ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" серпня 2015 р. Справа № 911/2693/15
Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу
за позовом приватного підприємства «Амелі», м. Одеса до товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2», Київська обл., м. Вишгород про стягнення коштів, за участю представників:
позивача:не з’явилися; відповідача:не з’явилися;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У червні 2015 року приватне підприємство «Амелі» (позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2» (відповідач) про стягнення 15 530,80 грн. основного боргу, 512,65 грн. 3% річних, 3 806,02 грн. пені, у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань з оплати поставленого товару за договором поставки від №889 від 15.06.2012 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 30.06.2015 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 16.07.2015 року.
У судовому засіданні 16.07.2015 року представником позивача було подано клопотання про продовження строку вирішення спору.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.07.2015 року суд продовжив строк вирішення спору на 15 днів, згідно ст. 69 ГПК України та відклав розгляд справи на 27.08.2015 року.
Представник сторін у судове засідання 27.08.2015 року не з’явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, відповідач відзив на позов не надав.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2010 року №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що нез’явлення представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
15.06.2012 року між приватним підприємством «Амелі» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Край-2» (покупець) було укладено договір поставки №889 (договір), за умовами якого постачальник постачає і передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує товари згідно із замовленнями покупця (додаток № 1 «Бланк замовлення» до договору) та товаросупровідною документацією, які складають невід’ємну частину цього договору, на умовах цього договору. Покупець надає замовлення постачальнику на підставі специфікації, затвердженої сторонами та діючої на дату замовлення, в якій наведено список товарів, що поставляється за цим договором, та їх ціни, які є невід’ємною частиною цього договору (додаток №2 «Специфікація»).
Відповідно до п. 2.1. договору постачальник повинен поставляти товари вчасно, до відповідної філії, магазину «Покупця», який вказаний у замовленні, у відповідній кількості та належної якості, а також у відповідності до усіх інших вимог згідно з замовленням, договором та законодавством. Замовлення покупця на поставку товарів обов’язкові для постачальника. Замовлення можуть надаватись постачальникові у письмовій формі, по факсу, електронній пошті або у іншій формі, прийнятній для покупця, за 6 днів до дня поставки товару (максимально 7 днів). Постачальник повинен зазначати в усіх документах, що стосуються поставки, таку інформацію, яка також буде зазначена у замовленні: 2.1.1. Номер замовлення покупця; 2.1.2. Номер магазина покупця; 2.1.3. Адресу місця доставки товару; 2.1.4. Дату замовлення; 2.1.5. Кодовий номер постачальника та покупця, найменування та кількість товарів, що поставляються; 2.1.6. Назву і номер постачальника; 2.1.7. Назва перевізника.
Право власності і ризик випадкової загибелі або пошкодження товарів переходить від постачальника до покупця з моменту, коли товари поставлено Покупцеві вивантаженим на приймальну платформу магазину, і сторони підписали накладну, що засвідчує те, що товари були отримані покупцем (п. 2.7. договору).
Постачальник поставляє, а покупець оплачує товари за цінами, зазначеними у специфікації (додаток № 2 до договору) затвердженій сторонами (п. 3.1. договору).
На виконання умов договору позивачем у період поставлено відповідачу товар на загальну суму 247 459,42 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних, наявних в матеріалах справи.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання з поставки товару за договором, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем після часткової оплати заборгованість у сумі 15 530,80 грн.
Судом встановлено, що 31.10.2014 року між сторонами було підписано акт звіряння взаємних розрахунків, скріплений печатками сторін, з якого вбачається, що станом на 31.10.2014 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 15 530,80 грн.
Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.
Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України)
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).
Статтею 692. ЦК України встановлено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 15 530,80 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).
Відповідно до п. 3.8. договору, за несвоєчасну оплату продукції покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв’язку з простроченням виконання зобов’язання з оплати отриманого товару нарахована пеня у розмірі 3 806,02 грн. відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.
Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 3 806,02 грн., яка нарахована позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов’язань з оплати поставленого товару за вказаним договором є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати переданого товару, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 512,65 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.
Відповідно до ч. 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч. 1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 1 827,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2» (07300, АДРЕСА_1, код 35231874) на користь приватного підприємства «Амелі» (65031, м. Одеса, вул. Проценко, буд. 23, код 34930982) 15 530 (п’ятнадцять тисяч п’ятсот тридцять) грн. 80 коп. основного боргу, 3 806 (три тисячі вісімсот шість) грн. 02 коп. пені, 512 (п’ятсот дванадцять) грн. 65 коп. 3% річних, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено: 01.09.2015 р.
Суддя Т.Д. Лилак
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 27.08.2015 |
Оприлюднено | 08.09.2015 |
Номер документу | 49482664 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Лилак Т.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні