Постанова

від 25.08.2015 по справі 5015/5778/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2015 р. Справа № 5015/5778/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Кравчук Н. М.

суддів Гнатюк Г. М.

Мирутенко О.Л.

розглянувши апеляційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оксана" (надалі ОСББ "Оксана"), б/н від 14.05.2015р. (вх. № ЛАГС 01-05/2368/15 від 26.05.2015р.)

на рішення господарського суду Львівської області від 01.04.2015р.

у справі № 5015/5778/11

за позовом : прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м. Львів

до відповідача 1: Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич, Львівська обл.

до відповідача 2: ОСББ "Оксана", м. Дрогобич, Львівська область

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна

інспекція сільського господарства у Львівській області,

м. Львів

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: відділ Держземагенства у м. Дрогобичі, м. Дрогобич, Львівська обл.

про визнання незаконним та скасування пункту 1.23 рішення Дрогобицької міської ради № 807 від 19.02.2009р. та державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ№791935

за участю представників учасників судового процесу:

від прокуратури: Панькевич Р.В. - прокурор відділу

від позивача: не з'явився;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Синейко О.М.- голова ОСББ, Синейко В.І. - представник;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: не з'явився;

Учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 28, 29 ГПК України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу та заяв про відвід суддів від сторін не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 05.12.2012р. у справі № 5015/5778/11 позов прокурора Львівської області заявлений в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України уповноваженого органу ДТГО "Львівська залізниця" задоволено. Визнано недійсними п. 1.23 рішення Дрогобицької міської ради №807 від 19.02.2009 року "Про безоплатну передачу у спільну сумісну власність громадянам та їх об`єднанням земельних ділянок" та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 971935 від 06.04.2010 року, виданий ОСББ "Оксана", на підставі вказаного рішення (а.с. 104-116 том ІІІ).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2013р. рішення господарського суду Львівської області від 05.12.2012р. у справі № 5015/5778/11 скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові (а.с. 122-127 том ІІІ).

Постановою Вищого господарського суду України від 27.08.2013р. у даній справі постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2013р. скасовано. Справу направлено до Львівського апеляційного господарського суду для перегляду (а.с. 51-54 том ІV).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.12.2013р. рішення господарського суду Львівської області від 05.12.2012р. у справі № 5015/5778/11 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення (а.с. 102-106 том ІV).

Постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2014р. у справі №5015/5778/11 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.12.2013р. та рішення господарського суду Львівської області від 05.12.2012р. у справі №5015/5778/11 скасовано. Справу направлено до господарського суду Львівської області на новий розгляд (а.с. 150-154 том ІV).

При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що судами попередніх інстанцій не було належним чином досліджено: чи входить спірна земельна ділянка, з урахуванням наявного у справі плану земельних ділянок та обрахунку їх загальної площі, до земельних ділянок, право ВП "Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд №6" ДТГО "Львівська залізниця" на користування якими припинено у зв'язку з добровільною відмовою згідно рішення Дрогобицької міської ради XXVII сесії п'ятого скликання № 789 від 11.02.2009р. Також зазначив, що судом попередньої інстанції не визначено категорії спірної земельної ділянки та звернув увагу на правомірне застосування ст. 68 ЗК України, яка дає вичерпний перелік земель, що належать до земель залізничного транспорту. Окрім того, направляючи справу на новий розгляд, ВГС України зазначив про необхідність проведення додаткової експертизи.

При новому розгляді рішенням господарського суду Львівської області від 01.04.2015р. у справі № 5015/5778/11 (головуючий суддя - Яворський Б.І., судді Король М.Р., Юркевич М.В.) позовні вимоги прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України уповноваженого органу ДТГО «Львівська залізниця» задоволено. Визнано недійсним п. 1.23 Рішення Дрогобицької міської ради №807 від 19.02.2009р. "Про безоплатну передачу у спільну сумісну власність громадянам та їх об'єднанням земельних ділянок". Визнано недійсним державний акт серії ЯИ №791935 про право власності на земельну ділянку площею 0,2680 га, що розташована у м. Дрогобич, вул. Раневицька, 19,21, виданий 06.04.2010р. ОСББ "Оксана" на підставі Рішення Дрогобицької міської ради №807 від 19.02.2009р. "Про безоплатну передачу у спільну сумісну власність громадянам та їх об'єднанням земельних ділянок". Стягнуто з Дрогобицької міської ради на користь ДТГО "Львівська залізниця" 6 758,50 грн. витрат за проведення судової експертизи та 802,90 грн. за подання касаційної скарги. Стягнуто з Дрогобицької міської ради в дохід Державного бюджету України 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 104-113 том V).

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що Дрогобицька міська рада, вийшла за межі своїх повноважень, розпорядилася земельною ділянкою державної форми власності, яка на праві постійного користування належить ДТГО "Львівська залізниця" і таке право постійного користування залізниці на земельну ділянку не було припинено у порядку, визначеному законом. Відповідно п.1.23 рішення Дрогобицької міської ради від 19.02.2009р. прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, а тому суд визнав його недійсним. Державний акт, який посвідчує право власності на земельну ділянку, є похідним від незаконного рішення органу місцевого самоврядування, порушує права залізниці на земельну ділянку, тому суд його також визнав недійсним.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСББ "Оксана" подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані нею докази та аргументи, а відтак, винесено необ'єктивне рішення, просить його скасувати, прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог повністю. Зокрема, скаржник звертає увагу суду на те, що оскільки спірна земельна ділянка, надана у власність ОСББ "Оксана", згідно із земельно-кадастровими даними належала до земель міськземфонду, Дрогобицька міська рада правомірно прийняла рішення щодо розпорядження нею. Поряд з цим, звертає увагу суду на те, що у 2002 році житлові будинки №19 та №21 по вул. Раневицькій у м. Дрогобич передані Львівською залізницею у приватну власність їх мешканцям, а відтак перейшло і право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться. Крім того, скаржник вважає, що вказана земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту - м. Дрогобич, відтак належить до категорії земель житлової та громадської забудови, а не до земель транспорту, як зазначає суд першої інстанції.

Згідно довідки про автоматичний розподіл справ між суддями від 26.05.2015р. дану справу розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, Гнатюк Г.М. та Мирутенко О.Л.

У зв'язку з перебуванням судді Гнатюк Г.М. у відпустці, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 27.05.2015р. внесено зміни у склад колегії суддів по розгляду справи № 5015/5778/11, замість судді Гнатюк Г.М. введено суддю Галушко Н.А.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 28.05.2015р. поновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено до розгляду на 11.06.2015р.

У зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні судді Галушко Н.А., розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2015р. внесено зміни у склад колегії суддів по розгляду справи № 5015/5778/11, замість судді Галушко Н.А. введено суддю Гнатюк Г.М.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2015р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 23.07.2015р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.07.2015р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 04.08.2015р.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 04.08.2015р. продовжено строк розгляду апеляційної скарги та відкладено на 25.08.2015р.

Представники скаржника в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали повністю, просять її задоволити.

Прокурор в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, у відзиві на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх№ 01-04/3697/15 від 10.06.2015р.) проти доводів апеляційної скарги заперечив, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач-1 та треті особи -1,2 участі представників в судове засідання жодного разу не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Згідно актів передачі житлових будинків по вул. Раневицькій, 19 та 21 в м. Дрогобичі Львівської області від 2002 р. мешканцям Б/У-2 НГЧ-8 передано у приватну власність зазначені житлові будинки (а.с. 35-36 том І).

19.08.2004р. мешканцями будинків № 19, № 21 на вул. Раневецькій у м. Дрогобич зареєстровано ОСББ «Оксана».

15.03.2007р. ОСББ "Оксана" звернулося до начальника Львівської залізниці, з проханням надати дозвіл для розподілу землі і копію плану земельної ділянки, оскільки будинки №19 і 21 по вул. Раневицькій побудовані на земельній ділянці, яка передана державою у користування Львівській залізниці (Самбірській дистанції колії) (а.с. 1 том ІІ).

26.03.2007р. госпрозрахункова служба колії ДТГО "Львівська залізниця" повідомила ОСББ «Оксана», що йому необхідно представити підтверджуючі документи на передачу земельних ділянок, документи на будівлі, копії актів прийому передачі і договору про передачу будівель із балансу залізниці (а.с. 3 том ІІ).

ОСББ "Оксана" надіслала відповідні документи (а.с. 5-6 том ІІ).

Листом від 01.06.2007р. Служба будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд ДТГО "Львівська залізниця" повідомила О.М. Сенейко, що балансоутримувачу будинків №19, №21 на вул. Раневицькій в м. Дрогобичі прибудинкова територія не належала, а тільки обслуговувалась (прибиралась). Для визначення меж прибудинкової території будинків слід звернутися до місцевих органів самоврядування (а.с. 114 том ІІ).

19.10.2007р. рішенням Дрогобицької міської ради № 417 було погоджено ОСББ «Оксана» місце розташування об'єкту та надано згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2680 м 2 на вул. Раневецькій,19,21 (а.с. 69 том ІІ).

Матеріалами справи підтверджується, що вся технічна документація відведення земельної ділянки площею 2680 м 2 на вул. Раневецькій,19,21 була виготовлена та погоджена у визначених законом органах землепорядної документації.

Відповідно до п.1.23 Рішення Дрогобицької міської ради від 19.02.2009р. № 807 ОСББ "Оксана" надано безоплатно у спільну сумісну власність земельну ділянку площею 2680 м 2 на вул. Раневицькій, 19, 21 у м. Дрогобичі для обслуговування житлових будинків (а.с. 13 том І).

06.04.2010р. на підставі Рішення Дрогобицької міської ради від 19.02.2009р. №807 ОСББ "Оксана" видано державний акт серії ЯИ №791936 на право власності на земельну ділянку площею 0,2680 га, яка розташована в м. Дрогобичі по вул. Раневицькій, 19, 21, для обслуговування багатоквартирних будинків (а.с. 15 том І).

02.08.2011р. Управлінням державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Львівській області за участю начальника Управління Держкомзему у м. Дрогобич Гарбіч О.Д. та помічника Львівською міжрайонного транспортного прокурора було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при передачі у власність органами місцевого самоврядування земельних ділянок, що перебувають у користуванні ДТГО "Львівська залізниця", за результатами якої був складений акт (а.с. 55-56 том І).

Проведеною перевіркою встановлено, що відповідно до планово-картографічних матеріалів технічного звіту на виготовлення Державного акту на право користування землею ДТГО "Львівська залізниця"у м. Дрогобич, земельна ділянка ОСББ "Оксана"знаходиться на земельній ділянці ДТГО "Львівська залізниця"на 0 км. + ПК5 + 68 -0 км + ПК6 + 47 з лівої сторони по ходу кілометрів на дільниці Дрогобич-Борислав на відстані від осі колії від 3,75 м до 6,2 м. Дана земельна ділянка знаходиться в міжколійному просторі.

Прокурор, звертаючись з даним позовом, зазначив, що передана ОСББ "Оксана" земельна ділянка знаходиться в смузі відведення залізниці і є частиною земельної ділянки, яку рішенням Дрогобицької міської ради №316 від 27.02.1997р. надано в постійне користування ДТГО "Львівська залізниця". На право користування земельною ділянкою ДТГО "Львівська залізниця" видано державний акт 1-ЛВ №001532 від 03.09.1998р., дозволу на вилучення даної земельної ділянки та її передачу ОСББ "Оксана" ДТГО "Львівська залізниця" не надавала. Відтак, вважає, що Дрогобицька міська рада, приймаючи спірне рішення, порушила вимоги статей 123, 124, 141 ,142 Земельного кодексу внаслідок чого порушено право ДТГО «Львівська залізниця» як належного землекористувача.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.09.1998р. Дрогобицькою міською радою видано Львівській залізниці державний акт І-ЛВ №001532 на право постійного користування 56,059 га землі для розміщення будівель і споруд, забезпечення експлуатації залізниці. Зазначений державний акт видано на підставі рішення Дрогобицької міської ради народних депутатів від 27.02.1997р. №316 та зареєстровано у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №58 (а.с. 86 том ІІІ).

ВП Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд №6 ДТГО "Львівська залізниця" листом №1031 від 21.04.2008р. звернулося до міського голови м. Дрогобич, з проханням вилучити земельні ділянки загальною площею 5 га під житловими будинками: по вул. Рихтицька, 2, 10, 14, 20 - площа 1,923 га; по вул. Майдан Злуки, 21, 21/1, 27 - площа 0,773 га; по вул. Вокзальна,1 ,6, 7 - площа 0,885 га; по вул. Стрийська, 419, 439 - площа 1,419 га (а.с. 85 том ІІІ).

11.02.2009р. рішенням Дрогобицької міської ради від №789 "Про припинення права користування земельними ділянками" ВП Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд №6 ДТГО "Львівська залізниця" припинено право користування земельною ділянкою площею 19230 м 2 на вул. Рихтицька, 2, 10, 14,20; земельною ділянкою площею 7730 м 2 на вул. Майдан Злуки, 21, 21/1, 27; земельною ділянкою площею 8850 м 2 на вул. Вокзальна, 1, 6, 7; земельною ділянкою площею 14190 м 2 на вул. Стрийська, 419, 439 у зв'язку із добровільною відмовою (а.с. 84 том ІІІ).

При прийнятті постанови колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (ст.20 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 19 Земельного Кодексу України визначені категорії земель. Приписами зазначеної правової норми передбачено, що в залежності від основного цільового призначення, до категорій земель України, зокрема, відносяться землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. (п. "ж" ч. 1).

До земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту (ч.1 ст. 67 ЗК України).

Землі, що надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України та Закону України "Про транспорт" (ч.1 ст. 6 Закону України "Про залізничний транспорт").

Статтею 68 ЗК України, яка кореспондується з положеннями статті 23 Закону України "Про транспорт", передбачено, що до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Аналогічна норма міститься і в статті 6 Закону України "Про залізничний транспорт".

За змістом ч. 1 ст. 84 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані державні, у тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти (п. "ж" ч. 3 ст. 84 ЗК України)

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під державними залізницями (п. "б" ч. 4 ст. 84 ЗК України).

Відповідно до ст.1 Статуту ДТГО "Львівська залізниця" об'єднання засноване на державній власності і входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України (Орган управління майном) та підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця) (а.с. 187-202 том І).

Частиною 2 ст. 84 ЗК України передбачено, що право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

Враховуючи викладені правові норми, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що спірна земельна ділянка площею 2680 м 2 на вул. Раневицькій, 19, 21 у м. Дрогобичі належить до земель державної власності, зокрема, до земель залізничного транспорту, оскільки була надана ДТГО "Львівська залізниця" у постійне користування ще у 1997р. для розміщення будівель і споруд, забезпечення експлуатації залізниці, відтак, Дрогобицька міська рада не мала законних повноважень щодо розпорядження землями такої категорії (аналогічна позиція Верховного суду України викладена в постанові від 06.07.2015р.).

Відповідачі, заперечуючи проти позову, зазначали, що залізниця відмовилася від належної їй земельної ділянки, міська рада прийняла таку відмову і тільки після цього передала спірну ділянку ОСББ. На їх переконання, усі дії вчинялися згідно ЗК України, а тому вимоги прокурора безпідставні.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким твердженням з огляду на таке:

Вичерпний перелік підстав для припинення права користування земельною ділянкою, що не підлягає розширеному тлумаченню, визначений статтею 141 Земельного кодексу України, однією з яких є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Частинами 3, 4 ст. 142 ЗК України передбачено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, ВП Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд № 6 ДТГО "Львівська залізниця" звернулося листом № 1031 від 21.04.2008р. до міського голови м. Дрогобичі з проханням вилучити земельні ділянки під житловими будинками загальною площею 5 га:

- по вул. Рихтицька, 2, 10, 14, 20 - площа 1,923 га;

- по вул. Майдан Злуки, 21, 21/1, 27 - площа 0,773 га;

- по вул. Вокзальна,1 ,6, 7 - площа 0,885 га;

- по вул. Стрийська, 419, 439 - площа 1,419 га. (а.с. 85 том ІІІ).

11.02.2009р. Дрогобицькою міською радою було прийнято рішення № 789 про припинення права користування вищезгаданими земельними ділянками у зв'язку з добровільною відмовою (а.с. 84 том ІІІ).

У загаданому листі ВП Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд № 6 ДТГО "Львівська залізниця" № 1031 від 21.04.2008р. та рішенні Дрогобицької міської ради № 789 від 11.02.2009р. в переліку вилучення земельних ділянок під житловими будинками відсутня назва вул. Раневецька в м.Дрогобич.

Колегія суддів звертає увагу на те, що господарським судом Львівської області 20.05.2014р. та 09.12.2014р. ухвалами суду на виконання вказівок Вищого господарського суду було призначено додаткову судову земельно-технічну експертизу по питанню, зокрема, чи входить земельна ділянка площею 0,2680 га по вул. Раневицькій, 19,21 в м. Дрогобичі Львівської області, з урахуванням наявного у справі плану земельних ділянок та обрахунку його загальної площі, до земельних ділянок, право ВП "Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд №6" ДТГО "Львівська залізниця" на користування якими припинено у зв'язку з добровільною відмовою згідно рішення Дрогобицької міської ради XXVII сесії п'ятого скликання №789 від 11.02.2009р. (а.с. 216-219 том IV, а.с. 44-46 том V).

Однак через відсутність необхідних документів експерт не зміг її провести. ДТГО "Львівська залізниця" у додаткових поясненнях (вх.№9092/15 від 03.03.2015р.) пояснило, що документи, про які зазначається у клопотанні експерта, у них не було і не має, такі документи взагалі не виготовлялися. Про відсутність таких документів повідомляла і Дрогобицька міська рада у письмових поясненнях (вх.№53297/14 від 09.12.2014р.).

Посилання скаржника на те, що наданий позивачем Дрогобицькій міській раді план земельних ділянок та обрахунок їх загальної площі, дають можливість зробити висновок, що спірна земельна ділянка відноситься до ділянок, вказаних в рішенні, колегія суддів вважає не обґрунтованим, оскільки якщо додати площу вказаних у листі ділянок, то виходить 5 га (саме ця площа вказана у листі та рішенні міської ради), а площа земельної ділянки 0,2680 га ОСББ «Оксана» у цю суму не входить.

В матеріалах справи міститься копія листа-відповіді №1249 від 24.11.2008р. ВП "Львівська дирекція залізничних перевезень", наданого мешканцям будинку № 19 по вул. Рановецькій, в якому зазначено, що житловий будинок № 19 по вул. Рановецькій переданий у приватну власність, земельна ділянка знаходиться в трикутнику з двох сторін в міжколійному просторі , третя сторона автодорога. На дану земельну ділянку в межах станції Дрогобич виготовлено державний акт на право постійного землекористування 1-ЛВ № 001532 від 03.09.1999р. Земельна ділянка площею 0,318 га під будинками рахується за Будівельним управлінням № 6. Дане підтверджується планом земельної ділянки (а.с. 21-22, 67-68 том ІІ).

Проте, ВП Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд ДТГО "Львівська залізниця" згідно Положення, копія якого є у матеріалах справи, не наділене повноваженнями давати згоду на вилучення земельних ділянок (а.с. 179-186 том І).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що згоди на вилучення спірної земельної ділянки під будинками 19, 21 площею 0,2680 га по вул. Раневецькій у м. Дрогобич ДТГО "Львівська залізниця" не надавала. В матеріалах справи такі докази відсутні.

Крім того, як зазначалося вище, припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації (ч.3,4 ст.142 ЗК України). Оскільки земельна ділянка є державною власністю, то і приймати рішення про припинення права користування такою земельною ділянкою повинна державна адміністрація, а не міська рада не залежно від того чи земельна ділянка знаходиться у межах населеного пункту чи за його межами. Докази припинення права користування земельною ділянкою позивача 2 у порядку, визначеному ст.142 ЗК України, відсутні.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України. Так, у постанові від 26.03.2012р. по справі №3-18гс12 зазначається: "виходячи із аналізу змісту положень статті 16, частин другої, третьої статті 84, частин третьої, четвертої статті 142, частини восьмої статті 149 та пункту 12 перехідних положень ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Ялтинська міська рада не мала повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою державної форми власності, а тому не могла вилучати її з користування ДП "Лівадія" та приймати рішення стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, затвердження проекту землеустрою та надання цієї земельної ділянки на умовах оренди ПП "АІР МАКС". Припинення права постійного землекористування ДП "Лівадія" могло бути здійснено власником земельної ділянки, тобто державним органом виконавчої влади, а не органом місцевого самоврядування, при цьому не мало значення, чи знаходилась спірна земельна ділянка в межах міста або за його межами". У постанові від 14.10.2014р. по справі №3-150гс14-1 Верховний Суд України, скасовуючи постанову ВГС України, відзначив неправильне застосування судом касаційної інстанції положень ст.84 ЗК України, оскільки висновок про те, що земельна ділянка не належить до земель державної власності, є помилковим.

Згідно ст.111-28 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Таким чином, Дрогобицька міська рада, вийшовши за межі своїх повноважень, розпорядилася земельною ділянкою державної форми власності, яка на праві постійного користування належить ДТГО "Львівська залізниця" і таке право постійного користування залізниці на земельну ділянку не було припинено у порядку, визначеному законом.

Способи захисту прав на земельні ділянки визначені статтею 152 Земельного кодексу України. За приписами наведеної норми, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Згідно з приписами частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Зі змісту п.2.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» № 6 від 17.05.2011р. вбачається, що у спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що п.1.23 рішення Дрогобицької міської ради від 19.02.2009р. прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, підлягає визнанню недійсним. Державний акт, який посвідчує право власності на земельну ділянку, є похідним від незаконного рішення органу місцевого самоврядування, порушує права залізниці на земельну ділянку, тому суд його також визнає недійсним.

Статтею 42 Земельного кодексу України (в редакції на час прийняття спірного рішення), визначено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватися у користуванню об'єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що ОСББ "Оксана", члени якого мають у власності квартири у будинку, вправі у порядку, визначеному законом, отримати земельну ділянку, необхідну для обслуговування будинку в користування, а не у власність .

Щодо посилання скаржника на те, що даний спір не підвідомчий господарському суду, то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 ЗК України, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок. Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності. Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам (аналогічне твердження міститься у п.1.2.2 постанови Пленуму ВГС України від 11.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, скаржником всупереч вищенаведеній нормі права, не подано доказів, які б спростовували факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд прийняв рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому це рішення належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення господарського суду Львівської області від 01.04.2015р. у справі № 5015/5778/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

3. Справу передати в господарський суд Львівської області.

головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Гнатюк Г.М.

Мирутенко О.Л.