Рішення

від 28.08.2015 по справі 911/2711/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2015 р. Справа № 911/2711/15

За позовом Бориспільського районного споживчого товариства

до Кооперативу «Узолоч»

про стягнення 9 276,86 грн

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Петрова О.Є. (дов. № 8/223 від 04.08.2015);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Бориспільське районне споживче товариство (далі - позивач) звернулося з позовом до Кооперативу «Узолоч» (далі - відповідач) про стягнення 9 276,86 грн заборгованості, з яких: 7 109 грн боргу за договором оренди від 01.09.2005 (в новій редакції від 19.09.2007), 678,17 грн пені, 1 442,36 грн інфляційних втрат та 47,33 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди від 01.09.2005 (в новій редакції від 19.09.2007).

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.07.2015 порушено провадження у справі № 911/2711/15, розгляд справи призначено на 13.07.2015.

Ухвалами господарського суду Київської області від 13.07.2015 та 03.08.2015 розгляд справи відкладено на 03.08.2015 та 21.08.2015 відповідно.

13.08.2015 до канцелярії господарського суду Київської області повернулася копія ухвали господарського суду Київської області від 01.07.2015, яка була направлена судом на юридичну адресу відповідача - Кооперативу «Узолоч» (08341, Київська обл., Бориспільський район, село Вишеньки, вул. Леніна, буд. 15). Примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органом поштового зв'язку з позначкою «за зазначеною адресою не проживає».

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" № 01-8/1228 від 02.06.2006 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув", „адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.08.2015 розгляд справи відкладено на 28.08.2015.

Представник позивача в судовому засіданні 28.08.2015 підтримав позов у повному обсязі.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Відповідач в судове засідання 07.08.2015 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2005 між Бориспільським районним споживчим товариством (Орендодавець) та Кооперативом «Узолоч» (Орендар) укладено договір оренди (в новій редакції від 19.09.2007), згідно якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар - прийняти в строкове платне користування (оренду) приміщення (дві кімнати) загальною площею 10,43 кв.м., та обладнання (надалі - майно), розташоване в будівлі комбінату громадського харчування за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 70.

Згідно п.п. 1.3., 1.4. договору балансова вартість майна складає 9 000 грн.

Орендна плата становить за місяць оренди 1 600 грн. Підставою для сплати орендарем орендної плати за договором, є цей договір оренди та акт прийому-передачі майна в оренду. До орендної плати включається відшкодування (компенсація) орендної плати за землю. Орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця щомісяця до 5 числа поточного місяця (п.п. 3.1., 3.1.1., 3.1.2., 3.1.3. договору).

Пунктом 6.1. договору передбачено, що договір укладений на строк з 19.09.2007 до 19.09.2008 (включно) і набирає чинності з моменту підписання акту прийняття-передачі майна в оренду.

04.04.2013 між Бориспільським районним споживчим товариством (Орендодавець) та Кооперативом «Узолоч» (Орендар) укладено додаткову угоду до договору оренди від 19.09.2007, згідно якої сторони погодили, що орендна плата становить за місяць оренди 2 643 грн.

26.08.2014 між Бориспільським районним споживчим товариством (Орендодавець) та Кооперативом «Узолоч» (Орендар) укладено додаткову угоду до договору оренди (в новій редакції від 19.09.2007), згідно якої сторони погодили, що договір оренди від 01.09.2005 ( в новій редакції від 19.09.2007) вважається пролонгованим до 27.09.2015.

На виконання п. 1.1. договору оренди від 01.09.2005 (в новій редакції від 19.09.2007) позивач 01.09.2005 передав відповідачу в оренду майно, що підтверджується актом прийняття-передачі основних засобів від 01.09.2005 (а.с. 41), підписаним обома сторонами договору.

Cуд встановив, що позивачем за період з січня 2015 року по березень 2015 року надано відповідачу послуги з оренди на загальну суму 7 109,61 грн, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Відповідач, в порушення умов п. 3.1.3. договору оренди від 01.09.2005 (в новій редакції від 19.09.2007), за отримані за період з січня 2015 року по березень 2015 року послуги оренди не розрахувався, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати за договором оренди від 01.09.2005 (в новій редакції від 19.09.2007), який виник за період з січня 2015 року по березень 2015 року склав 7 109,61 грн, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.07.2015 (а.с. 44), підписаним обома сторонами договору та довідкою АБ «Укргазбанк» № 02/368 від 08.07.2015 (а.с. 54).

Предметом позову є вимоги про стягнення 7 109 грн боргу за договором оренди від 01.09.2005 (в новій редакції від 19.09.2007), 678,17 грн пені, 1 442,36 грн інфляційних втрат та 47,33 грн 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли орендні правовідносини.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що позивачем за період з січня 2015 року по березень 2015 року надано відповідачу послуги з оренди на загальну суму 7 109,61 грн, що підтверджується наявними матеріалами справи; відповідач, в порушення умов п. 3.1.3. договору оренди від 01.09.2005 (в новій редакції від 19.09.2007), за отримані за період з січня 2015 року по березень 2015 року послуги оренди не розрахувався, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати за договором оренди від 01.09.2005 (в новій редакції від 19.09.2007), який виник за період з січня 2015 року по березень 2015 року склав 7 109,61 грн, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.07.2015 (а.с. 44), підписаним обома сторонами договору та довідкою АБ «Укргазбанк» № 02/368 від 08.07.2015 (а.с. 54).

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 7 109,61 грн, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимоги позивача про стягнення з відповідача 7 109 грн боргу за договором оренди від 01.09.2005 (в новій редакції від 19.09.2007) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання зі сплати орендної плати за договором оренди від 01.09.2005 (в новій редакції від 19.09.2007), позивачем за період з 11.01.2015 по 01.04.2015 нараховано 678,17 грн пені, з яких: 141,79 грн за період з 11.01.2015 по 05.02.2015 на суму боргу 7 109 грн, 197,49 грн за період з 06.02.2015 по 03.03.2015 на суму боргу 7 109 грн та 338,89 грн за період з 04.03.2015 по 01.04.2015 на суму боргу 7 109 грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У разі несвоєчасної оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний календарний день прострочення платежу, та відшкодувати всі збитки нанесені продавцю неналежним виконанням покупцем умов договору (п. 6.2. договору).

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 14), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 11.01.2015 по 01.04.2015 складає загалом 678,17 грн, з яких: 141,79 грн за період з 11.01.2015 по 05.02.2015 на суму боргу 7 109 грн, 197,49 грн за період з 06.02.2015 по 03.03.2015 на суму боргу 7 109 грн та 338,89 грн за період з 04.03.2015 по 01.04.2015 на суму боргу 7 109 грн. Відтак, вимога про стягнення 678,17 грн пені підлягає задоволенню судом повністю.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором оренди від 01.09.2005 (в новій редакції від 19.09.2007), позивачем за період з 11.01.2015 по 31.03.2015 нараховано 1 442,36 грн інфляційних втрат на суму боргу 7 109 грн та 47,33 грн 3 % річних за період з 11.01.2015 по 01.04.2015, нарахованих на суму боргу 7 109 грн 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданому розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 46-47), арифметично вірний розмір інфляційних втрат, нарахованих за період з 11.01.2015 по 31.03.2015 та 3 % річних, нарахованих за період з 11.01.2015 по 01.04.2015 становить 1 443,13 грн інфляційних втрат та 47,33 грн 3 % річних. Відтак, вимоги про стягнення 1 442,36 грн інфляційних втрат та 47,33 грн 3 % річних підлягають задоволенню повністю, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 7 109 грн боргу за договором оренди від 01.09.2005 (в новій редакції від 19.09.2007), 678,17 грн пені, 1 442,36 грн інфляційних втрат та 47,33 грн 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Кооперативу «Узолоч» (08341, Київська обл., Бориспільський район, с. Вишеньки, вул. Леніна, буд. 15; ідентифікаційний код 20581743) на користь Бориспільського районного споживчого товариства (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 83; ідентифікаційний код 30497604) 7 109 (сім тисяч сто дев'ять гривень) 00 коп. боргу за договором оренди від 01.09.2005 (в новій редакції від 19.09.2007), 678 (шістсот сімдесят вісім гривень) 17 коп. пені, 1 442 (одну тисячу чотириста сорок дві гривні) 36 коп. інфляційних втрат, 47 (сорок сім гривень) 33 коп. 3 % річних та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 01.09.2015

Суддя П.В.Горбасенко