Рішення

від 01.09.2015 по справі 904/7177/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.09.15р. Справа № 904/7177/15

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ, в особі Відокремленого структурного підрозділу "Дніпропетровське будівельно-монтажне експлуатаційне управління" Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Державного закладу "Вузлова лікарня станції Синельникове-2 Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Синельникове Дніпропетровської області

про стягнення 105761 грн 91 коп. за надання послуг з теплопостачання за договором № ПР/БМЕС-10946/ПЮдч від 14.05.2010.

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: юрисконсульт Семенова О.П., довіреність № 54 від 01.01.2015;

від відповідача: представник Барвінко Т.В., довіреність № 1689 від 22.04.2015.

СУТЬ СПОРУ:

11.08.2015 Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (далі ДП "Придніпровська залізниця", позивач) в особі Відокремленого структурного підрозділу "Дніпропетровське будівельно-монтажне експлуатаційне управління" Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі - Дніпропетровське БМЕУ) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою від 04.08.2015 до Державного закладу "Вузлова лікарня станції Синельникове-2 Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі - ДЗ "ВЛ ст. Синельникове-2 ДП "ПРЗ", відповідач) з вимогами про стягнення боргу за надання послуг з теплопостачання у сумі 91086,28 грн, пені за порушення строків оплати за отриману теплову енергію у сумі 11588,35 грн, інфляційних нарахувань у сумі 2368,24 грн та 3% річних від простроченої суми у розмірі 719,04 грн, нарахованих позивачем з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору № ПР/БМЕС-10946/ПЮдч, укладеного між сторонами 14.05.2010.

Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем відпущеної теплової енергії, через що виник борг перед позивачем, тому останнім і були нараховані штрафні санкції.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2015 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 01.09.2015.

У судовому засіданні позивач повністю підтримав заявлені вимоги.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що ДЗ "Вузлова лікарня ст. Синельникове-2 ДП "ПРЗ" є бюджетним закладом, а отже бюджетні асигнування на оплату послуг з постачання теплової енергії по ст. Чаплине на початку року були відсутні, 08.04.2015 була укладена додаткова угода до Договору на 2015 рік. При цьому зазначає, що його примірник був ним отриманий лише 26.08.2015, а тому зареєструвати у казначейській службі відповідні зобов'язання та провести оплату за послуги він не мав можливості, тому просить суд відхилити позовні вимоги повністю (відзив на позовну заяву від 31.08.2015).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2010 року між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Дніпропетровське будівельно-монтажне експлуатаційне управління" (постачальник) та Державним закладом "Вузлова лікарня" станції Синельникове-2 (споживач) укладений договір № ПР/БМЕС-10946/ПЮдч, відповідно до умов якого (п.1.1.) споживач доручає, а постачальник приймає на себе зобов'язання подавати теплову енергію на об'єкти, що знаходяться за адресою: ст. Чаплине, лінійна поліклініка (стаціонар, котельна, пральня), та проводить роботи по безпечній експлуатації обладнання котельні на ст. Чаплине.

Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати подачу теплоенергії згідно показників теплового лічильника за фактичною собівартістю 1 Гкал (п.1.2 Договору).

Споживач оплачує постачальнику подачу теплоенергії по рахунках щомісячно, згідно з розрахунком фактичної собівартості 1 Гкал (п.4.1 Договору).

Пунктом 4.2 договору передбачений розрахунковий період оплати за подання теплоенергії - один календарний місяць. Споживач зобов'язаний оплатити рахунок за отриману теплову енергію до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 4.10 договору в редакції Додаткової угоди № 9 від 01.01.2013 передбачено, що оплата подачі теплоенергії за 2013 рік проводиться згідно кошторису на 2013 рік - 34300,00 грн.

При порушенні споживачем строків оплати, передбачених п.4.2 цього договору, споживач оплачує пеню в розмірі 0,1 % від простроченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення (п. 4.3 Договору).

Відповідно до п.п. 8.1, 8.2, 8.3 договору діючий договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2010. Припинення дії договору не звільняє споживача від зобов'язань повної оплати за надані послуги по діючому договору. Якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна зі сторін письмово не заявить про його розірвання, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік.

На виконання умов договору ДП "Придніпровська залізниця" в особі ВСП "Дніпропетровське БМЕУ" здійснено поставку ДЗ "ВЛ ст. Синельникове-2 ДП "ПРЗ" теплової енергії в період з січня 2015 року по березень 2015 року у загальній кількості 140.981 Гкал на загальну суму 91086,28 грн, про що складені та підписані обома сторонами акти про використану теплову енергію та виставлені рахунки відповідачу:

акт про використану теплову енергію № 1 від за січень 2015 року у кількості 17.045 Гкал, - рахунок № 43 від 31.01.2015 за січень 2015 на суму 33398,11 грн;

акт про використану теплову енергію № 2 від за лютий 2015 року у кількості 13.956 Гкал, - рахунок № 106 від 28.02.2015 за лютий 2015 на суму 28179,67 грн;

акт про використану теплову енергію № 3 від за березень 2015 року у кількості 9.980 Гкал, - рахунок № 169 від 31.03.2015 за березень 2015 на суму 29508,50 грн.

Розрахунок собівартості 1 Гкал теплоенергії котельної Лінійної поліклініки по ст. Чаплине згідно договору № ПР/БМЕС-10946/ПЮдч від 14.05.2010 на опалювальний сезон квартал 2015 та розрахунки вартості виробітки теплоенергії котельної за січень, лютий, березень 2015 року, затверджені Дніпропетровським будівельно-монтажним експлуатаційним управлінням, підтверджуються матеріалами справи (а.с. 22-25).

Позивач звернувся до відповідача з претензією про погашення виниклої заборгованості (претензії №770 від 16.06.2015), на яку отримав відповідь (лист № 02 від 07.05.2015) про відсутність в кошторисі на утримання ДЗ "Лінійна поліклініка ст. Чаплине ДП "ПРЗ" коштів на теплопостачання та підтвердив цей факт копіями листів та кошторисом (а.с. 29-37).

Відповідач своєчасно не здійснив розрахунки за спожиту теплову енергію за спірний період, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за поставлену та спожиту теплову енергію за січень-березень 2015 року на суму 91086,28 грн, що і стало причиною нарахування санкцій передбачених договором та законодавством України.

Так, з посиланням на п.4.3 Договору, на прострочений борг відповідача позивачем нарахована пеня за період з 16.02.2015 по 20.07.2015 у розмірі 11588,35 грн. та з посиланням на ч. 2 ст. 625 ЦК України, на прострочений борг відповідача нараховані - інфляційні нарахування за період з 16.04.2015 по 20.07.2015 в сумі 2368,24 грн, 3 % річних за аналогічний період в сумі 719,04 грн.

Наведені обставини стали причиною звернення позивача з позовом та є предметом спору у цій справі.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову повністю з таких підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей передбачених ГК України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Так, відповідно до п. 4.3 договору при порушенні споживачем строків оплати, передбачених п.4.2 договору, споживач оплачує пеню в розмірі 0,1 % від простроченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Позивач за порушення строків оплати за теплову енергію нарахував відповідачу пеню за період з 16.02.2015 по 20.07.2015 на суму 11588,35 грн, перевіривши розрахунок якої, суд приходить до висновку, що він є вірним.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, на підставі приписів ст. 625 ЦК України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 2368,24 грн та 3% річних у сумі 719,04 грн.

Перевіривши розрахунки позивача, господарський суд визнав їх обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України) України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 ГПУ України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 49 ГПК України, витрати на оплату судового збору покладаються на відповідача, як на сторону, з вини якої виник спір.

Отже, згідно із статтею 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на відповідача у розмірі 2115,24 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч.7 ст.84 ГПК України в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету. Водночас в абзаці 3 підпункту 5.2 пункту 5 пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказано, що про таке повернення зазначається в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті.

Розмір судового збору, сплачений позивачем у сумі 2117,00 грн, тоді як у відсотковому співвідношенні до ціни позову - становить 2115,24 грн. Тобто, на даний час існує переплата судового збору в розмірі 1,76 грн, яка підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України.

З огляду на вищевикладене, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1,76 грн, у зв'язку із його переплатою, перерахований за платіжним дорученням № 1668 від 10.07.2015 на суму 1827,00 грн та квитанцією № 0.0.418289453.1 від 06.08.2015 на суму 290,00 грн, оригінали яких знаходяться в матеріалах справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 625, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, ст. 193, 216, 217, 230, 231, 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного закладу "Вузлова лікарня станції Синельникове-2 Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Гагаріна, 3, ідентифікаційний код 01111701) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828), в особі Відокремленого структурного підрозділу "Дніпропетровське будівельно-монтажне експлуатаційне управління" Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49124, м. Дніпропетровськ, Самарський район, вул. Магаданська, буд. 40, ідентифікаційний код 33325169) 91086 (дев'яносто одна тисяча вісімдесят шість) грн 28 коп. - боргу, 11588 (одинадцять тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 35 коп. - пені, 2368 (дві тисячі триста шістдесят вісім) грн 24 коп. - інфляційних нарахувань, 719 (сімсот дев'ятнадцять) грн 04 коп. та 2115 (дві тисячі сто п'ятнадцять) грн 24 коп. - судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути з державного бюджету України Відокремленому структурному підрозділу "Дніпропетровське будівельно-монтажне експлуатаційне управління" Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49124, м. Дніпропетровськ, Самарський район, вул. Магаданська, буд. 40, ідентифікаційний код 33325169), судовий збір у сумі 1 грн 76 коп., який сплачений за платіжним дорученням № 1668 від 10.07.2015 на суму 1827,00 грн та квитанцією № 0.0.418289453.1 від 06.08.2015 на суму 290,00 грн, оригінали яких знаходяться в матеріалах справи № 904/7177/15.

Повернення судового збору здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано - 02.09.2015.

Суддя В.Д. Воронько