Рішення

від 01.09.2015 по справі 910/5642/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2015 р. Справа № 910/5642/15-г

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

представники сторін не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу

за позовом фізичної особи-підприємця Шевченка Сергія Анатолійовича

до товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТЯЗЬ АЛКО ГРУП"

про стягнення 98 217,03 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 98 217,03 грн., зокрема 51 728,94 грн. основного боргу за товар, отриманий у позивача відповідно до дистрибуторського договору № 1673 від 20.10.2014, 7 547,11 грн. інфляційних втрат, 629,77 грн. три проценти річних, 38 311,21 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по 23.02.2015.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.03.2015 направлено до господарського суду Черкаської області справу № 910/5642/15-г за територіальною підсудністю у зв'язку з тим, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 12.08.2014 Черкаська філія ТОВ "ВІТЯЗЬ АЛКО ГРУП" зареєстрована за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода, Чигиринське шосе, 24.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.06.2015 справу № 910/5642/15-г прийнято до провадження судді Пащенко А.Д.

Ухвалою від 19.08.2015 було задоволено клопотання представника відповідача, продовжено строк розгляду спору на 15 днів та відкладено розгляд справи для подання відповідачем додаткових доказів сплати основного боргу у зв'язку з тим, що позивач не повідомив суду про сплату відповідачем основного боргу у квітні - травні 2015 року.

У письмовому запереченні від 18.08.2015 представник позивача пояснив, що ТОВ "ВІТЯЗЬ АЛКО ГРУП" визнає наявність основного боргу за поставлений товар, тому з моменту звернення фізичної особи-підприємця Шевченка Сергія Анатолійовича до суду боржник погасив заборгованість в розмірі 51 728,94 грн., що підтверджується платіжними дорученням: 888 від 29.04.2015, 946 від 13.05.2015, 982 від 20.05.2015, 988 від 21.05.2015, 999 від 22.05.2015, крім цього боржником також сплачено судовий збір в розмірі 1 964,34 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1005 від 25.05.2015.

Представники позивача та відповідача у судове засідання 01.09.2015 не з'явилися, що не є перешкодою для розгляду даної справи.

У судовому засіданні 01.09.2015 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника відповідача у судовому засіданні, суд встановив таке.

Черкаська філія ТОВ "ВІТЯЗЬ АЛКО ГРУП" ("Дистрибутор" за договором, відповідач у справі) в особі Долматова Андрія Олексійовича, який діє на підставі положення про філію та Довіреності б/н від 07 серпня 2014 року, та фізична особа - підприємець Шевченко Сергій Анатолійович ("Постачальник" за договором, позивач у справі), який діє на підставі Свідоцтва про реєстрацію, уклали Дистрибуторський Договір № 1673 від 20 жовтня 2014 року, далі - Договір, за умовами якого, пункт 1.1. Договору, Постачальник зобов'язався передавати у власність Дистрибутора, а останній приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим Договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.

В пункті 3.1.Договору вказано, що ціни на товар вказуються у накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору. Оплата здійснюється в національній валюті України.

20 жовтня 2004 року цими ж сторонами було підписано Додаткову угоду № 1 до Дистрибуторського договору № 1673, в якій змінено умову пункту 3.2. Договору та вказано, що Дистрибутор зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого Постачальником товару не пізніше 28 днів з дати її поставки. Винятком є партія товару переданого Постачальником на виконання першого замовлення Дистрибутора, яку останній зобов'язаний оплатити не пізніше 35 днів з дати її поставки. Постачальник має право в односторонньому порядку змінити строк оплати, попередньо письмово повідомивши Дистрибутора за 7 календарних днів.

Відповідно до п. 5.4. Договору у випадку порушення Дистрибутором строків оплати він оплачує Постачальникові неустойку у розмірі 0,5 % від простроченої суми за кожен день прострочення. Сторони домовилися що неустойка нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання Дистрибутором своїх зобов'язань, включаючи день повного розрахунку за поставлений товар.

Позивач поставив відповідачу дві партії товару за наступними видатковими накладними: № В48079/10/4881 від 23.10.2014 на суму 76 714,08 грн. та № В51302/11/2544 від 14.11.2014 на суму 45 151,20 грн., а всього на загальну суму 121 865,28 грн.

Видатковими накладними (повернення) № 121044 від 21.01.2015 на суму 49 053,90 грн. та № 121048 від 21.01.2015 на суму 21 082,44 грн. відповідач повернув позивачу товар на загальну суму 70 136,34 грн.

Залишок заборгованості відповідача за отриманий та неповернутий позивачу товар склав суму 51 728,94 грн.

У зв'язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором та несплатою коштів в установлені в договорі строки, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 51 728,94 грн. основного боргу за товар, 7 547,11 грн. інфляційних втрат, 629,77 грн. три проценти річних та 38 311,21 грн. пені за прострочення оплати вартості отриманого товару в установлений в Договорі строк по 23.02.2015.

В процесі розгляду спору відповідач заперечив проти стягнення основного боргу, оскільки вся заявлена позивачем сума залишку основної заборгованості перерахована відповідачем на рахунок позивача в період з 29.04.2014 по 22.05.2015, а також позивачу перераховано 1964,34 грн. на відшкодування позивачу понесених витрат на сплату судового збору.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд приходить до такого.

Позовні вимоги позивача ґрунтуються на порушеннях відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором дистрибуції № 1673 від 20 жовтня 2014 року, дійсність та реальність якого сторонами не оспорюється і не заперечується, спору щодо його чинності між сторонами немає.

Даний спір розглядається господарським судом Черкаської області відповідно до частини 4 статті 15 ГПК України за місцезнаходженням Черкаської філії ТОВ "ВІТЯЗЬ АЛКО ГРУП", яка є відокремленим структурним підрозділом товариства та діє на підставі Положення (а.с. 48-62). Вказаний договір підписаний Долматовим А.О. - директором Черкаської філії ТОВ "ВІТЯЗЬ АЛКО ГРУП" на підставі довіреності від 07.08.2014 (а.с. 63).

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань), які згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Згідно статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписом частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач поставив відповідно до Договору, а відповідач отримав Товар за видатковими накладними № В48079/10/4881 від 23.10.2014 на суму 76 714,08 грн. та № В51302/11/2544 від 14.11.2014 на суму 45 151,20 грн., а всього на загальну суму 121 865,28 грн. За видатковими накладними (повернення) № 121044 від 21.01.2015 на суму 49 053,90 грн. та № 121048 від 21.01.2015 на суму 21 082,44 грн. відповідач повернув позивачу товар на загальну суму 70 136,34 грн. Залишок заборгованості відповідача за отриманий та неповернутий позивачу товар склав суму 51 728,94 грн.

Виходячи із умови пункту 3.2. Договору, відповідач повинен був оплатити вартість отриманого товару відповідно до дат видаткових накладних - не пізніше 27.11.2014 та 11.12.2014. Із поданих відповідачем доказів вбачається, що він оплатив залишок боргу за отриманий товар в повній сумі 51 728,94 грн. в період з 29.04.2015 по 22.05.2015.

Відповідно до припису пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідач перерахував позивачу основний борг в сумі 51 728 грн. 94 коп. по платіжних дорученнях № 888 від 29.04.2015, № 946 від 13.05.2015, № 982 від 20.05.2015, № 988 від 21.05.2015, № 999 від 22.05.2015, тобто, після подання позовної заяви до господарського суду, отже, в цій частині позовної вимоги відсутній предмет спору, тому провадження у справі в частині вимоги про стягнення 51 728 грн. 94 коп. основного боргу підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України.

З огляду на викладене, судом розглядається позовна вимога про стягнення 7 547,11 грн. інфляційних, 629,77 грн. три проценти річних, 38 311,21 грн. пені.

Судом встановлено і відповідачем не заперечено, що розрахунок із позивачем відбувся із порушенням встановленого в Договорі строку.

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В статті 611 ЦК України вказано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, яка відповідно до статті 546 ЦК України є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання.

За приписом частини 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, виходячи із умови пункту 5.4. Договору, сторони досягли згоди про сплату відповідачем неустойки у вигляді пені у розмірі 0,5 % від простроченої суми за кожен день прострочення. Вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки за порушення відповідачем строків розрахунку за отриманий товар є правомірною та основаною на умовах Договору, однак розрахунок виконаний позивачем невірно, оскільки позивач нарахував неустойку у розмірі 0,5 % від простроченої суми за кожен день прострочення, як це вказано у Договорі, однак, в статті 3 Закону України від 22.11.1996 року "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", який діє на даний час без змін, встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже неустойку (пеню) слід розраховувати виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у вказані позивачем періоди прострочення розрахунку. З огляду на вказане, з відповідача підлягає стягненню неустойка у вигляді пені в сумі 6 158 грн. 50 коп.

Згідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат виконаний позивачем вірно, тому з відповідача належить стягнути на користь позивача 629 грн. 77 коп. три проценти річних та 7 547 грн. 11 коп. інфляційних втрат за прострочення розрахунку по 23.02.2015.

З огляду на викладені обставини справи та подані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Оскільки відповідачем перераховані позивачу кошти на відшкодування витрат на сплату судового збору, тому судові витрати не розподіляються.

Керуючись пунктом 1-1 статті 80, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині вимоги про стягнення 51 728 грн. 94 коп. основного боргу.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТЯЗЬ АЛКО ГРУП" (м. Київ, вул. Фрунзе , 160-А , каб. 11, ідентифікаційний код 39092696) на користь фізичної особи-підприємця Шевченка Сергія Анатолійовича (м. Дніпропетровськ, вул. Артеківська, 12, ідентифікаційний код 2577522030) - 6 158 грн. 50 коп. (шість тисяч сто п'ятдесят вісім гривень 50 копійок) пені, 7 547 грн. 11 коп. (сім тисяч п'ятсот сорок сім гривень 11 копійок) інфляційних втрат, 629 грн. 77 коп. (шістсот двадцять дев'ять гривень 77 копійок) три проценти річних.

У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 02.09.2015.

Суддя А.Д. Пащенко