Рішення

від 18.08.2015 по справі 512/1047/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/2512/15

Головуючий у першій інстанції Бростовська Н. О.

Доповідач Цюра Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Кравця Ю.І., Погорєлової С.О.,

при секретарі: Колмакові В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Савранського районного суду Одеської області від 11 липня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Буг - ВВ", треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, про виділення частки учасника товариства ОСОБА_4 у статутному капіталі товариства, звернення на неї стягнення за його особистими боргами та припинення його участі в товаристві,-

В С Т А Н О В И Л А :

В лютому 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Савранського районного суду Одеської областіз названим з позовом до ТОВ «Південний Буг - ВВ», третя особа - ОСОБА_4, про виділення частки учасника ТОВ «Південний Буг - ВВ» ОСОБА_4 у статутному капіталі цього товариства у розмірі 50% його статутного капіталу та звернення на неї стягнення за непогашеними борговими зобов'язаннями ОСОБА_4 перед ним за виконавчим листом, виданим Савранським районним судом Одеської області №2-16/210 від 21.07.2011р. в сумі 675251,72грн.

В ході розгляду даної справи сума заборгованості була зменшена до 592619,88грн..

Заочним рішенням Савранського районного суду Одеської області від 19.11.2012р. позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені: виділено в статутному капіталі ТОВ «Південний Буг - ВВ» частку але не більше 50%, яка належить боржнику ОСОБА_4, для звернення на неї стягнення за непогашеним борговим зобов'язанням перед ОСОБА_2 за виконавчим листом №2-16/210 від 21.07.2011р., виданим Савранським районним судом Одеської області в сумі 592619,88грн. .

Ухвалою Савранського районного суду Одеської області від 12 грудня 2012 року заяву ТОВ «Південний Буг - ВВ» про перегляд заочного рішення Савранського районного суду Одеської області від 19 листопада 2012 року залишено без задоволення.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 05.03.2013р. апеляційну скаргу ТОВ «Південний Буг - ВВ» було задоволено зазначене заочне рішення суду першої інстанції було скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено .

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.10.2013р. касаційну скаргу ОСОБА_2 було задоволено частково, заочне рішення Савранського районного суду Одеської області від 19.11.2012р. та рішення Апеляційного суду Одеської області від 05.03.2013р. скасовано, та справу направлено на новий розгляд до Савранського районного суду Одеської області.

Підставою для скасування рішення суду апеляційної інстанції було порушення ч.1 ст.149 ЦК України та ст.57 Закону України «Про господарські товариства» відповідно яких кредитор має право самостійно звернутись до суду з вимогою до товариства з обмеженою відповідальністю, учасником якого є боржник, про виплату вартості частини майна цього товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення, а підставою для скасування рішення суду першої інстанції являється та обставина, що суд в порушення вимог ч.1 ст.149 ЦК України та ст.57 Закону України «Про господарські товариства» залишив поза увагою те, що в товариствах з обмеженою відповідальністю вартість частки визначається за балансом на день пред'явлення вимоги кредитором та визначив її розмір відповідно до положень статуту товариства (а.с.188-190).

При новому розгляді даної справи у суді першої інстанції позивач в порядку ст.31 ЦПК України збільшив позовні вимоги і просив суд на підставі ст.57 Закону України «Про господарські товариства» виділити частку ОСОБА_4 у статутному капіталі ТОВ «Південний Буг - ВВ» у розмірі 50% його статутного капіталу та звернути на неї стягнення за непогашеними борговими зобов'язаннями ОСОБА_4 перед ним за виконавчим листом, виданим Савранським районним судом Одеської області №2-16/210 від 21.07.2011р. в сумі 675251,72грн. та припинити участь останнього у товаристві.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 22.07.2010р. відділом ДВС Савранського РУЮ Одеської області відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа Савранського районного суду Одеської області від 21.07.2011р. №2-16/210, за яким з відповідача на його користь стягнуто грошові кошти в сумі 782581грн.. Станом на теперішній час сума непогашеної частини боргу складає 675251,72грн.. Оскільки в ході примусового виконання вказаного виконавчого листа державним виконавцем не виявлено майна, яке належить боржнику ОСОБА_4, та на яке може бути звернуто стягнення, позивач, посилаючись на те, що боржник є учасником ТОВ «Південний Буг - ВВ» з часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 50%, просить звернути на неї стягнення та припинити участь останнього у товаристві .

Ухвалою Савранського районного суду від 13.05.2014р. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору було залучено ОСОБА_5, який також є учасником ТОВ «Південний Буг - ВВ» (а.с.250).

Рішенням Савранського районного суду Одеської області від 11 липня 2014 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Буг - ВВ", треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, про виділення частки учасника товариства ОСОБА_4 у статутному капіталі товариства, звернення на неї стягнення за його особистими боргами та припинення його участі в товаристві - відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав до суду апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Савранського районного суду Одеської області від 11 липня 2014 року, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги позивача задоволити в повному обсязі.

До суду апеляційної інстанції ТОВ «Південний Буг-ВВ» та ОСОБА_4 на судове засідання 18.08.2015 року не з'явилися, хоча були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи про що свідчить розписка представника ОСОБА_6 (а.с.381) , який представляв інтереси ТОВ «Південний Буг-ВВ» та ОСОБА_4 та надавав пояснення в минулих судових засіданнях, що не являється перешкодою для розгляду справи відповідно положень ст.305 ЦПК України.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.2 Постанови від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно частинам ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, яке ухвалено на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджені тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції не можна визнати таким, що повністю відповідає нормам ст.213 ЦПК України, виходячи з наступних підстав.

Так, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач в порушення вимог ст. 60 ЦПК України не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних ним обставин, а саме не надав баланс підприємства на день пред'явлення вимоги кредитором та не заявив клопотання про забезпечення цього доказу.

Однак, колегія не може погодитись з таким висновком суду, до якого суд прийшов в порушення норм процесуального права, а саме в порушення вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд не сприяв повному й всебічному з'ясуванню дійсних обставин справи, що мають визначальне значення для правильного її вирішення, на що наголошено в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.10.2013р..

Так, колегією було достовірно встановлено, що відповідно рішення Савранського районного суду Одеської області від 24 лютого 2010 року на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_4 підлягають стягненню кошти в розмірі 780761 гривень. На виконання даного рішенням видано виконавчий лист № 2-16/2010 від 21 липня 2010 року.

22.07.2010 року постановою державного виконавця ВДС Савранського РУЮ в Одеській області відкрито провадження з примусового виконання виконавчого листа суду.

Згідно постанови начальника відділу ДВС Курочки Г.Т. від 9 грудня 2010 року встановлено в процесі здійснення примусового виконання судового рішення недостатність майна ОСОБА_4 для задоволення вимог кредитора за виконавчим листом (а. с. 10-11).

Згідно довідки відділу ДВС Савранського РУЮ Одеської області залишок боргу, станом на 12.11.2012 року, складає 592619,88 гривень.

Відповідно до п. 5.2 Статуту ТОВ «Південний Буг-ВВ» частка ОСОБА_4 у статутному фонді цього товариства складає 50 відсотків.

Так, згідно з ч. 1 ст. 149 ЦК України, ст. 57 Закону України «Про господарські товариства» звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише у разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення. Частина майна, що підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату пред'явлення вимог кредиторами. Звернення стягнення на всю частку учасника в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю припиняє його участь у товаристві.

Аналогічні положення містяться в Законі України « Про господарські товариства».

Правовий аналіз зазначених норм закону дозволяє дійти висновку про те, що кредитор має право самостійно звернутись до суду з вимогою до товариства з обмеженою відповідальністю, учасником якого є боржник, про виплату вартості частини майна цього товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі зазначеного товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення.

Норма ст. 149 ЦК України, яка визначає, що частина майна, що підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату пред'явлення вимог кредиторами, має імперативний характер і не може бути змінена положеннями статуту.

Відповідно до ст.115 ЦК України, ст.85 ГК України та ст. 12 Закону України « Про господарські товариства» майно господарського товариства складається з майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів та іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Отже, вартість частини майна боржника - учасника товариства з обмеженою відповідальністю , на яку можливо звернути стягнення, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна , що належить товариству та обліковується на його балансі. Де відображається вартість активів товариства та джерел їх формування, а тому, в основу розрахунку вартості частини майна боржника-учасника товариства, що підлягає виділу та на яку можливо звернути стягнення, за загальним правилом повинна братись балансова вартість майна товариства, на що наголошувалось в Ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.10.2013р.

На виконання вимог вищевказаної ухвали ВССУ та задовольняючи клопотання апелянта, колегія суддів відповідно ухвали від 19.05.2015 року витребувала у Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Буг - ВВ" баланс підприємства на день пред'явлення вимоги кредитором, тобто на 06.02.2012 року.

Відповідно відповіді товариства від 23.05.2015 року було повідомлено, що баланс підприємства на 06.02.2012 року не складався.

Згідно листа Головного управління статистики в Одеській області від 16.06.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Південний Буг - ВВ" востаннє надавало фінансову звітність до органів державної статистики за 2009 рік.

Відповідно ухвали від 19.06.2015 року колегія суддів, задовольняючи клопотання апелянта, витребувала у Головного управління статистики в Одеській області фінансову звітність ( баланс) товариства за 2009 рік, оскільки це був останній баланс підприємства, який складався на день пред'явлення вимоги кредитором.

Згідно довідки від 21.07.2015 року Головного управління статистики в Одеській області відділу статистики у Балтському районі баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Буг - ВВ" за 2009 рік становить 1030,000грн ( один мільйон тридцять тисяч) грн., тому відповідно частка 50%, що належить ОСОБА_4, становить 515000 (п'ятсот п'ятнадцять тисяч).

Відповідно до ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та неправильне застосування норм процесуального права.

Таким чином, оскільки, невиконання судом першої інстанції норм процесуального права щодо повноти та всебічності розгляду справи призвело до неповного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307,309, 316, 317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Савранського районного суду Одеської області від 11 липня 2014 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити.

Виділити в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Буг - ВВ" ( ідентифікаційний код 35233300, юридична адреса : 66200 Одеська область смт. Саврань вул. Чапаєва 47 ) , частку 50 відсотків, яка належить боржнику ОСОБА_4 в розмірі 515 000 (п'ятсот п'ятнадцять тисяч) грн. для звернення на неї стягнення за непогашеним борговим зобов'язання перед ОСОБА_2 за виконавчим листом № 2-16/2010 від 21 липня 2011 року, виданим Савранським районним судом Одеської області, в сумі 592619,88 грн. та припинити участь ОСОБА_4 у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Південний Буг - ВВ".

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: Ю.І. Кравець

С.О. Погорєлова