Рішення

від 14.10.2010 по справі 24/245/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.10 Справа № 24/245/10

Суддя Азізбекян Т.А.

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЧорноморспецпроектВ» , 65091, м. Одеса, вул. Південна, 26

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЗапоріжрембудмонтажВ» , 69068, АДРЕСА_1

про стягнення 100 000,00 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 25.05.2010р. № 8

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 21.09.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

30.07.2010р. до господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю В«ЧорноморспецпроектВ» (надалі -ТОВ В«ЧорноморспецпроектВ» ) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЗапоріжрембудмонтажВ» (далі -ТОВ В«ЗапоріжрембудмонтажВ» ) про стягнення з відповідача помилково сплачених грошових коштів в сумі 100 000,00 грн.

Ухвалою від 30.07.2010р. судом порушено провадження у справі № 24/245/10, судове засідання призначено на 20.08.2010р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 09.08.2010р., у зв'язку з виробничою необхідністю, розгляд справи перенесено на 26.08.2010р.

Ухвалами від 26.08.2010р., від 17.09.2010р. розгляд справи відкладено відповідно на 17.09.2010р., на 28.09.2010р.

Ухвалою від 28.09.2010р. за клопотанням позивача строк вирішення спору продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладено на 14.10.2010р.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 14.10.2010р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Судом роз'яснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та зазначив, що 12.02.2009р. позивачем були перераховані на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 100 000,00 грн. з призначенням платежу - аванс на будівельно-монтажні роботи відповідно до договору № 29 від 27.11.2008р. Однак, вказаний договір між сторонами укладений не був. 30.06.2010р. позивач звернувся до відповідача з вимогою в порядку ст. 530 ЦК України про повернення коштів, та надав відповідачу семиденний термін для виконання вимоги, але на даний час відповідач не повернув помилково сплачені кошти. У зв'язку з чим, позивач просить суд на підставі ст. ст. 530, 1212 ЦК України, позов задовольнити. Крім того, позивач вказує, що з метою стягнення коштів в судовому порядку, підприємство позивача уклало договір про надання правової допомоги з адвокатом ОСОБА_1 Сума витрат, сплачених за послуги адвоката відповідно до договору становить 3 000,00 грн. (копія договору, копія квитанції додаються).

Відповідач проти позову заперечує та пояснив, що грошові кошти в розмірі були спрямовані на оплату виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті замовника підрядних робіт ВАТ В«ЕлектрозаводВ» , згідно п. 1.1 договору субпідряду № 89/2 від 04.02.2009р. Орієнтовна вартість робіт за даним договором складала 500 000, 00 грн. Більш того, після перерахування коштів, позивачу була виписана податкова накладна від 12.02.2009р. на суму у 100 000, 00 грн., за якою платіж був призначений саме на оплата будівельно-монтажних робіт корпусу 1-Б 4-го поверху ВАТ В«ЕлектрозаводВ» . З даною податковою накладною позивач погодився. Окрім того, відповідач вказує, що вимоги щодо сплати судових витрат у вигляді послуг адвоката в розмірі 3 000, 00 грн. не є доведеними, оскільки невідомо в рамках чого надавались послуги, які саме послуги, відсутні докази банківського перерахування коштів адвокату, також не має розрахунку витраченого часу адвокатом відповідно до Постанови КМУ № 590 від 27.04.2006р. На підставі викладеного, просить суд в позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

12.02.2009р. ТОВ В«ЧорноморспецпроектВ» на розрахунковий рахунок ТОВ В«ЗапоріжрембудмонтажВ» грошові кошти в сумі 100 000,00 грн. з призначенням платежу -аванс за БМР згідно договору № 29 від 27.11.2008р., рахунок № 1 від 06.02.2009р.

Факт перерахування грошових коштів підтверджується банківською випискою та не заперечується відповідачем.

01.07.2010р. на адресу відповідача ТОВ В«ЧорноморспецпроектВ» надіслана вимога від 30.06.2010р. № 30/06-4 про перерахування в семиденний строк на поточний рахунок позивача безпідставно набутих грошових коштів в сумі 100 000,00 грн. В обґрунтування вимоги ТОВ В«ЧорноморспецпроектВ» посилається на ст. 1212 ЦК України та вказує, що договір № 29 від 27.11.2008р., на який зроблено посилання, між ТОВ В«ЧорноморспецпроектВ» та ТОВ В«ЗапоріжрембудмонтажВ» укладений не був.

Вимога відповідачем залишена без реагування.

За таких обставин ТОВ В«ЧорноморспецпроектВ» звернулось до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача 100 000,00 грн. помилково сплачених грошових коштів на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Такі види позадоговірних зобов'язань, як зобов'язання, що виникають внаслідок безпідставного збереження майна однією особою за рахунок іншої особи регулюють положення глави 83 Цивільного кодексу України (ЦК України).

Приписами ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: По-перше, є набуття або збереження майна. По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою. По-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мали місце підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 36 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження факту перерахування відповідачу 100 000,00 грн. надана копія виписок з банку про перерахування грошових коштів і як було зазначено вище з призначенням платежу -аванс за БМР згідно договору № 29 від 27.11.2008р.

Проте, доказів укладання між ТОВ В«ЧорноморспецпроектВ» і ТОВ В«ЗапоріжрембудмонтажВ» договору № 29 від 27.11.2008р., на який зроблено посилання, суду не надано. До того ж, представник відповідача в судовому засіданні підтвердив, що договір № 29 від 27.11.2008р між сторонами не укладався.

Відповідач пояснив, що дійсно 12.02.2009р. позивачем при перерахуванні грошових коштів відповідачу, було зазначено невірне призначення платежу, однак кошти в розмірі 100 000,00 грн. були спрямовані на оплату виконання будівельно-монтажних робіт за договором субпідряду № 89/2 від 04.02.2009р. Після перерахування коштів, позивачу була виписана податкова накладна від 12.02.2009р. на суму у 100 000, 00 грн., за якою платіж був призначений саме на оплата будівельно-монтажних робіт. корпусу 1-Б 4-го поверху ВАТ В«ЕлектрозаводВ» . З даною податковою накладною позивач погодився.

Доводи відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки податкова накладна є документом, який підтверджує розмір податкових зобов'язань та не має відношення до призначення платежу.

Отже, суд вважає доведеним зі сторони позивача отримання відповідачем без достатніх правових підстав грошових коштів в розмірі 100 000,00 грн.

Таким чином, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, в силу ст. 1212 Цивільного кодексу України зобов'язана повернути потерпілому це майно, а отже, грошові кошти у сумі 100 000,00 грн., підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

Відповідно з ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано доказів на спростування доводів позивача.

Згідно ч. 1 ст. 33, ст. 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, та надати належні докази у підтвердження своїх доводів.

Оскільки доводи позивача знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 3 000,00 грн. судових витрат, пов'язаних з наданням послуг адвоката.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката.

У контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті у випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Позивачем надано суду договір № 10 від 07.06.2010р. про надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_1, акт прийому передачі виконаних робіт за цим договором, згідно якого загальна вартість адвокатських послуг становить 3 000,00 грн., копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 780 та копію квитанції № 10 від 26.07.2010р. на суму 3 000,00 грн.

Таким чином, враховуючи норми ст. 49 ГПК України, на відповідача відносяться витрати, пов'язані з наданням послуг адвоката в сумі 3 000,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати у справі - 1 00,00 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЗапоріжрембудмонтажВ» (69068, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 33869121, р/р 26000205203 в ЗОД В«ОСОБА_3 АвальВ» , МФО 313827) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЧорноморспецпроектВ» (65091, м. Одеса вул. Південна б. 26, код ЄДРПОУ 32184104, п/р № 26001001323086 в філії ВАТ В«ОТП ОСОБА_3В» м. Одеса, код банку 328986) - 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. безпідставно отриманих грошових коштів, 1 000 (одну тисячу) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. адвокатських послуг. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.А. Азізбекян