Ухвала

від 06.10.2014 по справі 623/3871/14-к

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 623/3871/14-к

Номер провадження 1-кс/623/1368/2014

УХВАЛА

іменем України

06 жовтня 2014 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

слідчого судді Герцова О.М.,

за участю секретаря Бобриш М.С. ,

прокурора Лапіна І.О.

представника заявників ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КРАМАТОРСЬКИЙ ЮВЕЛІРНИЙ ЗАВОД ОСОБА_2" та ПОВНЕ ТОВАРИСТВО "ЛОМБАРД ЛІЯ" ОСОБА_3 і КОМПАНІЯ" ОСОБА_1 про скасування арешту, який було накладено ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27.08.2014 року по справі №623/2887/14-к.

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ "КРАМАТОРСЬКИЙ ЮВЕЛІРНИЙ ЗАВОД ОСОБА_2" та ПТ "ЛОМБАРД ЛІЯ" ОСОБА_3 і КОМПАНІЯ" ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотаннями про скасування арешту, який було накладено ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27.08.2014 року по справі №623/2887/14-к.

У клопотаннях зазначив, що арешт накладено необґрунтовано у зв’язку з тим, що згідно до частини 1 статті 167 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку. Відповідно до вимог КПК арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Обґрунтовуючи накладення арешту на майно прокурор вказував наступне: В«досудовим розслідуванням було встановлено, що в період з 12.04.2014 року по 05.07.2014 року невстановлені особи здійснювали фінансування незаконних воєнізованих та збройних формувань, що організували на території Донецької та Луганської області масові заворушення ... за кримінальним провадженням отримано інформацію про те, що до здійснення вказаної незаконної діяльності причетні посадові особи та фактичні керівники ТОВ "КРАМАТОРСЬКА ЮВЕЛІРНА ФАБРИКА ОСОБА_2" (код ЄДРПОУ 34546597), що розташована за адресою: в.Лазо, будинок 15, місто Краматорськ, Донецька обл., 84333В» .

У пункті 2 роз'яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, "Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження" від 07.02.2014 року вказано наступне: В«ОСОБА_3 може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

При цьому таке майно може перебувати як у згаданих осіб, так і в інших фізичних або юридичних осіб.

Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.В»

Станом на сьогоднішній день, жодній особі, яка так чи інакше пов'язана з заявником - ТОВ "КРАМАТОРСЬКИЙ ЮВЕЛІРНИЙ ЗАВОД ОСОБА_2", код ЄДРПОУ 9004259 не повідомлено про підозру, або була затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення за частиною 3 статті 260 Кримінального кодексу України, або є обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК).

Також, немає жодних відомостей, що заявник може нести цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння по кримінальному провадженню №12014220320000993 від 30.07.2014 року, жодною особою не заявлено цивільного позову по зазначеному кримінальному провадженню.

Таким чином, необхідність арешту тимчасово вилученого майна, в тому числі й майна, яке належить Заявнику, який було накладено ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27.08.2014 року по справі №623/2887/14-к вже не є необхідною та арешт підлягає скасуванню.

2. Відповідно до пункту 8 Роз'яснень, арешт може бути накладено на:

а) нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права;

б) майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме:

підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;

одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 170 КПК заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатись таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. При цьому не допускається заборона використання житлового приміщення, в якому на законних підставах проживають будь-які особи.

Крім того, у пункті 6 Роз'яснень, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначає наступне: "Метою застосування арешту майна є забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову. При цьому слід пам'ятати, що сторона кримінального провадження, яка подає клопотання про арешт майна зобов'язана навести підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди). У свою чергу, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, зобов'язаний навести ці підстави у рішенні.

Враховуючи зазначену мету арешту майна, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, має бути співмірною з розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або ж, якщо метою арешту майна є забезпечення конфіскації, то вартість арештованого майна має узгоджуватись із санкцією статті, яка передбачає покарання за злочин, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа.

Крім того, слід враховувати, що на майно не може бути накладено арешт з метою його конфіскації, якщо злочин, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа, не передбачає такого виду покарання.

Арештоване майно не є знаряддям злочину за частиною 3 статті 260 Кримінального кодексу України та його вартість не є співмірною з можливим розміром завданої шкоди, а норма зазначеної статті Кримінального кодексу України не передбачає конфіскацію майна, на яке накладений арешт.

Також, арештоване майно використовується у господарській діяльності заявника, що підтверджується відповідними договорами.

У пункті 2 Роз'яснень вказано наступне: «ОСОБА_3 може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

При цьому таке майно може перебувати як у згаданих осіб, так і в інших фізичних або юридичних осіб.

Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.В»

Станом на сьогоднішній день, жодній особі, яка так чи інакше пов'язана з заявником - ТОВАРИСТВОМ "ЛОМБАРД ЛІЯ" ОСОБА_3 І КОМПАНІЯ" не повідомлено про підозру, або була затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення за частиною 3 статті 260 Кримінального кодексу України, або є обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК).

Також, немає жодних відомостей, що заявник може нести цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння по кримінальному провадженню №12014220320000993 від 30.07.2014 року, жодною особою не заявлено цивільного позову по зазначеному кримінальному провадженню.

Таким чином, арешт тимчасово вилученого майна, в тому числі й майна, яке належить Заявнику, який було накладено ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27.08.2014 року по справі №623/2887/14-к підлягає скасуванню.

Більшість виробів з дорогоцінних металів знаходяться у володінні заявника є предметами застави за укладеними договорами.

Крім того, слід враховувати, що на майно не може бути накладено арешт з метою його конфіскації, якщо злочин, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа, не передбачає такого виду покарання.

Як встановлено частинами 1 та 5 статті 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Як вбачається з матеріалів справи, обшук та вилучення майна відбулось 21.08.2014 року, а з відповідним клопотання про накладення арешту, прокурор звернувся лише 26.08.2014 року, тобто з порушенням встановлених процесуальних строків.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував та пояснив, що на даний час проводяться слідчі дії щодо встановлення причетності до фінансування незаконних воєнізованих та збройних формувань посадових осіб та фактичних керівників ТОВ «Краматорська ювелірна фабрика ОСОБА_2» (код ЄДРПОУ 34546597) та ТОВ "КРАМАТОРСЬКИЙ ЮВЕЛІРНИЙ ЗАВОД ОСОБА_2" (код ЄДРПОУ 9004259)., що розташоване за адресою: м.Краматорськ, вул. Лазо, 15.

Крім того підтвердив, що по даному провадженню жодній особі не повідомлено про підозру, але це не є підставою для скасування арешту.

Вислухавши представника заявників, який просив задовольнити клопотання та скасувати арешт який було накладено ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27.08.2014 року по справі №623/2887/14-к., прокурора, який просив відмовити в задоволенні клопотання про скасування зазначеного арешту, вивчивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання про скасування арешту підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч.1 статті 167 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку. Відповідно до вимог КПК арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Обґрунтовуючи накладення арешту на майно прокурор вказував наступне: В«досудовим розслідуванням було встановлено, що в період з 12.04.2014 року по 05.07.2014 року невстановлені особи здійснювали фінансування незаконних воєнізованих та збройних формувань, що організували на території Донецької та Луганської області масові заворушення ... за кримінальним провадженням отримано інформацію про те, що до здійснення вказаної незаконної діяльності причетні посадові особи та фактичні керівники ТОВ "КРАМАТОРСЬКА ЮВЕЛІРНА ФАБРИКА ОСОБА_2" (код ЄДРПОУ 34546597), що розташована за адресою: вул.Лазо, будинок 15, місто Краматорськ, Донецька обл., 84333В» . Арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

При цьому таке майно може перебувати як у згаданих осіб, так і в інших фізичних або юридичних осіб.

Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

На даний час, жодній особі, яка так чи інакше пов'язана з заявником - ТОВ "КРАМАТОРСЬКИЙ ЮВЕЛІРНИЙ ЗАВОД ОСОБА_2", код ЄДРПОУ 9004259 та ПТ "ЛОМБАРД ЛІЯ" ОСОБА_3 І КОМПАНІЯ" не повідомлено про підозру, або була затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення за частиною 3 статті 260 Кримінального кодексу України, або є обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК), що підтвердив прокурор у судовому засіданні.

Також, немає жодних відомостей, що заявник може нести цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння по кримінальному провадженню №12014220320000993 від 30.07.2014 року, жодною особою не заявлено цивільного позову по зазначеному кримінальному провадженню.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 170 КПК заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатись таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. При цьому не допускається заборона використання житлового приміщення, в якому на законних підставах проживають будь-які особи.

Метою застосування арешту майна є забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову.

На майно не може бути накладено арешт з метою його конфіскації, якщо злочин, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа, не передбачає такого виду покарання.

Арештоване майно не є знаряддям злочину за частиною 3 статті 260 Кримінального кодексу України, а норма зазначеної статті Кримінального кодексу України не передбачає конфіскацію майна, на яке накладений арешт.

Також, арештоване майно використовується у господарській діяльності заявника, що підтверджується відповідними договорами.

Більшість виробів з дорогоцінних металів знаходяться у володінні заявника є предметами застави за укладеними договорами.

Як встановлено частинами 1 та 5 статті 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Як вбачається з матеріалів справи, обшук та вилучення майна відбулось 21.08.2014 року, а з відповідним клопотання про накладення арешту, прокурор звернувся лише 26.08.2014 року, тобто з порушенням встановлених процесуальних строків.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 110, 131, 170, 369-372 КПК України,

у х в а л и в:

клопотання представника ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КРАМАТОРСЬКИЙ ЮВЕЛІРНИЙ ЗАВОД ОСОБА_2" та ПОВНЕ ТОВАРИСТВО "ЛОМБАРД ЛІЯ" ОСОБА_3 і КОМПАНІЯ" ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати арешт майна, який було накладено ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27.08.2014 року по справі №623/2887/14-к.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: