим, згідно вказаного акту, на підприємстві в

2007 році з 07.12.2007 р. працював один інвалід, але дана обставина не може

зараховуватись як виконання нормативу створення робочих місць для

працевлаштування інвалідів, оскільки норматив застосовується до року в цілому.

Відповідно до довідки Лубенського міськрайонного центру зайнятості №2189 від

30.09.2008 року відповідач не повідомляв центр зайнятості щодо наявності

вакансій для працевлаштування інвалідів. Тобто підприємством не виконано

норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів на 1 робоче місце.

      Відповідно

до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів  в Україні» підприємства, установи,

організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій

інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова

чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим

ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального

захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається

в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві,

установі, організації за кожне робоче місце, призначене для

працевлаштування  інваліда і не зайняте

інвалідом. У відповідності до ч. 2 ст. 20 зазначеного Закону  порушення термінів сплати

адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня

обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного

банку України, що діяла на момент 

сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

    Таким чином,

за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте

інвалідом, відповідач до 16.04.2008 р. (термін сплати встановлено ч. 4 ст. 20

вищевказаного Закону - до 15 квітня року, наступним за роком, у якому відбулося

порушення нормативу) повинен був самостійно сплатити

адміністративно-господарські санкції у розмірі 9882,35 грн.

      В зв'язку з

несплатою адміністративно-господарських санкцій до встановленого терміну,

позивачем відповідно до ч. 2 ст. 20 цього ж Закону було нараховано пеню у

розмірі 695 грн. 20 коп.

      Оскільки

вказані суми так і не були сплачені відповідачем у повному обсязі, то

відповідно до ч. 5 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності

інвалідів в Україні» дані суми можуть бути стягнуті в примусовому порядку за

відповідним рішенням суду.

Разом з тим, суд відхиляє заперечення відповідача щодо

неможливістю працевлаштування інвалідів в зв'язку із специфікою роботи,

оскільки статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів

в Україні» встановлено прямий обов'язок підприємств, установ, організацій,

фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі

місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця,

створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм

реабілітації та забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені

чинним законодавством; надавати державній службі зайнятості інформацію,

необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду

соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у

порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

    Також

твердження відповідача щодо створення робочих місць для працевлаштування

інвалідів станом на 01.01.2009 року, судом не приймаються, оскільки позивач

просить стягнути адміністративно господарські санкції за нестворення робочих

місць для працевлаштування інвалідів за 2007 рік, а не за 2009 р.  

    Крім того

відповідач вказує, що його підприємство є збитковим, а тому не повинно

сплачувати адміністративно господарські санкції оскільки ст.20 Закону України

«Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначено, що сплату

адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи,

організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій

інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять

відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні

після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Відповідач на

вимогу суду доказів в підтвердження збитковості підприємства не надав, а тому

вказана обставина судом до уваги не приймається.

Відповідно до ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення

справ в адміністративних судах здійснюються 

на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними  суду 

своїх  доказів і у доведенні перед

судом їх переконливості.

Згідно із ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна

довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач доказів в спростування вищевикладеного чи

доказів сплати адміністративно господарських санкцій та пені суду не надав.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши

надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені

матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 10, 11, 71, 159-163 Кодексу

адміністративного судочинства України, 

суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов 

Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до  Колективного Лубенського

ремонтно-монтажного підприємства « Сільгосптехніка»    про стягнення адміністративно-господарських

санкцій та пені  задовольнити .

Стягнути  з Колективного Лубенського

ремонтно-монтажного підприємства « Сільгосптехніка»   (вул. Київська,2, м. Лубни, Полтавської

області, код 21040564) на користь 

Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

(отримувач: УДК Лубенського району, банк ГУДКУ в Полтавській області,

розрахунковий рахунок 31210230700011, МФО 831019, код 34698631)  адміністративно-господарські санкції  в розмірі 

9882 ( дев'ять тисяч  вісімсот

вісімдесят

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає

законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,

встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Харківського

апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний

суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня

складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний

термін після подачі заяви про апеляційне оскарження, в порядку, визначеному ст.

186 КАС України.

Постанову в повному обсязі виготовлено  21 

вересня  2009 року.

Суддя                                                                   

                                 С.О.

Удовіченко