Ухвала

від 07.05.2015 по справі 760/8787/15-к

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/8787/15-к

Провадження № 1-кс/760/2086/15

У Х В АЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2015 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Києві клопотання начальника 4-го відділу слідчого управління фінансових розслідувань МГУ ДФС Центрального офісу з ОВП підполковника податкової міліції ОСОБА_2 на підставі матеріалів кримінального провадження № 32012110110000009 від 28.11.2012 року за фактом вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.2 ст.205, ч.5 ст.191, ч.2 ст.15 ч.5 ст.191 КК України, та за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст..1 ст.366 КК України погоджене зі старшим прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтриманням державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , про арешт грошових коштів,

ВС Т А Н О В И В:

05.05.2015 року до Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання начальника 4- го відділу слідчого управління фінансових розслідувань МГУ ДФС Центрального офісу з ОВП ОСОБА_2 про арешт вилучених в ході проведення обшуку офісного приміщення за адресою: АДРЕСА_1 грошових коштів. В своєму клопотанні посилався на те, що на підставі постанови слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 13.11.2012 року був проведений обшук офісного приміщення за вказаною адресою, під час якого були вилучені документи фінансово- господарської діяльності підприємств, зазначених в постанові, комп`ютерна техніка та грошові кошти в сумі 229170 грн, та 99900 доларів США.

Зазначені грошові кошти зараховані на відповідальне зберігання на депозитні рахунки ОДПС-ЦО з ОВПП ДПС/ МГУ ГФС ЦО з ОВП/ в банківських установах. Враховуючи, що грошові кошти мають ознаки злочинного походження,просив на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України, накласти арешт на грошові кошти в сумі 229170 грн, та 99900 доларів США.

Згідно з ч. 1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав.

Слідчим суддею встановлено, що постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 13.11.2012 року було надано дозвіл на проведення обшуку для відшукання і вилучення чорнових подвійної бухгалтерії та інших підроблених документів, печаток, штампів, технічних засобів, та інших предметів і документів діяльності ТОВ « Айзберг»/ »/ код ЄДРПОУ 380347429/, ТОВ « Аксиус»/ код ЄДРПОУ 37193181/, ТОВ « Астіор»/ код ЄДРПОУ 38278370/,ТОВ « Астройл» код ЄДРПОУ 37529878/, ТОВ» Приемна пропозиція»/ код ЄДРПОУ 37264435/, ТОВ Айкарб» код ЄДРПОУ 37383643, ТОВ « Азберг пром» код ЄДРПОУ 38037429, ТОВ» Агрофінінвестторг» код ЄДРПОУ 37502924, ПП « СВ- Інтерконтракт» код ЄДРПОУ 37262574, та ПП « Кремгесівське код ЄДРПОУ 37262548» які містяться на паперових та електронних носіях, мають значення для встановлення істини по справі.

В ході проведення обшуку 15.11.2012 року відповідно до протоколу обшуку, було виявлено та вилучено документи фінансово- господарської діяльності підприємств, зазначених в постанові, комп`ютерна техніка та грошові кошти в сумі 229170 грн, та 99900 доларів США.

Як зазначено в ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Таким чином, враховуючи зазначені положення КПК України, а також те, що в постанові Солом`янського районного суду м. Києва від 13.11.2012 року не було надано прямого дозволу на відшукування та вилучення грошових коштів, які були вилучені 15.11.2012 року, тому такі речі вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Відомостей про те, що вилучені грошові кошти визнані речовими доказами у кримінальному провадженні слідчому судді не надано.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Слідчим у своєму клопотанні не було доведено достатніх підстав вважати, що вилучені 15.11.2012 року в ході проведення обшуку грошові кошти набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення або на них було спрямоване кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, які зокрема можуть бути у виді арешту майна.

Згідно з пунктами 2, 3 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого та може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати,зокрема, наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Відповідно до п. 1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 року № 223-558/0/4-13, вирішуючи питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження слідчі судді зобов`язані, зокрема, перевіряти наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, з`ясовувати можливість досягнення мети, на яку посилається автор клопотання, без застосування цих заходів, зважати, що обов`язок довести наявність трьох необхідних складових для застосування заходів забезпечення (ч. 3 ст. 132 КПК) покладається на слідчого та/або прокурора.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими обґрунтовувались доводи клопотання та заперечення проти нього, враховуючи наслідки арешту майна для інших осіб, а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що у клопотанні слід відмовити повністю, оскільки слідчим не було доведено необхідність такого арешту та достатніх підстав вважати, що вилучені в ході проведення обшуку грошові кошти відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 КПК України, а також те, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого та у зв`язку з цим, може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся із даним клопотанням.

Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 131, 132, 167, 168, 170, 171, 172, 173 КПК України, -

У Х В А Л И В:

В клопотанні начальника 4-го відділу слідчого управління фінансових розслідувань МГУ ДФС Центрального офісу з ОВП підполковника податкової міліції ОСОБА_2 на підставі матеріалів кримінального провадження № 32012110110000009 від 28.11.2012 року за фактом вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.2 ст.205, ч.5 ст.191, ч.2 ст.15 ч.5 ст.191 КК України, та за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст..1 ст.366 КК України про арешт грошових коштів - відмовити повністю.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1 .