Рішення

від 25.08.2015 по справі 915/1074/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2015 року Справа № 915/1074/15

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В .,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: Присяжнюка Д.В. - дов. №1587 від 25.05.2015,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА»

( 50029, Дніпропетровська обл., м.Кривий ріг, вул.Конституційна, 5),

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський завод промислового машинобудування» (54028, м.Миколаїв, вул.Новозаводська, 19),

про : стягнення 822047,37 грн. неустойки по Договору поставки №598 від 14.02.2013, -

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА» звернулось до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський завод промислового машинобудування» 822047,37 грн. неустойки по Договору поставки №598 від 14.02.2013.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в порушення приписів чинного законодавства та умов Договору №598 від 14.02.2013 відповідач порушив строки поставки товару, у зв'язку з чим позивачем нарахована неустойка в розмірі 822047,37 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Ухвали господарського суду від 25.06.2015 та 10.08.2015 з інформацією про дату розгляду справи, були направлені на адресу відповідача: м.Миколаїв, вул.Новозаводська, 19 та повернуті поштовою установою до суду з відміткою «за закінченням строку зберігання».

Згідно даних сайту Міністерства юстиції України «Безкоштовний пошук відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» станом на 25.08.2015 юридична адреса відповідача (м.Миколаїв, вул.Новозаводська, 19) не змінилась.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про судовий розгляд справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 25.08.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

14.02.2013 між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки №598 (надалі - Договір №598) (а.с.10-11), відповідно до якого відповідач зобов'язався поставити позивачу запасні частини до ГШО, та інші ТМЦ, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити товар на передбачених цим Договором умовах. Номенклатурний перелік, асортимент, кількість, ціна та вартість Товару, умови оплати, узгоджуються «сторонами» в Специфікаціях , що є невід'ємною частиною цього Договору (п.1.1, 1.2 Договору №598).

Пунктом 2.2 Договору №598 сторони передбачили, що базисні умови поставки товару узгоджуються на кожну поставку окремо і вказуються в Специфікаціях , які є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.2.3 Договору №598, відповідач зобов'язаний поставити товар протягом терміну, погодженого сторонами та зазначеного в специфікаціях до цього Договору.

Згідно п.3.1. Договору №598, загальна сума товару договору визначається сумами всіх специфікацій, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно зі Специфікацією №17 від 14.05.2014 відповідач зобов'язався поставити товар в кількості однієї одиниці - барабан привідний за ціною 136430,00 грн. за одиницю товару у строк, передбачений п.6 Специфікації - жовтень 2014, тобто до 31.10.2014 (а.с.16).

Згідно зі Специфікацією №21 від 23.09.2014 відповідач зобов'язався поставити товар в кількості трьох одиниць: конвеєр стрічковий ЛК-МС за ціною 278000,0 грн. за одиницю товару; конвеєр стрічковий ЛК-15 за ціною 324000,00 грн. за одиницю товару; конвеєр стрічковий ЛК-12 за ціною 244000,0 грн. за одиницю товару, у строк, передбачений п.6 Специфікації, а саме на протязі 90 календарних днів з дати Специфікації, тобто до 22.12.2014 (а.с.17).

Згідно зі Специфікацією №22 від 25.09.2014 відповідач зобов'язався поставити товар в кількості двох одиниць - вібропитатель ВДПУ-4ТМ за ціною 225999,99 грн. за одиницю товару у строк, передбачений п.6 Специфікації, а саме на протязі 90 календарних днів з дати специфікації, тобто до 24.12.2014 (а.с.18).

Відповідно до п.2 Додаткової угоди №5 від 30.12.2014 до Договору №598 позивач здійснив передоплату по Специфікації №22 від 25.09.2014 в розмірі 300000,0 грн., що підтверджується платіжним дорученням №15017 від 22.01.2015 (а.с.27).

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В порушення умов Договору №598, відповідач здійснив поставку товару не в повному обсязі та з порушенням строків, передбачених Договором №598 та Специфікаціями до нього, а саме:

- відповідно до видаткової накладної №2 від 19.02.2015, було поставлено конвеєр стрічковий ЛК-12, вартістю 244000,00 грн. (а.с.19); порушення строків поставки склало 58 днів;

- відповідно до видаткової накладної №3 від 11.03.2015, було поставлено вібропитатель ВДП-4ТМ, в кількості 2-х одиниць, загальною вартістю 451999,99 грн. (а.с.20); порушення строків поставки склало 76 днів;

- відповідно до видаткової накладної №4 від 13.03.2015 було поставлено конвеєр стрічковий ЛК-МС, вартістю 278000,00 грн. (а.с.21); порушення строків поставки склало 80 днів.

Такі товари як барабан привідний за ціною 136430,0 грн. та конвеєр стрічковий ЛК-15 за ціною 324000,0 грн. взагалі не були поставлені відповідачем.

Частинами 1, 3 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Позивач, 19.03.2015 направив відповідачу заяву №820 від 18.03.2015, в якій зазначив, що враховуючи тривале прострочення поставки товару, позивач втратив господарський інтерес та відмовляється від виконання зобов'язання з прийняття товару на загальну суму 460430,0 грн. (а.с.25,26).

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (пені).

Відповідно до п.10.2 Договору №598 в редакції Додаткової угоди №4 від 31.07.2014., у разі порушення термінів поставки товару з вини відповідача, крім форс-мажорних обставин, відповідач сплачує на користь позивача неустойку в розмірі 0,7% від вартості не поставленого в строк товару за кожен день прострочення.

19.03.2015 позивач направив відповідачу претензію №821 з вимогами сплатити неустойку за порушення строків поставки товару, на що відповіді не отримав (а.с.22).

Згідно розрахунку позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі 0,7% за період з 01.11.2014 по 10.03.2015 у сумі 822047,37 грн. (а.с.7).

Перевіривши розрахунок нарахування неустойки, який відповідачем не заперечений, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст.49 ГПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 82 1 , 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський завод промислового машинобудування», 54028, м.Миколаїв, вул.Новозаводська, 19 (п/р 260020108951 в ПАТ «Фінансова ініціатива», м.Києв, МФО 300584, код ЄДРПОУ 37385766) на користь Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА», 50029, Дніпропетровська обл., м.Кривий ріг, вул.Конституційна, 5 (п/р 26004200632001 в ПАТ «Сітібанк», МФО 300584, м.Київ, код ЄДРПОУ 00191329) 822047,37 грн. неустойки та 16440,96 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України

та підписано суддею 31 серпня 2015 року.

Суддя М.В.Мавродієва