Рішення
від 03.09.2015 по справі 905/290/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.09.2015 Справа № 905/290/15

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Левшиної Я.О., суддів Огороднік Д.М., Ніколаєвої Л.В., при секретарі судового засідання Рильцовій Є.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛ-КО КОБЕР», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Відбудова», м. Маріуполь, Донецька область

про стягнення суми боргу у розмірі 148085,49грн., пені - 19067,57грн., 3% річних - 953,38грн., інфляційного збільшення суми заборгованості у розмірі 38964,25грн.

За участю уповноважених представників :

від позивача : не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

У судовому засідання 03.09.2015р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛ-КО КОБЕР», м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Схід ВідбудоваВ» , м. Маріуполь, Донецька область про стягнення суми боргу у розмірі 148085,49грн., пені - 19067,57грн., 3% річних - 953,38грн., інфляційного збільшення суми заборгованості у розмірі 38964,25грн.

Відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями, позовну заяву призначено до розгляду судді Левшиній Я.О.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 11.08.2015р. призначено колегіальний розгляд справи № 905/290/15 у складі: головуючий суддя Левшина Я.О., судді Огороднік Д.М., Ніколаєва Л.В.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу № 0042/01BD2007 від 27.02.2007р. з оплати поставленого товару, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань.

Нормативно позивач обґрунтовує свої вимоги, посилаючись на ст. ст. 526, 549, 551, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав наступні документи (у копіях): розрахунок пені (додаток № 1 до позовної заяви); договір купівлі-продажу № 0042/01BD2007 від 27.02.2007р.; договір про умови №004226 від 18.03.2013р.; загальні умови поставки та надання послуг №0042/03BD2007 від 27.02.2007р. із додатками; видаткові накладні: № АЛ-0000392 від 28.01.2015р., №АЛ-0000425; від 29.01.2015р., №АЛ-0000439 від 29.01.2015р., №АЛ-0000930 від 17.02.2015р., № АЛ-0000931 від 17.02.2015р., №АЛ-0000982 від 19.02.2015р., № АЛ-0001090 від 24.02.2015р., № АЛ-0001107 від 25.02.2015р.; рахунки-фактури: №АЛ-0000441 від 27.01.2015р., №АЛ-0000440 від 27.01.2015р., №АЛ-0000469 від 27.01.2015р., №АЛ-0001087 від 17.02.2015р., №АЛ-0001082 від 17.02.2015р., №АЛ-0001081 від 17.02.2015р., №АЛ-0001223 від 24.02.2015р., №АЛ-0001255 від 24.02.2015р.; податкові накладні: №429 від 28.01.2015р., №468 від 29.01.2015р., №483 від 29.01.2015р., №456 від 17.02.2015р., №457 від 17.02.2015р., №512 від 19.02.2015р., №620 від 24.02.2015р., №641 від 25.02.2015р.; витяги з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження позивача та відповідача; довіреність № 9 від 07.04.2015р. на представника позивача.

Під час розгляду справи позивачем було надано додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: заяву про зменшення розміру позовних вимог б/н б/д; розрахунок позовних вимог з урахуванням зменшення; акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2014р.-30.05.2015р. та докази його направлення відповідачу; лист №150623/1134 від 23.06.2015р. про відсутність в провадженні господарського суду або іншого суду чи органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, справи зі спору між тими ж сторонами, про цей предмет та з тих же підстав; правоустановчі документи позивача; повернення постачальнику №УТТДП000309 від 26.02.2015р., №НК000000003 від 27.03.2015р.; заяви про припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних вимог №572, 187; супровідний лист від 07.08.2015р.; акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2014р. по 27.05.2015р.; довіреності: №103 від 18.03.2015р., №128 від 27.03.2015р.; належним чином засвідчену копію видаткової накладної №АЛ-0001090 від 24.02.2015р.; роздруківку листів електронною поштою із замовленнями товару постачальнику; довідку б/н від 05.08.2015р. за підписом керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛ-КО КОБЕР», м. Київ про відсутність між сторонами у справі інших договірних відносин; довіреність від 23.06.2015р. на представника позивача; клопотання від 11.08.2015р. про долучення до матеріалів справи оригіналу додатку № 2 до договору купівлі-продажу №0042/01BD2007 від 27.02.2007р.; додаток № 2 від 01.03.2011р. до договору купівлі-продажу №0042/01BD2007 від 27.02.2007р.; додаткові письмові пояснення б/н від 31.08.2015р. з додатками.

Відповідач у судові засідання без пояснення причин не з'являвся, своєї позиції до відома суду не довів та не надав витребуваних документів, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою зазначеною у позові та витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 77).

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідачу було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду своєї позиції по суті заявлених вимог з наданням підтверджуючих доказів (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання відповідача здійснювати свої процесуальні права.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи та його неявка у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33, 77 Господарського процесуального кодексу України, не вливають на таку кваліфікацію та не є підставою для відкладання розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

27.02.2007р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладений договір № 0042/01BD2007 (далі договір), умовами якого (та додатками до нього) регулюються ділові відносини між Практікер, з одного боку, та постачальником, з іншого боку (п.1.1. договору).

Відповідно п.10.1. договору, за відсутності окремої угоди, договір набуває чинності після підписання. Він може бути розірваний обома сторонами шляхом направлення повідомлення рекомендованим листом за шість місяців до закінчення кожного календарного року.

За умовами п. 9.1. договору, додатки до нього, зокрема, Договір про умови та Загальні умови поставки та надання послуг, вважаються невід'ємними частинами даного договору купівлі-продажу.

Відповідно п.1.2. договору, загальні правила та умови купівлі-продажу, поставки, оплати та інші комерційні умови постачальника не застосовуються для регулювання відносин за цим договором, навіть, якщо проти них не було висунуто заперечень у явно вираженій формі, у кожному випадку. Правила та умови постачальника можуть застосовуватися у виняткових випадках, якщо сторони прямо домовилися про їх застосування у письмовій формі.

Ціни, погоджені сторонами на відповідну дату замовлення, є чинними для всіх поставок, додаткових замовлень та подальших поставок впродовж строку дії договору, крім випадків, коли сторони письмово у явно вираженій формі погодяться про застосування нових цін (п.6.1. договору).

За умовами п.п. 2.1., 2.2., 3.1. договору, позивач зобов'язується поставляти відповідачеві товари до місця їх прийняття та згідно із замовленням, яке здійснює відповідач в електронній письмові формі.

Замовлення вважається виконаним, коли постачальник поставив у визначений магазин замовлені Практікер товари, а також було встановлено, що поставка відповідає усім досягнутим домовленостям, угоді та логістичній системі Практікер. Постачальник повинен поставити замовлені товари у вказаний у замовленні магазин. Поставка здійснюється до пункту прийняття товару магазином (п.3.7. Загальних умов).

За вимогою Практікер постачальник зобов'язаний оформити виправлені документи щодо поставленого товару, а саме: видаткові накладні, рахунки-фактури, податкові накладні та іншу документи протягом 3 банківських днів після пред'явлення вимоги з боку практікер (п.4.5. Загальних умов).

Відповідно п. 5.1. Загальних умов, відповідач зобов'язується оплатити позивачу кошти у тридцятиденний строк (п.4 Договору про умови від 18.03.2013р.), який відраховується або з дня передачі товарів за даною угодою або з дня отримання усіх необхідних документів щодо поставленого товару головним офісом Практікер, залежно від того, яка з цих подій сталась пізніше.

Відповідно додатку № 2 від 01.03.2011р. до договору купівлі-продажу №0042/01BD2007 від 27.02.2007р. сторони домовились змінити порядкові номери договорів на наступні: договір купівлі-продажу (національний) №004211 від 27.02.2007р., договір про умови (національний) №004221 від 27.02.2007р., загальні умови поставки та надання послуг №004231 від 07.02.2007р., договір про умови (національний) №004222 від 24.02.2009р., договір про умови (національний) №004223 від 28.01.2010р.

У разі, якщо протягом переходу на нову нумерацію у документах будуть міститися посилання на попередній номер договору, сторони домовились вважати такі документи дійсними. Цей додаток вступає в силу з дати його підписання і є невід'ємною частиною договору (п.п. 2, 3 додатку № 2 від 01.03.2011р. до договору купівлі-продажу №0042/01BD2007 від 27.02.2007р.).

25.03.2015р. відділом державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Дніпровського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м Києві була проведена державна реєстрація змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Практікер Україна», змінено повне та скорочене найменування юридичної особи, а також склад засновників юридичної особи, відповідно Товариство з обмеженою відповідальністю «Практікер Україна» перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю «Схід Відбудова», що підтверджується витягом з ЄДРПОУ станом на 27.05.2015р. на запит № НОМЕР_1 від 27.05.2015р. (а.с.77-87).

На виконання умов договору № 0042/01BD2007 від 27.02.2007р. позивач у період з 28.01.2015р. по 25.02.2015р. поставив продукцію відповідачу, що підтверджується видатковими накладними: № АЛ-0000392 від 28.01.2015р., №АЛ-0000425; від 29.01.2015р., №АЛ-0000439 від 29.01.2015р., №АЛ-0000930 від 17.02.2015р., № АЛ-0000931 від 17.02.2015р., №АЛ-0000982 від 19.02.2015р., № АЛ-0001090 від 24.02.2015р., № АЛ-0001107 від 25.02.2015р. на загальну суму 148085,49грн.

Товар був отриманий представником відповідача, про що свідчить відтиск печатки Товариства зобмеженою відповідальністю «Практікер Україна» на видаткових накладних.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків з оплати поставленого товару, позивач звернувся до господарського суду з розглядуваним позовом.

14.07.2015р. від позивача до канцелярії суду надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог б/н б/д, в якій останній просив стягнути з відповідача: суму основного боргу у розмірі 135398,94грн., пеню - 17690,79грн., 3% річних - 884,54грн., інфляційні нарахування - 35625,16грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд розглядає справу в контексті позовних вимог, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви б/н б/д про зменшення розміру позовних вимог: про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 135398,94грн., пені - 17690,79грн., 3% річних - 884,54грн., інфляційних нарахувань - 35625,16грн.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором № 0042/01BD2007 від 27.02.2007р.

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного договору №0042/01BD2007 від 27.02.2007р. Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з купівлі-продажу.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір купівлі-продажу № 0042/01BD2007 від 27.02.2007р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 ст. 692 цього Кодексу визначено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару. Як було встановлено судом, сторони визначили порядок оплати, за яким покупець зобов'язаний сплатити суму за товар в строк, який визначений в договорі № 0042/01BD2007 від 27.02.2007р. з урахуванням Договору про умови від 18.03.2013р., а саме протягом тридцяти днів з моменту передачі товарів за даною угодою або з дня отримання усіх необхідних документів щодо поставленого товару головним офісом Практікер, залежно від того, яка з цих подій сталась пізніше.

Таким чином, наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що із отриманням відповідачем за видатковими накладними: № АЛ-0000392 від 28.01.2015р., №АЛ-0000425; від 29.01.2015р., №АЛ-0000439 від 29.01.2015р., №АЛ-0000930 від 17.02.2015р., № АЛ-0000931 від 17.02.2015р., №АЛ-0000982 від 19.02.2015р., № АЛ-0001090 від 24.02.2015р., № АЛ-0001107 від 25.02.2015р. товару, у нього виникло зобов'язання з його оплати у визначених в накладних сумах, в загальному розмірі 148085,49грн.

Приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, відповідач не мав жодних підстав для ухилення від належного виконання обов'язку із здійснення платежу за поставлену продукцію відповідно до умов договору купівлі-продажу № 0042/01BD2007 від 27.02.2007р. за вищевказаними видатковими накладними.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Дослідивши надані позивачем докази, судом встановлено, що у період з 28.01.2015р. по 25.02.2015р. позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 148085,49грн.

Позивач в своїй заяві б/н б/д зменшив розмір основної заборгованості до 135398,94грн. у зв'язку з проведенням взаємних розрахунків.

Відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого товару належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 135398,94грн.

Таке неналежне виконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник у разі прострочення виконання грошового зобов'язання має на вимогу кредитора сплати заборгованість.

Таким чином, відповідач не мав жодних правових підстав для ухилення від виконання обов'язків з оплати поставленої продукції, оскільки зі змісту наявних документів вбачається, що вона була отримана останнім. Крім того, сторонами був складений, підписаний та скріплений печатками підприємств акт звірки заборгованості на 135398,94грн.(а.с. 135-137).

Відповідачем дане у порядку встановлену господарським процесуальним законодавством не спростовано, доказів погашення заборгованості в сумі 135398,94грн. не надано.

З урахуванням наведених вище висновків суду та положень діючого законодавства, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі у розмірі 135398,94грн.

Щодо нарахованих позивачем та заявлених до стягнення 3% річних у розмірі 884,54грн., інфляційних нарахувань - 35625,16грн. суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.ст. 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховує, що умовами договору з урахуванням Договору про умови від 18.03.2013р. сторони встановили кінцевий строк оплати - протягом 30 календарних днів з моменту передачі товарів за даною угодою або з дня отримання усіх необхідних документів щодо поставленого товару головним офісом Практікер, залежно від того, яка з цих подій сталась пізніше.

Отже, в силу ст. 253 Цивільного кодексу України, позивач здобув право вимоги сплати боргу за видатковими накладними № АЛ-0000392 від 28.01.2015р. - 08.03.2015р., №АЛ-0000425 від 29.01.2015р. - 08.03.2015р., №АЛ-0000439 від 29.01.2015р. - 08.03.2015р., №АЛ-0000930 від 17.02.2015р. - 21.03.2015р., № АЛ-0000931 від 17.02.2015р. - 19.03.2015р., №АЛ-0000982 від 19.02.2015р. - 23.03.2015р., № АЛ-0001090 від 24.02.2015р. - 29.03.2015р., № АЛ-0001107 від 25.02.2015р. - 29.03.2015р.

За таких обставин, враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов'язань, вимога про стягнення з нього 3% річних та втрат від інфляції заявлена позивачем правомірно.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань за допомогою інформаційно-правової системи «Ліга:Закон», правові підстави, період та порядок їх нарахування, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог в цій частині та стягнення з відповідача: 3% річних в сумі 884,54грн., інфляційних нарахувань в розмірі 30381,03грн.

Щодо заявленої до стягнення пені в сумі 17690,79грн. суд зазначає наступне:

Відповідно до ч.1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до приписів ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Господарським судом встановлено, що договір № 0042/01BD2007 від 27.02.2007р. не передбачає можливості застосування, порядку та розміру відповідальності до замовника за порушення виконання грошового зобов'язання у вигляді пені.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що пеня не підлягає стягненню, оскільки між сторонами в порушення вимог ст. 547 Цивільного кодексу України не укладено письмової угоди про можливість застосування відповідальності у вигляді сплати пені, укладений між сторонами договір також не містить такої умови.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 17690,79грн. не підлягають задоволенню.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 202, 253, 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 193, 216-218, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛ-КО КОБЕР», м. Київ (ЄДРПОУ 33061594) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Відбудова»,м. Маріуполь, Донецька область (ЄДРПОУ 33938302) про стягнення суми боргу у розмірі 135398,94грн., пені - 17690,79грн., 3% річних - 884,54грн., інфляційних нарахувань - 35625,16грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Відбудова» (87547, Донецька область, м. Маріуполь, Жовтневий район, вул. 50 років СРСР, 61, ЄДРПОУ 33938302) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛ-КО КОБЕР» (03134, м. Київ, вул. Трублаїни, 2-а, ЄДРПОУ 33061594) суму основного боргу у розмірі 135398,94грн., 3% річних - 884,54грн., інфляційних нарахувань - 30381,03грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 3333,29грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 17690,79грн., інфляційних нарахувань у розмірі 5244,13грн. відмовити.

Повернути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛ-КО КОБЕР» (03134, м. Київ, вул. Трублаїни, 2-а, ЄДРПОУ 33061594) судовий збір у розмірі 349,42грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 03.09.2015р. проголошено на підписано повний текст рішення.

Головуючий суддя Я.О. Левшина

Суддя Л.В. Ніколаєва

Суддя Д.М. Огороднік

Вх: 1201/15

надруковано 4 прим.:

1 - ГСДО,

2 - позивачу,

1 - відповідачу.

Дата ухвалення рішення03.09.2015
Оприлюднено09.09.2015

Судовий реєстр по справі —905/290/15

Судовий наказ від 15.09.2015

Господарське

Господарський суд Донецької області

Я.О. Левшина

Рішення від 03.09.2015

Господарське

Господарський суд Донецької області

Я.О. Левшина

Ухвала від 11.08.2015

Господарське

Господарський суд Донецької області

Я.О. Левшина

Ухвала від 11.08.2015

Господарське

Господарський суд Донецької області

Я.О. Левшина

Ухвала від 28.07.2015

Господарське

Господарський суд Донецької області

Я.О. Левшина

Ухвала від 30.06.2015

Господарське

Господарський суд Донецької області

Я.О. Левшина

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні