Рішення

від 27.08.2015 по справі 911/3341/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2015 р. Справа № 911/3341/15

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Лакшері Кепітал»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агрохімічні технології»

про стягнення 17600,00 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача : Глущенко А.О., довір. б/н від 22.07.2015 р.

від відповідача : Зурнаджи Є.Є., довір. б/н від 22.07.2015 р.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Лакшері Кепітал» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агрохімічні технології» (далі - відповідач) про стягнення 17600,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на укладення 02.01.2014 р. з ТОВ «Торгова компанія «Агрохімічні технології» договору про надання послуг № 0201/15-ЛК, відповідно до якого позивач зобов'язувався надати послуги, а відповідач - прийняти їх та здійснити своєчасну оплату.

Згідно умов вказаного договору позивач надав послуги, які ТОВ «Торгова компанія «Агрохімічні технології» не були оплачені належним чином, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 17600,00 основного боргу, а також судовий збір.

27.08.2015 р. до господарського суду Київської області ТОВ «Торгова компанія «Агрохімічні технології» було подано заяву б/н від 27.08.2015 р., відповідно до якої відповідач визнає позовні вимоги ТОВ «Компанія Лакшері Кепітал» у справі № 911/3341/15 у повному обсязі.

У судовому засіданні 27.08.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача визнав позов в сумі 17600,00 грн.

У судовому засіданні 27.08.2015 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

02.01.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Лакшері Кепітал» (компанія) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агрохімічні технології» (клієнт) було укладено договір про надання послуг № 0201/15-ЛК, відповідно до п. 1.1 якого клієнт доручає, а компанія приймає на себе зобов'язання надати комплекс правових послуг, пов'язаних з представництвом інтересів клієнта в будь-яких судових установах, підприємствах, комісіях та організаціях будь-якої форми власності (у тому числі - у судах загальної юрисдикції, адміністративних, господарських судах всіх інстанцій, органах СБУ, МВС, органах ДВС, Міністерства доходів і зборів України та його територіальних органах, нотаріальних конторах, банках, Державній реєстраційній службі та її територіальних органах, інших організаціях, підприємств і установ) у формі абонентського обслуговування.

Згідно з п. 4.1 договору приймання наданих компанією клієнту послуг здійснюється на підставі актів здачі-прийняття робіт (прийняття послуг). Акт за перші сім місяців надання послуг має бути виставлений компанією у липні 2014 року, після липня 2014 року компанія має право виставляти акти помісячно або разом за декілька місяців.

У відповідності з п. 5.1 договору послуги, які надаються на підставі даного договору, оплачуються клієнтом на підставі актів здачі-прийняття послуг (надання послуг). Вартість надання послуг за 1 календарний місяць становить 50000,00 грн.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що клієнт сплачує компанії вартість послуг протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту здачі-прийняття робіт (надання послуг).

01.09.2014 р. між сторонами було укладено додатковий договір до договору про надання послуг № 0201/15-ЛК від 02.01.2014 р., відповідно до п. 1 якого було визначено, що щомісячна вартість правових послуг за договором, починаючи з вересня 2014 року, становитиме 30000,00 грн.

На виконання умов договору про надання послуг № 0201/15-ЛК від 02.01.2014 р. позивачем було надано послуги ТОВ «Торгова компанія «Агрохімічні технології», що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), у тому числі - № 235 на суму 350000,00 грн., № 204 на суму 50000,00 грн., № 343 на суму 30000,00 грн., № 364 на суму 30000,00 грн.

Зазначені вище послуги були частково оплачені відповідачем, що підтверджується платіжними дорученнями - № 807 від 30.09.2014 р. на суму 350000,00 грн., № 62 від 15.07.2015 р. на суму 33000,00 грн., № 314 від 15.07.2015 р. на суму 47000,00 грн., № 1185 від 15.07.2015 р. на суму 10000,00 грн., № 317 від 16.07.2015 р. на суму 2400,00 грн.

ТОВ «Компанія Лакшері Кепітал» та ТОВ «Торгова компанія «Агрохімічні технології» було підписано акт звірки взаємних розрахунків від 17.07.2015 р. на суму 17600,00 грн.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем за договором про надання послуг № 0201/15-ЛК від 02.01.2014 р. у повному обсязі, останній і звернувся з даним позовом до суду та просить суд стягнути з відповідача 17600,00 грн. основного боргу.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як зазначалось вище, приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом суду не надав.

Доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав.

Натомість, як вбачається із заяви б/н від 27.08.2015 р., адресованої суду, відповідач визнав позов у повному обсязі в сумі 17600,00 грн.

Згідно з ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Частиною 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Водночас, як передбачено ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Лакшері Кепітал» у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агрохімічні технології» (03027, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Новосілки, вул. Садова, 26, оф. 20, код 38275207) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Лакшері Кепітал» (03062, м. Київ, Святошинський р-н, вул. Екскаваторна, 35, код 38517030) - 17600 (сімнадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп. основного боргу, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 01.09.2015 р.

Суддя В.М. Бабкіна