Рішення

від 31.03.2015 по справі 510/382/15-ц

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/382/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.03.2015 Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

· при секретарі Пройка С.В.,

·

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.

Позивач на задоволенні позовних вимог наполягала, просила про розгляд справи без її участі.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія заповіту ОСОБА_2 від 26.05.2011 р.; копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 088511 від 28.11.2003 р.; копія акту про перенесення в натуру меж земельної ділянки від 03.09.2003 р.; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2; копія свідоцтва про народження ОСОБА_3; копія свідоцтва про укладення шлюбу; копії інформаційних довідок зі Спадкового реєстру від 18.09.2013 р.; копія свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ОД-ХХ № 03276; копія заяви про прийняття спадщини; копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.06.2014р.; копія довідки відділу Держземагенства у Ренійському районі про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.02.2015р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що 24.02.2012р. померла ОСОБА_2 За життя ОСОБА_2 належали:

на підставі державного акту серії ЯА № 088511 від 28.11.2003 р. на право власності на земельну ділянку - земельна ділянка загальною площею 2,33 га, (із кадастровим номером 5124180500:01:005:0234), розташована на території Долинської сільської ради Ренійського району, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ОД-ХХ № 03276 від 20.08.2003р. - майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства «Анадол»;

На випадок смерті ОСОБА_2 розпорядилась належним їй майном, 26.05.2011р. залишила заповіт на ім’я позивача ОСОБА_1, яким заповідала їй вищезазначену земельну ділянку та майновий пай. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на вищезазначене майно. У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, позивачка (як спадкоємець за заповітом) звернулась до Ренійської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. За зверненням позивача нотаріусом було заведено спадкову справу. Пізніше, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, їй в цьому було відмовлено з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно, про що 24.02.2015 р. нотаріусом було прийнято відповідну постанову. Після смерті ОСОБА_2 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на земельну ділянку та майновий пай, як на об’єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивач в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України прийняла спадщину, що залишилася після померлої ОСОБА_2 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інших спадкоємців немає.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв’язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, позивачка у справі є спадкоємцем за заповітом (ст. 1235 ЦК України). Вона у передбачений законом строк подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини, отже вважається такою, що її прийняла. Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки її воля, як спадкоємця за заповітом, була виражена у її діях щодо подачі відповідної заяви до нотаріуса.

Таким чином, позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, однак, вона не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, оскільки за життя ОСОБА_2 не отримала витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, у зв’язку із чим в даний час позивачка вимушена звернутися до суду із позовом.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб’єктом набуття права власності на земельну ділянку та майновий пай з підстав прийняття спадщини за заповітом в порядку ч.1 ст. 1269 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1235, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на:

- земельну ділянку загальною площею 2,33 га, (із кадастровим номером 5124180500:01:005:0234), розташовану на території Долинської сільської ради Ренійського району, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту серії ЯА № 088511 від 28.11.2003 р. на право власності на земельну ділянку;

- майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства «Анадол», на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ОД-ХХ № 03276 від 20.08.2003р.;

- що належали ОСОБА_2, померлій 24.02.2012 року.

Строк оскарження рішення в Апеляційний суд Одеської області через Ренійський районний суд Одеської області: 10 днів - з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя В.І. Дудник