Постанова

від 11.08.2009 по справі 2а-45868/09/1670

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

            1

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

11 серпня 2009 р.

м. Полтава

Справа № 2а-45868/09/1670

Полтавський

окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Л.О. Єресько,

при секретарі - В.А. Магді ,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в м. Полтаві справу за позовом 

Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі

Полтавської області  до  Відділення виконавчої дирекції фонду

соціального страхування  від нещасних випадків  на виробництві та професійних захворювань у

Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області  про зобов'язання вчинити певні дії та

стягнення суми витрат на виплату пенсії, -

В С Т А Н О В

И В:

09 липня 2009

р.  Управління Пенсійного фонду України у

Великобагачанському районі Полтавської області 

(надалі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного

суду з адміністративним позовом до 

Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування  від нещасних випадків  на виробництві та професійних захворювань у

Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області (надалі -

відповідач) про зобов'язання включити до заліку витрати на виплату ОСОБА_1

пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, виплаченої

за період з 01.12.2008 р. по 31.05.2009 р. у розмірі 3264,00 грн., у тому

числі, основний розмір пенсії -  562,02

грн. та державна адресна допомога 2701,98 грн. 

та стягнути вказану суму на користь позивача.

В

обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідачем не було

включено до актів звірки та не відшкодовано громадянину ОСОБА_1 пенсію,

призначену у зв'язку з  трудовим

каліцтвом, яке настало за межами території України, та державну адресну

допомогу. Разом з тим, зазначений громадянин має право на пенсійне забезпечення

у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням

відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України “Про загальнообов'язкове державне

соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного

захворювання, які спричинили втрату працездатності” та Угоди країн-учасниць

Співдружності Незалежних Держав про гарантії прав громадян держав

Співдружності  у галузі пенсійного

забезпечення” від 13.03.1992 року, а також право на отримання державної

адресної допомоги згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008

року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян".

Обов'язок відповідача відшкодувати Пенсійному фонду суми виплачених пенсії та

державної адресної допомоги встановлено Законом України “Про

загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на

виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату

працездатності”,  та іншими актами законодавства.

У судове  засідання позивач не забезпечив явку

представника,  надіслав суду заяву, в

якій просив розглянути справу без участі представника управління.

Представник

відповідача також не з'явився у судове засідання, надіслав письмові заперечення

та клопотання, в якому просив провести розгляд справи без його участі.

У

запереченнях посилався на те, що відсутні підстави для прийняття до заліку суми

пенсії гр. ОСОБА_1 оскільки нещасний випадок у нього  відбувся за межами України, а Угодою про

взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом,

професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з

виконанням ними трудових обов'язків, підписаною 09.09.1994 року державами

колишнього СРСР визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівникові

внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті проводиться

роботодавцем сторони, законодавство якої поширюється на працівника під час

отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті.

Зазначав

також, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне

страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,

які спричинили втрату працездатності" та Порядком відшкодування Фондом

соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних

захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою

пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або

професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який

помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання,

затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду

соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних

захворювань від 04.03.2003 N 5-4/4 (надалі - Порядок) не передбачено

відшкодування витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги, доплат

та надбавок, встановлених постановами Кабінету Міністрів України від 26.03.2008

року № 265 та від 16.07.2008 року № 654.  

Дослідивши

матеріали справи,  всебічно і повно

з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги,

об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення

спору по суті, суд приходить до висновку, що позов  не підлягає частковому задоволенню з наступних

підстав.

Судом

встановлено, що Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування

від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у

Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області не прийнято

до заліку суму витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного

випадку на виробництві гр. ОСОБА_1 за період з грудень 2008 року по травень

2009 року  у загальному розмірі 562,02

грн., що підтверджується  наявними у

матеріалах справи актами щомісячної звірки витрат по особовим справам

потерпілих за період з грудня 2008 р. по травень 2009 року, списками осіб, яким

виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або

професійного захворювання за вказаний період.

Згідно наявних

у матеріалах справи документів, пенсія по інвалідності внаслідок трудового

каліцтва була  призначена ОСОБА_1   рішенням комісії по призначенню пенсій

виконкому Колплянської райради народних депутатів Орловської області Російської

СРСР, протокол № 2/9, акт про нещасний випадок на виробництві від 29.06.1976

року.

З огляду на

те, що нещасний випадок на виробництві із ОСОБА_1.  стався за межами України, відповідач

відмовився прийняти до заліку виплачену йому Управлінням Пенсійного фонду

України  у Великобагачанському районі

Полтавської області пенсію за період з грудня 2008 року по травень 2009 року.

Крім того, за

вказаний період гр. ОСОБА_1 управлінням Пенсійного фонду виплачено державну

адресну допомогу в сумі 2701,98 грн., яку відповідачем не включено до заліку з

посиланням на те, що  її відшкодування не

передбачено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних

випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду

України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок

нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у

зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на

виробництві або професійного захворювання, а також згідно ст. 8 Закону України "Про

підвищення престижності шахтарської праці" фінансування додаткових витрат

на виплату підвищеного розміру пенсії відповідній категорії пенсіонерів

здійснюється за рахунок коштів державного бюджету (позицію викладено у листі  Відділення виконавчої дирекції Фонду

соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних

захворювань України у Великобагачанському та Решетилівському районах

Полтавської області від 28.11.2008 року № 225).

Надаючи

оцінку діям відповідача щодо відмови від включення до актів звірки та

відшкодування витрат з виплати ОСОБА_1 розміру пенсії та державної адресної

допомоги, які виплачено позивачем, суд виходить з наступного.

Статтею 1

Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне

страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування

- це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального

захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної,

часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття

з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках,

передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати

страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також

бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до

ст. 4 Основ в Україні залежно від страхового випадку є такі види

загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування;

страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,

зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від

нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили

втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.

Відносини, що

виникають за зазначеними в частині першій цієї статті видами

загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими

законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

За пенсійним

страхуванням згідно зі ст. 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та

матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок

загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою,

інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених

п. 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи;  допомога на поховання пенсіонерів.

Відповідно до

п. 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та

професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та

матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним

випадкам на виробництві та професійним захворюванням;  відновлення здоров'я та працездатності

потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного

випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків,

заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з

виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок

нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у

зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на

виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які

померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

У ч. 4 ст. 26

Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної

допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо

понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася

застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до

належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

 Враховуючи те, що пенсія по інвалідності

внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та

пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку

на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від

нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним

страховиком, тобто тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну

допомогу чи соціальні послуги, відповідно до ст. 25 Основ, є Фонд соціального

страхування від нещасних випадків.

Пунктом 2 ст.

7 ("Прикінцеві положення") Закону "Про страхові тарифи на

загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на

виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату

працездатності", який набрав чинності з 01.04.2001, встановлено, що фонд

сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх

сімей), які потерпіли на виробництві до 01.04.2001, з того часу, коли

відповідні підприємства передали в установленому порядку фонду документи, що

підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати

та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

 Потерпілі, документи яких не передані до

фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого

роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України.

При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються фондом у

рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне

страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,

а між страховиками з інших видів страхування і фондом у подальшому відбуваються

відповідні розрахунки.

Частиною 2

ст. 24 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від

нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили

втрату працездатності" закріплене аналогічне правило - якщо після

призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних

послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками

з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат,

виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому

страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до

відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо

відшкодування понесених ним витрат.

Сфера дії

цього Закону поширюється на таку категорію інвалідів, до яких належить

ОСОБА_1,  відшкодування витрат на виплату

пенсії якому виник спір.

 За змістом ч. 2 ст. 2 зазначеного Закону

особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено

згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування

шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або

професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків,

мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до

цього Закону.

При цьому

право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, в

якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з

застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з

виконанням нею трудових обов'язків.

Підпунктом

"а" ст. 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення"

встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не

працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або

професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до

п. 3 розділу XI ("Прикінцеві положення") Закону "Про

загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на

виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату

працездатності" відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна

реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків

також зазначеним у ст. 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним

чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом 3 п.

3 розділу XI встановлено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та

членам їх сімей, яким до набрання чинності цим законом підприємства, установи

та організації не відшкодували матеріальної й моральної (немайнової) шкоди,

заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами й

організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального

страхування від нещасних випадків.

 Отже, за змістом наведеної норми обов'язок

Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на

виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду,

заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували фонду

страхові платежі підприємства, що ліквідувалися, та на яких було ушкоджено

здоров'я потерпілого.

Доводи

Відповідача про поширення на спірні відносини положень Угоди про взаємне

визнання прав на відшкодування шкоди, завданої працівникам каліцтвом,

професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язані з

виконанням ними трудових обов'язків, підписаної 09.09.94 між частиною держав

колишнього СРСР, не є обґрунтованими.

Статтею 2

цієї Угоди передбачено, що відшкодування шкоди, завданої працівнику внаслідок

трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я (у тому числі при настанні

втрати працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві,

пов'язаного з виконанням працівниками трудових обов'язків, після переїзду

потерпілого на територію іншої сторони), смерті здійснюється роботодавцем

сторони, законодавство якої поширювалось на працівника в момент одержання

каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті. Роботодавець, відповідальний за

завдання шкоди, здійснює її відшкодування відповідно до свого національного

законодавства.

Зі змісту

вказаної норми випливає, що вона регулює інші відносини, а не ті, які є

предметом спору у справі та пов'язані з відшкодуванням витрат Пенсійного фонду

України, понесених у зв'язку з виплатою пенсій особам, які стали інвалідами

внаслідок нещасного випадку на виробництві на території інших республік СРСР до

проголошення Україною незалежності.

Відповідно до

ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності

Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення, яка 13.03.1992 року була

підписана Україною і набрала для неї чинності, 

пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць даної угоди та членів

їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони

проживають.

 Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі

витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною угодою, несе

держава, яка надає забезпечення.

 За змістом цієї норми взаємні розрахунки між

державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.

 Таким чином, суд приходить до висновку, що

страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала

інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік

СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати

останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків. І

неприйняття  Відділенням виконавчої

дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та

професійних захворювань України у Великобагачанському та Решетилівському

районах Полтавської області до заліку витрат на пенсію ОСОБА_1  є неправомірним.

Що стосується

державної адресної допомоги, виплаченої гр. ОСОБА_1, то пунктом 2 постанови

Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 "Деякі питання пенсійного

забезпечення громадян" було встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір

пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і

дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з

урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги,

сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за

особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого

законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна

державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового

мінімуму.

Підпунктом 2

п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654 "Про

підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" було визначено, що у

разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги

інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію,

та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової

грошової допомоги, сум індексації, щомісячної державної адресної допомоги,

передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. №

265, та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі

заслуги перед Україною) не досягає 544 гривень, таким особам встановлюється

доплата у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.

На виконання

зазначених норм Управлінням Пенсійного фонду у Великобагачанському районі

Полтавської області виплачено гр. ОСОБА_1 державну допомогу до пенсії, яка за

період з грудня 2008 року по травень 2009 року склала 2701,98 грн.

Згідно листа

Міністерства фінансів України від 13.05.2008 року № 31-19030-12-5/17228 Фонд

соціального страхування від нещасних випадків на виробництві зобов'язаний

відшкодовувати Пенсійному фонду України суми виплаченої державної адресної

допомоги.

Враховуючи

викладене, беручи до уваги те, що відповідно до п. 4  постанови КМУ від 26.03.2008 № 265 виплата

щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з

яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога, а у ст.46

Конституції України закріплено принцип, 

згідно з яким пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є

основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від

прожиткового мінімуму, встановленого законом, суд приходить до висновку, що

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві зобов'язаний

відшкодовувати Пенсійному фонду України виплати державної допомоги до пенсії,

призначеної у зв'язку з нещасним випадком на виробництві.

Тому  відмова відповідача включити до заліку

витрати позивача на виплату державної адресної допомоги гр. ОСОБА_1 не

грунтується на  положеннях чинного

законодавства України.

Пунктами 5,

6, 7 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків

на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України

витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного

випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з

втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або

професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду

України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на

виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 N 5-4/4,  встановлено, що органи Пенсійного фонду

щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального

страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих,

складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що

підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають

його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої

дирекції Фонду на місцях.

Враховуючи

те, що Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від

нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у

Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області безпідставно

відмовлено включити до заліку витрати позивача на пенсію та державну адресну

допомогу  гр.ОСОБА_1, суд вважає, що

позов Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської

області підлягає задоволенню в частині стягнення невідшкодованих  витрат.

Позовні

вимоги щодо зобов'язання включити до заліку зазначені витрати не підлягають

задоволенню, оскільки правила підписання актів звірки, передбачені Порядком

відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на

виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат,

пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на

виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою

годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або

професійного захворювання,  розраховані

на відсутність спору, у разі незгоди на підписання актів з боку Фонду

соціального страхування від нещасних випадків вирішується питання про стягнення

спірних сум.  

При цьому суд

враховує, що згідно пп. 4 п. 3 Типового положення про відділення виконавчої

дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та

професійних захворювань України в районах та містах обласного значення, затвердженого

постановою  Фонду соціального страхування

від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 20.04.2001

№ 19 одним із основних завдань відділень є відшкодування матеріальної шкоди

потерпілим і членам їх сімей.    

На підставі

викладеного, керуючись ч. 2 ст. 2, ч. 2 ст. 24 Закону України “Про

загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на

виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату

працездатності”, п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265

"Деякі питання пенсійного забезпечення громадян", п. 3 Постанови

Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654 "Про підвищення рівня

пенсійного забезпечення громадян", 

п. п. 5, 6, 7 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від

нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному

фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок

нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у

зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на

виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління

Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від

нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 N

5-4/4, статтями 2, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства

України, суд, -

П О С Т А Н О

В И В:

Адміністративний

позов Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі

Полтавської області до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального

страхування  від нещасних випадків  на виробництві та професійних захворювань у

Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області  про зобов'язання вчинити певні дії та

стягнення суми витрат на виплату пенсії задовольнити частково.

Стягнути з

Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування  від нещасних випадків  на виробництві та професійних захворювань у

Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області (вул.

Чекалових, 21, с. Велика Багачка, Полтавська область, 38300; р/р

371760160104201  в управлінні Державного

казначейства України в Полтавській області, МФО 831019, код ЄДРПОУ 25940744) на

користь Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі

Полтавської області  (вул. Шевченка, 73,

с. Велика Багачка, Полтавська область, 38300; р/р 25601301273 в Полтавському

обласному управлінні ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО

331467, код ЄДРПОУ 22529652) суму витрат на виплату ОСОБА_1 пенсії по

інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, виплаченої за період з

01.12.2008 року по 31.05.2009 року, у загальному розмірі 3264,00 грн. (три

тисячі двісті шістдесят чотири гривні), у тому числі, основний розмір пенсії

562,02 грн. (п'ятсот шістдесят дві гривні 02 копійки) та державна адресна

допомога 2701,98 грн. (дві тисячі сімсот одна гривня дев'яносто вісім копійок).

В іншій

частині позовних вимог відмовити.

 Постанова, відповідно до статті 254 Кодексу

адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення

строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом,

якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне

оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом

адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення

цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не

скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова

може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через

Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне

оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та

подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне

оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу  адміністративного судочинства України.  

Повний текст

постанови виготовлено 14 серпня 2009 року.

Суддя                                 Л.О. Єресько