Рішення

від 27.08.2015 по справі 911/2903/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2015 р. Справа № 911/2903/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ до приватного підприємства «Укргазпром», АРК, м. Сімферополь про стягнення коштів, за участю представників:

позивача:Яковлев О.І., посвідчення №499; Пронюк В.Я., довіреність №14-182 від 15.04.2014 року; відповідача:не з'явилися; прокуратури:Пономарьов А.О., посвідчення №030835;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2015 року перший заступник прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до приватного підприємства «Укргазпром» (відповідач) про стягнення 2 586 391,57 грн. основного боргу, 204 477,62 грн. пені, 734 012,78 грн. інфляційної складової боргу, 109 732,50 грн. 3% річних, а загалом 3 634 614,47 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язання з оплати переданого природного газу за договором №13-389-ТКЕ(Н) на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013 року.

Згідно з приписами ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та встановлено забезпечити розгляд господарських справ Господарського суду Автономної Республіки Крим - Господарським судом Київської області, а господарських справ Господарського суду міста Севастополя - Господарським судом міста Києва, господарських справ Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.

У зв'язку з викладеним, розгляд даної справи здійснюється господарським судом Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.07.2015 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 30.07.2015 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.07.2015 року розгляд справи було відкладено на 27.08.2015 року.

Представник відповідача в судове засідання 27.08.2015 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2010 року №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення прокурора, представників позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04.01.2013 року між публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець) та приватним підприємством «Укргазпром» (покупець) укладено договір №13-389-ТКЕ(Н) на купівлю-продаж природного газу, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, (надалі - газ), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2013 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (р. 11 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Поясненнями прокурора, позивача, підписаними сторонами актами передачі-приймання природного газу підтверджується факт передачі позивачем відповідачу у період з січня 2013 року по грудень 2013 року та у період з січня 2014 року по лютий 2014 року природного газу на суму 2 591 391,57 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором з передання відповідачу газу протягом 2013-2014 років, а відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання зі своєчасної та повної оплати отриманого у цей період газу та має перед позивачем заборгованість у сумі 2 586 391,57 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 2 586 391,57 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позов в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 734 012,78 грн. та 3% річних в розмірі 109 732,50 грн., які нараховані позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати переданого природного газу за даним договором у спірний період на підставі ст. 625 ЦК України також є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 ГК України.

Відповідно до п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати отриманого газу нараховані 204 477,62 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 204 477,62 грн., яку нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого газу за вказаним договором є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору (ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи, що відповідач не звільнений від сплати судового збору згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір» витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Укргазпром» (95017, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Фрунзе, буд. 41, код 31367762) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) 2 586 391 (два мільйона п'ятсот вісімдесят шість тисяч триста дев'яносто одну) грн. 57 коп. основного боргу, 204 477 (двісті чотири тисячі чотириста сімдесят сім) грн. 62 коп. пені, 109 732 (сто дев'ять тисяч сімсот тридцять дві) грн. 50 коп. 3% річних, 734 012 (сімсот тридцять чотири тисячі дванадцять) грн. 78 коп. інфляційної складової боргу.

Стягнути з приватного підприємства «Укргазпром» (95017, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Фрунзе, буд. 41, код 31367762) в доход державного бюджету України 72 692 (сімдесят дві тисячі шістсот дев'яносто дві) грн. 29 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 01.09.2015 р.

Суддя Т.Д. Лилак