Ухвала

від 27.08.2015 по справі 927/857/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"27" серпня 2015 р. Справа №927/857/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Гарник Л.Л.

Сотнікова С.В.

при секретарі судового засідання: Сотніковій І.О.

за участю представників сторін:

від заявника/боржника: Стук І.М. - голова ліквідкомісії, протокол б/н від 24.03.2015р.

від ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві: не з'явились

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову господарського суду Чернігівської області від 30.06.2015 року

у справі № 927/857/15 (суддя Тимченко М.Г.)

за заявою голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережеві Рішення»

про порушення справи про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Чернігівської області від 30.06.2015 року визнано ТОВ „Мережеві Рішення" банкрутом, відкрито його ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії боржника Стук І.М.

Не погоджуючись із зазначеною постановою місцевого господарського суду, ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Чернігівської області від 30.06.2015 року та припинити провадження у справі № 927/857/15 про банкрутство ТОВ „Мережеві Рішення", посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві у справі № 927/857/15 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., суддів: Верховця А.А., Шипка В.В.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2015 року у зв'язку з перебуванням суддів Верховця А.А., Шипка В.В. у відпустці для розгляду справи № 927/857/15 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Пантелієнко В.О., Разіна Т.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2015 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 27.08.2015 року.

У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор банкрута просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Згідно розпорядження Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2015 року у зв'язку з перебуванням суддів Пантелієнка В.О., Разіної Т.І. у відпустці для розгляду справи № 927/857/15 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Гарник Л.Л., Сотніков С.В.

Ухвалою суду від 27.08.2015 року вищезазначеною колегією суддів апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Ліквідатор банкрута в судовому засіданні 27.08.2015 року проти доводів ДПІ, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а постанову суду Чернігівської області від 30.06.2015 року - без змін.

Представники ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, вимоги ухвали суду від 06.08.2015 року не виконали. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення ліквідатора банкрута, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову господарського суду Чернігівської області від 30.06.2015 року у справі № 927/857/15 підлягає припиненню з таких підстав.

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (дали - Закон про банкрутство).

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатор (голова ліквідаційної комісії) - ТОВ «Мережеві Рішення» звернувся до господарського суду Чернігівської області з заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, у зв'язку з відсутністю майна для задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до вимог ст. 105 Цивільного кодексу України в Бюлетені державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 314 (9) 2015 рік було опубліковано оголошення про припинення даної юридичної особи та зазначено строки пред'явлення кредиторами свої вимоги.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 18.06.2015 року прийнято заяву голови ліквідаційної комісії боржника до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 23.06.2015 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Мережеві Рішення».

Оскаржуваною постановою господарського суду Чернігівської області від 30.06.2015 року ТОВ «Мережеві Рішення» визнано банкрутом; відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Стук І.М. та ін.

Відповідне повідомлення про визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури ТОВ «Мережеві Рішення» оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 30.06.2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Між тим, згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство.

Враховуючи те, що у справах про банкрутство, окрім судових рішень у формі ухвал, в одному випадку, у разі визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, виноситься постанова, оскарження такої постанови відбувається з урахуванням особливостей, передбачених Законом про банкрутство.

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 4-1 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство; сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Крім того, цією ж статтею Закону про банкрутство визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

При цьому, колегія суддів зауважує, що зазначений перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) користуються правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників. Ця норма міститься в ст. 210 Господарського кодексу України. Проте, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом про банкрутство.

Однак інші випадки участі органу державної податкової служби у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені. Таким чином, орган державної податкової служби не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство.

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Особливості та порядок заявлення кредиторами вимог до боржника, що ліквідується в порядку ст. 95 Закону, визначені положеннями ч.3 ст.95 Закону, які передбачають, що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Отже, у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником (в порядку ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»), особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство, лише після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

Натомість, в матеріалах справи відсутні докази звернення скаржника з грошовими вимогами до боржника в порядку, встановленому ч. 3 ст. 95 Закону про банкрутство.

В апеляційній скарзі апелянт жодним чином не посилається на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові) з посиланням на відповідні докази, що підтверджують такі вимоги.

Таким чином, Державна податкова інспекція у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві не набула статусу учасника справи про банкрутство, оскільки не звернулося з грошовими вимогами до боржника у визначені законодавством порядок і строки.

Доводи скаржника про порушення його права на проведення перевірки не приймаються колегією суддів з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 20 Податкового кодексу України зазначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст.ст.75, 78 Податкового кодексу України, проведення документальних позапланових перевірок дотримання вимог податкового законодавства знаходиться у виключної компетенції державної податкової служби, остання не позбавлена права здійснювати, в межах повноважень, свої функції та проводити перевірку дотримання вимог податкового законодавства платником податків до моменту затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу у справі про банкрутство такого платника податків.

Згідно Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, у зв'язку з припиненням платника податків органи державної податкової служби розпочинають та проводять процедури, передбачені цим розділом, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей): заяви за ф. N 8-ОПП від платника податків, поданої згідно з пунктом 11.2-11.4 цього розділу; відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення органу державної реєстрації про закриття відокремленого підрозділу; судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків (п. 11.5).

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві належним чином повідомлялось про порушення провадження у даній справі про банкрутство, що підтверджується повідомленням про вручення відповідної ухвали (арк. с. 84).

До матеріалів справи було подано копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 31.03.2015 року, з якого вбачається, ТОВ «Мережеві Рішення» станом на 31.03.2015 року перебуває в стані припинення.

Однак, матеріали справи не містять доказів того, що останнім з моменту порушення провадження по справі про банкрутство і до визнання боржника банкрутом вчинялись дії, направлені на проведення перевірки, згідно приписів Податкового кодексу України

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, відкриття ліквідаційної процедури не може бути перешкодою податковому органу у здійсненні ним позапланової перевірки боржника. Орган податкової служби вправі звернутися до ліквідатора боржника та провести позапланову перевірку його господарської діяльності, а у випадку відмови ліквідатора як керівника боржника надати можливість проведення перевірки суб'єкта господарювання, орган податкової служби вправі оскаржити дії ліквідатора до суду у справі про банкрутство.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 10.04.2013 року у справі № 5011-46/19090-2012, від 30.06.2014 року у справі № 910/313/13, від 18.09.2014 року у справі № 910/9206/14, від 25.09.2014 року у справі № 911/1515/14 та від 08.04.2015 року у справі № 925/2369/14.

Таким чином, скаржником не доведено належними доказами, що оскаржуваною постановою суд вирішив питання щодо прав та обов'язків Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року N 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому статтею 80 ГПК на підставі статей 91 та 107 ГПК як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» від 17.05.2011 № 7, з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень в апеляційному порядку господарським судам України роз'яснено, що, у разі помилкового порушення апеляційного провадження, зокрема за апеляційною скаргою поданою особою, яка не мала права її подавати, господарський суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до абз. 1, 3 п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» перелік підстав припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК) та залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до п. 5-2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» від 17.05.2011 № 7 у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК України підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскільки скаржник не має статусу сторони чи учасника у справі № 927/857/15 про банкрутство ТОВ «Мережеві Рішення», права апелянта оскаржуваною постановою не порушені, питання про права і обов'язки скаржника стосовно сторін у справі судом першої інстанції в даному випадку не вирішувались, то відповідно він не наділений процесуальний правом на оскарження постанови господарського суду Чернігівської області від 30.06.2015 року, а відтак апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову господарського суду Чернігівської області від 30.06.2015 року підлягає припиненню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись п.1 ч.1 ст. 80, 86, 91 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову господарського суду Чернігівської області від 30.06.2015 року у справі № 927/857/15.

2. Матеріали справи № 927/857/15 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді Л.Л. Гарник

С.В. Сотніков