Постанова

від 20.03.2007 по справі 14/334-06-9982а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/334-06-9982А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛАІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"20" березня 2007 р. Справа № 14/334-06-9982А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді :   Жукової А. М.

суддів :                          Величко Т.А.

                                      Бойко Л.І.

при секретарі :  Храмшиній І.Г.  

за участю представників сторін:                    

від позивача –Сурілова Л.О.

від відповідача –Любарчик І.С., Волканов Є.В. Кривогуз С.Ю.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ДПІ у Приморському р-ні м. Одеси

на постанову господарського суду Одеської області  

від  22.01.2007р.

по справі: № 14/334-06-9982А

за позовом : ТОВ „Лотос-2”

до відповідачів:  ДПІ у Приморському р-ні м. Одеси   

                              Головного Управління державного казначейства України в Одеській області                            

про скасування податкового повідомлення –рішення ДПІ у Приморському р-ні м. Одеси №0013011502/0 від 20.03.06 р. та стягнення з державного бюджету України через ГУДКУ в Одеській області суми бюджетного відшкодування у розмірі 30 340 грн.

встановив:

Постановою господарського суду Одеської області від 22.01.2007 року, ( суддя Горячук Н.О.) позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення №0013011502/0 від 20.03.06 р., яким зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ в сумі 30340 грн.; стягнуто з державного бюджету України через УДК на розрахунковий рахунок ТОВ „Лотос-2” суму бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 30340 грн. Постанова вмотивована посиланням на матеріали справи, норми матеріального права та зазначено, що у позивача у ІV кв.2005 року  та січень 2006 року виникло право  на отримання бюджетного відшкодування в сумі 30340 грн. відповідно до п.п.7.7.1; 7.7.4 ст.7 ЗУ „Про податок на додану вартість”.

  ДПІ у Приморському р-ні м. Одеси не погодившись із висновками місцевого суду, звернулась із заявою про апеляційне оскарження, а 12.02.07 р. –із апеляційною скаргою, в якій просить постанову місцевого суду скасувати, як таку, що прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.7 п.п.7.7.4 ЗУ „Про порядок на додану вартість”, п.5.12.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість”, затв. Наказом ДПАУ №166 від 30.05.97 р. Оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення прийнято з дотриманням положень ЗУ „Про податок на додану вартість”, оскільки платником не подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, у зв'язку з чим органом ДПС було зараховано 30340 грн. до податкового кредиту наступного податкового періоду та зменшено на цю суму бюджетне відшкодування на рахунок платника.

  Представник ТОВ „Лотос-2”, заперечуючи доводи скаржника, просить залишити постанову місцевого суду без змін.

  Заслухавши пояснення, розглянувши матеріали справи, судовою колегією встановлено таке.

  Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за ІV кв.2005 року у ТОВ „Лотос-2” виникло від'ємне значення в сумі 30592 грн. (а.с.13) За січень 2006 року у підприємства по рядку 20 декларації з ПДВ виникло позитивне значення 252 грн. внаслідок чого залишок від'ємного значення склало 30340 грн. (а.с.16-18) Актом перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2006 року органом ДПС на підставі наданих підприємством документів встановлено факт відображення по рядку 25.1 декларації суми від'ємного значення 30340 грн., проте податковим органом цю суму від'ємного значення перенесено до рядку 26 декларації як залишок від'ємного значення, що включається до податкового кредиту наступного податкового періоду у зв'язку з порушенням платником п.п.7.7.4 ЗУ „Про податок на додану вартість”. На підставі акту №3373/1502/32290434 від 20.03.06 р. СДПІ у Приморському р-ні м. Одеси прийнято податкове  повідомлення –рішення №0013011502/0 від 20.03.06 р. яким зменшено суму бюджетного відшкодування –30340 грн.

  Вважаючи, що податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм діючого законодавства, позивач звернувся з позовом до ДПІ у Приморському р-ні м. Одеси (правоприємника СДПІ) обґрунтувавши свої вимоги посиланням на норми ЗУ „Про податок на додану вартість” (п.п.7.7.1; 7.7.4; п.7.7ст.7).

  Судова колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги, виходячи із наступного.

  Згідно договору купівлі-продажу №88 від 8.11.2005 р. (а.с.72-77) позивач придбав нежиле приміщення пл.61,4 кв.м у м. Одесі по вул. Успенській,54. Вартість об'єкту купівлі-продажу склала 185937,84 грн. Продавцем –Представництвом по УКВ Одеської міськради складено податкову накладну №456 від 10.11.2005 року, яку передав покупцю –ТОВ „Лотос-2” (а.с.9,86). Платіжним дорученням №121 від 9.11.05 р. підприємством перераховано кошти за придбаний об'єкт (а.с.50)

  Відповідно до п.7.5 ст.7 ЗУ „Про податок на додану вартість” датою виникнення права податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої із подій;

–дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) дата виписки відповідного рахунку тощо;

-          або дата виписки податкової накладної.

 У даному випадку першою із подій є дата оплати –9.11.05 р. 185937,84 грн. у т.ч ПДВ –30989,40 грн.

  Згідно з п.7.7.1;7.7.2 ст.7 цього закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

  При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно п.п.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні періоди, а при його відсутності –зараховуються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

  Якщо у наступному податковому періоді сума розрахована згідно п.п.7.7.1 цього пункту має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому періоді постачальникам таких товарів (послуг), залишок бюджетного відшкодування включається до складу податкового періоду наступного податкового періоду.

  Із акту перевірки не вбачається що податковий орган встановив порушення підприємством складання податкових декларацій або відсутності права на податковий кредит і бюджетне відшкодування, а зазначено лише порушення п.п.7.7.4 цього закону. Разом з тим, кур'єрським зв'язком 8.02.06 р. підприємство направило до СДПІ у Приморському районі м. Одеси за січень 2006 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с.12-19) одержання яких підтверджено штампом СДПІ та підписом особи одержувача –Кубренюк.

  Слід зазначити, що п.п.7.7.4 ст.7 ЗУ „Про ПДВ” не надає права контролюючому органу зменшувати суму бюджетного відшкодування.

  Навпаки, нормами п.п.7.7.5 ЗУ „Про податок на додану вартість” зобов'язано орган ДПС після отримання податкової декларації протягом 30 днів здійснити перевірку заявлених у ній даних  і у 5-ти денний термін після закінчення цієї перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню із державного бюджету. Невиконання органом ДПС приписів п.п.7.7.5 ст.7 закону не позбавляє підприємство права на стягнення бюджетної заборгованості у примусовому порядку.

  З огляду на викладене,   

                 Керуючись ст. ст. 160,198,200,205,206,212,254 КАС України, суд

                                                            ухвалив:

Постанову господарського суду Одеської області від 22.01.2007 року по справі №14/334-06-9982 А –залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Ухвала апеляційної інстанції набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена у  касаційному порядку протягом місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                               А.М. Жукова

    Суддя                                                                                          Т.А. Величко

    Суддя                                                                                         Л.І. Бойко