Рішення

від 09.02.2010 по справі 18/129

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.02.2010 Справа № 18/129

За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи -ОСОБА_1, м. Ужгород

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банкВ» , м. Київ в особі Закарпатської філії ТОВ „УкрпромбанкВ» , м. Ужгород

про визнання недійсним кредитного договору,

Суддя господарського суду -Кривка В.П.

представники:

Позивача - ОСОБА_2 довіреність №34-ГО/10 від 25.01.2010 року;

ОСОБА_3 довіреність №92-Ф/10 від 26.01.2010 року;

Відповідача - ОСОБА_4 довіреність від 30.12.2009 року.

СУТЬ СПОРУ: Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою -ОСОБА_1, м. Ужгород заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банкВ» , м. Київ в особі Закарпатської філії ТОВ „УкрпромбанкВ» , м. Ужгород про визнання недійсним кредитного договору.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 20.07.2006 року між суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою -ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банкВ» було укладено кредитний договір №134/КВ-06 на відкриття невідновлюваної кредитної лінії (в іноземній валюті), відповідно до умов якого відповідач зобов'язувався надати позивачу кредитні кошти в сумі 850 000 доларів США для поповнення обігових коштів, а позивач взяв на себе зобов'язання на умовах, визначених в договорі, повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 12,5 % річних. Зокрема, позивач вважає, що даний кредитний договір, із узгодженими сторонами послідуючими змінами та доповненнями до нього, укладений з порушенням чинного законодавства, оскільки, вираження грошових зобов'язань між позивачем та відповідачем в іноземній валюті (доларах США) суперечить приписам ст. 99 Конституції України, ст. 524 ЦК України, ст.ст. 189,198 ГК України, а тому на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.

У ході судового засідання уповноважений представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, поряд з цим заявила клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитися з поданими відповідачем запереченнями по суті спору та документами в їх підтвердження, зокрема, з копіями банківської ліцензії з дозволами на здійснення банківських операцій. Враховуючи визначений процесуальним законом двомісячний строк вирішення спору, вказане клопотання судом відхилено з огляду на те, що

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 09.02.2010 року у справі № 18/129

відповідачем в установленому порядку було надіслано на адресу відповідача письмовий відзив на позов з додатками, в тому числі з копіями банківської ліцензії та дозволами на здійснення банківських операцій ще 25.12.2009 року, про що суду надано належні докази (а.с. 102-103), при цьому під час вирішення даної справи судом, заявнику неодноразово в ухвалах закладались вимоги щодо подання додаткових письмових пояснень по суті спору з урахуванням заперечень відповідача. Проте, позивач своїми процесуальними правами не скористався, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечував, причин невиконання вимог суду не повідомляв.

Уповноважені представники відповідача проти позовних вимог заперечили в повному обсязі, з підстав зазначених у письмових поясненнях по суті спору з доданням підтверджуючих документів.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,

суд встановив:

20 липня 2006 року між Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою -ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банкВ» м. Київ в особі Закарпатської філії ТОВ „УкрпромбанкВ» , м. Ужгород укладено кредитний договір №134/КВ-06 на відкриття не відновлюваної кредитної лінії (в іноземній валюті). Згідно кредитного договору (в редакції укладених пізніше додаткових угод) ліміт кредитування становить еквівалент 2 100 000 доларів США, валюта кредиту -долар США.

Позивач оспорює вказаний кредитний договір, вважає, що він не відповідає вимогам ст. 203 ч.1, ст. 215 ч.1 Цивільного кодексу України, оскільки банк не мав права надавати кредит в іноземній валюті, тому що відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України В«Про систему валютного регулювання та валютного контролюВ» № 15-93 національна валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, при цьому оскільки, вираження грошових зобов'язань між позивачем та відповідачем в іноземній валюті (доларах США) суперечить приписам ст. 99 Конституції України, ст. 524 ЦК України, ст.ст. 189,198 ГК України, а тому на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.

Аналізуючи правовідносини сторін та встановлюючи дійсні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.

Частина перша ст.203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ч.1 ст.2 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання та валютного контролюВ» резиденти і нерезиденти мають право бути власниками валютних цінностей, що знаходяться на території України. При цьому відповідно до ч.3 ст. 533 Цивільного кодексу України на території України допускається також використання іноземної валюти, а також платіжних документів при здійсненні розрахунків за зобов'язаннями, в порядку та на умовах, встановлених законом.

продовження рішення господарського суду

Закарпатської області від 09.02.2010 року

у справі № 18/129

Згідно п.1.5 глави 1 Положення про порядок видачі ОСОБА_5 Банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу № 483, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 листопада 2004 року за № 1489/10028 використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.2 Закону України „Про банку і банківську діяльністьВ» кошти -гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Згідно з ст. 345 ГК України кредитні операції банків полягають у розміщенні від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції , визначені як такі законом про банки і банківську діяльність.

Ст. 47 та 49 Закону про банки визначають операції банків із розміщенням залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п.2 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролюВ» .

З вищевикладеного вбачається, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Щодо вимог підпункту „вВ» пункту 4 ст. 5 Декрету, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, слід зазначити наступне. Законодавець не визначив межі термінів і сум надання/одержання кредитів в іноземній валюті. Таким чином, операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії (ОСОБА_5 банку України „Про правомірність укладення кредитних договорів в іноземній валютіВ» від 07.12.2009 року №13-210/7871-22612).

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Волевиявлення сторін на укладання оспорюваного кредитного договору було вільним. Банк укладаючи спірний кредитний договір мав наявну банківську ліцензію № 67 від 13 грудня 2001 року і дозвіл № 67-5 на право здійснення операцій визначених п.п.1-4 ч.2 та ч.4 ст.47 Закону України В«Про банки і банківську діяльністьВ» (в т.ч. на здійснення операцій з валютними цінностями, а.с. 37-39), при цьому позичальник надав всі необхідні для отримання кредиту документи, з яких випливає, що позивач просив надати йому кредит саме в іноземній валюті (а.с. 40-80).

продовження рішення господарського суду

Закарпатської області від 09.02.2010 року

у справі № 18/129

З огляду на викладене, кредитний договір №134/КВ-06 від 20 липня 2006 року відповідає діючому законодавству, підстави для визнання його недійсним відсутні. В позові слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. У позові відмовити повністю.

В зв'язку з оголошенням в судовому засіданні 09.02.2010 року лише вступної і резолютивної частини рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України та підписано 15.02.2010 року.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя В.Кривка