Постанова

від 07.09.2009 по справі 2-а-8593/09

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВ А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

7 вересня 2009

року                             м.

Полтава                               Справа № 2-а- 8593 /09

Полтавський окружний адміністративний

суд в складі:

головуючого

судді - І.С. Шевякова

при

секретарі -  Чудак В.М.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного

фонду України  Київського району в м. Полтаві про нарахування

допомоги дитини війни, -

В С Т А Н О В И В:

    У жовтні 2008

року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з

адміністративним позовом, де прохає відновити пропущений строк для звернення до

суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006

року до 31.12.2007 року та зобов'язати відповідача нарахувати недоплачену

щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни у розмірі 2733 грн. 30

коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач

зазначив, що належить до соціальної категорії «Дитина війни» і відповідно до

ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року має

право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру

пенсії за віком. Крім цього, Рішенням Конституційного Суду України  № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року були

визнані такими, що не відповідають Конституції України та є неконституційними

окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»,

якими була зупинена дія положень Закону України «Про соціальний захист дітей

війни», на підставі яких,  повинна  бути нарахована соціальна допомога. Проте,

відповідач в порушення вимог ст. 124 Конституції України, не здійснив

нарахування та виплату зазначеного підвищення до пенсії.

    В судове засідання позивач не з'явився, про

дату, час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним

чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач - Управління Пенсійного

фонду України  Київського району в м. Полтаві в судове засідання

не з'явився, будучи повідомленим про дату,

час та місце слухання справи,   надав заперечення на

позов, у якому зазначив, що позовні вимоги вважає необґрунтованими та просив

відмовити у їх задоволенні.

Відповідно до ст. 128 ч.4 КАС

України, суд розглядає справу у відсутність представників відповідача за

наявними в матеріалах справи доказами.

            Суд,  вивчивши та дослідивши матеріали справи,

повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги,

об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і

вирішення спору по суті,  приходить до

висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

    Судом встановлено, що позивач є дитиною

війни відповідно до  ст. 1 Закону України

«Про соціальний захист дітей війни».

    Згідно до ст. 6 Закону України «Про

соціальний захист дітей війни» позивач 

має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення

до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком (в редакції Закону від  18.11.2004 р. № 2195-ІV, набрав чинності

01.01.2006 р.).

    Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про

державний бюджет на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист

дітей війни» було зупинено, як і в 2006 році було зупинено цю ж норму Законом

України «Про Державний бюджет на 2006 рік».

    Стаття 64 Конституції України передбачає,

що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені,

крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів

або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу

існуючих прав і свобод.

    Рішенням Конституційного Суду України від

09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано

такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення,

зокрема, пункту 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік».

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх

окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня

ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність,

рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року зворотної дії в часі

не має, відтак на період до 09 липня 2007 року не поширюється. Рішень щодо

аналогічних норм Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік»

Конституційним Судом України не приймалось. Тому задоволенню підлягають вимоги

позивача лише за період з липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

    Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України

«Про соціальний захист дітей війни», державні гарантії дітям війни, встановлені

цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими

актами.

    Щодо розрахункової величини мінімальної

пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в

розмірі 30%, суд приходить до наступних висновків.

    Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України

«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір

пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового

стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили

працездатність.

    При цьому, ч. 3 ст. 28 цього ж Закону

передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою

цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій,

призначених згідно з цим Законом.

    Однак, враховуючи той факт, що Закон

України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є єдиним

законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та,

зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої

держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який

визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у

конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на

зобов'язання взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у

законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van

Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), суд вважає за можливе

застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування» для розрахунку зазначеного підвищення дітям

війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком

використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як

розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії,

передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей

Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до

пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що  не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону

України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на викладене, суд вважає

необґрунтованими доводи щодо застосування положення ч.3 ст. 28 зазначеного

Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений

абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення

розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої

норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою

для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46

Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6

Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”.

Згідно  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист

дітей війни» , дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи

державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30

відсотків мінімальної пенсії за віком.          

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону

України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний

розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб,

які втратили працездатність.

Статтею 62 Закону України «Про

Державний бюджет на 2007 рік» затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум для

осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406

гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.

Таким чином,  позивачам по цій категорії справ підлягало

нарахуванню та виплаті в 2007 році:

липень

(4,06+406) х 30%=410,06 х 30%=123,02 грн.;

серпень

(4,06+406) х 30%=410,06 х 30%=123,02 грн.;

вересень

(4,06+406) х 30%=410,06 х 30%=123,02 грн.;

жовтень

(4,11+411) х 30%=415,11 х 30%=124,53грн.;

листопад

(4,11+411) х 30%=415,11 х 30%=124,53 грн.;

грудень

(4,11+411) х 30%=415,11 х 30%=124,53 грн.;

всього

за 2007 рік: 742,65 грн.

Всупереч вказаним нормам закону у

2007 році нарахування та виплата дітям війни підвищення до пенсії органами

пенсійного фонду взагалі не здійснювалося, у зв'язку з чим позивачем

недоотримано у 2007 році з 01 липня по 31 грудня - 742,65 грн.

Водночас, пунктами 3, 4 положення

«Про Пенсійний фонд України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів

України від 24 жовтня 2007 р. № 1261, призначення (перерахунок) та виплата

пенсій віднесено до обов'язків та функцій органів Пенсійного фонду України. З

огляду на вказану норму, суд не може перебирати на себе функцію  органів пенсійного фонду України щодо

нарахування підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання

чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, а відтак

позовні вимоги позивача щодо стягнення ще не нарахованої суми не підлягають

задоволенню.

    Пенсійний фонд України діє на підставі

Положення «Про Пенсійний фонд України» та здійснює свої повноваження на

підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його

територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії

приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем

проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за

місцем проживання позивача є Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві . Враховуючи вищевикладене, Управління

Пенсійного фонду України Київського району в м.

Полтаві  повинно здійснити перерахунок пенсії позивачу.

    За таких обставин, суд приходить до

висновку про необхідність зобов'язати Управління Пенсійного фонду України  Київського району в м. Полтаві здійснити

перерахунок ОСОБА_1 за період з 09 липня 2007

року по 31 грудня 2007 року з підвищенням пенсії на 30% з розміру мінімальної

пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»  та провести відповідні виплати.

    Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, з метою

повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає необхідним вийти за межі

позовних вимог та, задовольняючи позов в цій частині, визнати бездіяльність

даного управління протиправною.

    Згідно вимог ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо

адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені

позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

           Керуючись ст. 64 Конституції

України, ст.ст.  3, 6 Закону України «Про

соціальний захист дітей війни», Законом України «Про виконання рішень та

застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст. 159-160 Кодексу

адміністративного судочинства України, 

суд, -          

П О С Т А Н О В И В:

    Позов ОСОБА_1 задовольнити

частково.

    Визнати бездіяльність Управління Пенсійного

фонду України Київського району в м. Полтаві протиправною

в частині ненарахування ОСОБА_1 підвищення до

пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей

війни", в розмірі встановленому ст. 28 Закону України "Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 09 липня

2007 року по 31 грудня 2007 року.

            Зобов'язати Управління Пенсійного

фонду України  Київського району в м. Полтаві здійснити

перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на

30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону

України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та

провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007

року з урахуванням проведених виплат.

    В іншій частині позовних вимог відмовити.

    Стягнути з Державного бюджету України на

користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового

збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

    Постанова суду може бути оскаржена до

Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про

апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня винесення повного тексту

постанови  та наступною подачею

апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне

оскарження до суду першої інстанції з одночасним направленням  її копії до суду апеляційної інстанції.

    Постанова суду набирає законної сили після

спливу строку на подачу заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не

буде подано.

Повний текст постанови виготовлений 12 вересня 2009 року.

     Суддя                                                І.С.

Шевяков