Постанова

від 13.03.2007 по справі 33/261-06-4583а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

33/261-06-4583А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ(ДОДАТКОВА)

"13" березня 2007 р. Справа № 33/261-06-4583А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача                    Картере В.І.

суддів:                              Пироговського В.Т., Жекова В.І.

при секретарі судового засідання –Буравльовій О.М.

за участю представників:

від ДПІ у Приморському районі м. Одеси –Маломанов І. В.,

від ДП «Одеський морський торгівельний порт»–Орєшкова Н. В

від Південної регіональної митниці –Власенко Г. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Південної регіональної митниці про вирішення питання щодо судових витрат

по справі № 33/261-06-4583А

за позовом ДПІ у Приморському районі м. Одеси

до Державного підприємства «Одеський морський торгівельний порт»та Одеської митниці

про визнання права власності та звільнення від справляння мита, податків та зборів

В С Т А Н О В И В:

Постановою від 09.08.2006р. по справі №33/261-06-4583А господарський суд Одеської області задовольнив позов Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси та визнав державою в особі податкової інспекції право власності на безхазяйне майно, що знаходиться на території ДП „Одеський морський торгівельний порт”.

Із вказаним судовим рішенням не погодилася Одеська митниця і подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову місцевого господарського суду і відмовити у позові.

За результатами апеляційного розгляду 16 листопада 2006 року Одеським апеляційним господарським судом прийнято постанову, якою скасовано постанову господарського суду Одеської області від 09.08.2006р., в задоволенні позову –відмовлено.

Однак, при прийнятті вказаної постанови апеляційним господарським судом не вирішено питання про судові витрати.

19.02.07р. Південна регіональна митниця, яка є правонаступником Одеської митниці, звернулася із заявою в якій просить розглянути питання щодо видачі довідки про повернення на рахунок Південної регіональної митниці державного мита у розмірі 42,50грн.

Заява мотивована тим, що відповідно до п.4 ст.8 Декрету Кабінету міністрів України №7-93 від 21.01.93р. „Про державне мито” сплачене державне мито повністю підлягає поверненню у випадку скасування рішення суду в установленому порядку.

Призначаючи розгляд заяви відповідача у відкритому судовому засіданні, колегія апеляційного господарського суду запропонувала відповідачу надати докази сплати державного мита у розмірі 42,50 грн., так як у справі наявні тільки докази сплати Одеською митницею судового збору у розмірі 1,70грн. за розгляд апеляційної скарги у апеляційному господарському суді.

В судовому засіданні представник Південної регіональної митниці пояснив, що при поданні заяви допущено помилку щодо розміру фактично сплаченого судового збору, у зв'язку з чим відповідач просить повернути йому 1,70грн. які він сплатив за розгляд його скарги в апеляційній інстанції.

Представники ДПІ у Приморському районі м. Одеси та ДП «Одеський морський торгівельний порт»в судовому засіданні не заперечували проти відшкодування Південній регіональній митниці судових витрат.

Заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви щодо видачі довідки про повернення на рахунок Південної регіональної митниці державного мита у розмірі 42,50грн. з наступних підстав.

Порядок вирішення питання щодо розподілу судових витрат встановлено ст.94 КАС України.

Зокрема частиною 5 вказаної статті передбачено, що у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України.

З урахуванням наведеного, в даному випадку не підлягають застосуванню положення п.4 ст.8 Декрету Кабінету міністрів України №7-93 від 21.01.93р. „Про державне мито” щодо повернення державного мита, оскільки відповідно до приписів ч.4 ст.9 КАС України, суд застосовує той правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи з того, що Кодекс адміністративного судочинства має вищу юридичну силу ніж Декрет Кабінету Міністрів, заява Південної регіональної митниці про повернення державного мита задоволенню не підлягає.

Разом з тим, враховуючи приписи ч. 5 ст. 94 КАС України судові витрати у сумі 1,70грн. понесені Одеською митницею слід компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 162, 168, 195, 196, 206, КАС України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви Південної регіональної митниці про видачу довідки про повернення державного мита відмовити.

Судові витрати –судовий збір у розмірі 1,70грн., сплачений Одеською митницею при поданні апеляційної скарги платіжним дорученням від 11.08.06р. №988, стягнути з Державного бюджету України на користь Південної регіональної митниці.

Додаткова постанова в порядку ст. 254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя-доповідач:                                                            В.І. Картере

Судді:                                                                                В.Т. Пироговський

                                                                                          В.І. Жеков