Постанова

від 27.08.2015 по справі 804/9552/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2015 р. Справа № 804/9552/15

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши у місті Дніпропетровську у письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Спільного українсько-російського підприємства «Альфа-варіант» у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення страхових внесків, -

ВСТАНОВИВ :

31.07.2015 р. Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (надалі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Спільного українсько-російського підприємства «Альфа-варіант» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в розмірі 1132,89 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», який діяв на час виникнення спірних правовідносин, відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків, яка у добровільному порядку не сплачена.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Заперечення до позову не надав.

Згідно ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Частиною 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, регулювалися Законом України від 18.01.2001 р. №2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (надалі - Закон України №2240), що діяв до 01.01.2015 р.

З 01.01.2015 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 №77, яким викладено Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105 в новій редакції (надалі Закон України від 23.09.1999 року №1105).

Пунктом 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 28.12.2014 року № 77 Закон України №2240 визнано таким, що втратив чинність.

Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 23.09.1999 року №1105 зазначено, що до завершення заходів, пов'язаних з утворенням Фонду соціального страхування України та його робочих органів, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечують у межах компетенції відповідні виконавчі дирекції та їх робочі органи Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Законом України № 2240 (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) створено Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Статтею 2 вищезазначеного закону визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" , кошти, що надходять від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які спрямовуються на страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Відповідно до статті 9 Закону України № 2240 фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, проводить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Судом встановлено, що на виконання Закону України №2240 ТОВ СПУРП «Альфа-варіант» (код ЄДРПОУ 20024209) зареєстроване як страхувальник в Вільногірській міжрайонній виконавчій дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Згідно п.2 ч.2 ст. 27 Закону № 2240 страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

З матеріалів справи вбачається, що виконавчою дирекцією ДОВ ФСС з ТВП згідно з актом прийому-передачі від 16.03.2015 року прийнято від виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності страхувальника - ТОВ СУРП «Альфа-варіант» з непогашеною заборгованістю по коштах Фонду в розмірі 1132,89 грн., що підтверджується останнім наданим «Звітом про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності» (Ф4-ФСС з ТВП) за І квартал 2010 року. Зазначена заборгованість пов'язана з наявністю заборгованості з виплати заробітної плати в розмірі 40905,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» та ч.1 ст. 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Невиконання вимог нормативних актів, що полягає у несвоєчасній виплаті заробітної плати, не звільняє відповідача від відповідальності, встановленої законом за несвоєчасну сплату страхових внесків.

Для вирішення питання в досудовому порядку позивачем на адресу підприємства було направлено лист-вимогу про сплату боргу №03-07-893 від 23.06.2015р., проте кореспонденція повернулася відправнику у зв'язку із відсутністю адресата за місцем проживання.

Нарахування і сплата страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими похованням, здійснювалась відповідно до положень Закону України №2240 та Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001р. № 2213 (надалі - Закон України № 2213).

Відповідно до умов ст. 21 Закону України №2240 та ст. 1 Закону України №2213 базою для здійснення нарахувань страхових внесків до Фонду є суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. №108/95 та підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб відповідно до вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889.

Згідно з інформацією управління Пенсійного фонду України у П'ятихатському районі Дніпропетровської області (лист від 08.07.2015 р. № 2896102/43) станом на 01.07.2015 р. звіти відповідачем протягом 2015 року не надавалися, заборгованість із сплати заробітної плати відсутня.

Відповідно до інформації Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Жовті Води Дніпропетровської області (лист від 17.06.2015 р. №284-04/03) заборгованість за ТОВ СУРП «Альфа-варіант» не обліковується, звіти відповідачем не надавалися.

П'ятихатський районний центр зайнятості Дніпропетровського обласного центру зайнятості також повідомив про те, що заборгованості підприємство не має (лист від 11.06.2015 р. №03-070).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач порушив порядок і строки перерахування страхових внесків та виконання зобов'язань, покладених Законом України №2240, і відмовляється від перерахування страхових внесків до бюджету Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 30 Закону №2240, страхувальник - роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків.

Не сплачені в строк страхові внески стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.

Статтею 17 Закону України від 23.09.1999 року №1105 визначено, що строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Згідно з абз. 5 ч. 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що сума заборгованості по сплаті страхових внесків відповідачем на момент розгляду справи у повному обсязі не сплачена, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Спільного українсько-російського підприємства «Альфа-варіант» у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з Спільного українсько-російського підприємства «Альфа-варіант» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 20024209) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заборгованість у розмірі 1132,89 грн. (одна тисяча сто тридцять дві грн., 89 коп.) (р/р 25606769 в АТ «Райффайзен банк Аваль», м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 26049860, одержувач - Вільногірська міжрайонна виконавча дирекція ДОВ ФСС з ТВП).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 27.08.15 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.С. Віхрова В.С. Віхрова Ю.Ю. Ковтун