Рішення

від 31.08.2015 по справі 910/15932/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2015Справа №910/15932/15

За позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен"

до Виробничого кооперативу "Технічний центр"

про виселення з орендованого нерухомого майна

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Акімова А.В. за довіреністю № 152-Н від 31.10.2014

від відповідача: Асатрян О.В. за довіреністю б/н від 20.01.2015

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Комунальне підприємство "Київський метрополітен" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Виробничого кооперативу "Технічний центр" (відповідач) про:

- виселення відповідача з нерухомого майна (частини переходу), згідно з викопіюванням з Схеми тимчасового розташування МАФ, що знаходиться за адресою: станція метро "Дружби народів", загальною площею 155,0 кв.м;

- про зобов'язання відповідача демонтувати тимчасові огороджуючі конструкції (кіоск орендаря), що знаходиться за адресою: станція метро "Дружби народів", загальною площею 155,0 кв.м, привести орендоване майна у первісний стан та повернути позивачу по акту приймання-передачі.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що укладений між сторонами Договір оренди № 370-Упр(ДВ)-09 від 05.03.2009 припинив свою дію 04.03.2015, у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, листом № 112-НДД від 23.03.2015 позивач повідомив відповідача про відмову від продовження дії наведеного договору оренди та просив звільнити об'єкт оренди в строк до 31.03.2015 та повернути його по акту приймання-передачі, однак відповідач продовжує користуватись об'єктом оренди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2015 порушено провадження у справі № 910/15932/15 та призначено розгляд справи на 27.07.2015 об 11:50 год.

21.07.2015 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшов супровідний лист з додатками для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 25.06.2015, а саме: довідкою про відсутність аналогічного спору; витягами з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно позивача та відповідача станом на 16.07.2015.

В судове засідання, призначене на 27.07.2015, представники позивача та відповідача з'явилися.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.07.2015 подав клопотання про долучення до матеріалів справи підтвердження про відсутність аналогічного спору; копію витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача; копій свідоцтв про реєстрацію платника податку на додану вартість та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи стосовно відповідача; копії змін (доповнень) статуту відповідача. Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 27.07.2015, заявив усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні та надання часу для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки відзиву на позовну заяву. Усне клопотання відповідача судом задоволене.

Враховуючи усне клопотання відповідача про оголошення перерви в судовому засіданні та положення ч. 3 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 27.07.2015, та оголосив перерву в судовому засіданні до 03.08.2015 о 09:50 год.

31.07.2015 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Виробничого кооперативу "Технічний центр" № б/н від 27.07.2015 у справі № 910/15932/15 до Комунального підприємства "Київський метрополітен" про визнання Договору оренди №371-Упр(ДВ)-09 від 05.03.2009, про передачу майна територіально громади міста Києва в оренду, укладеного між Виробничим кооперативом "Технічний центр" (орендар) та Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (відповідач) на 155,0 кв м в переході станції метро "Дружби народів" продовженим на строк до 04.03.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2015 зустрічну позовну заяву Виробничого кооперативу "Технічний центр" № б/н від 27.07.2015 у справі № 910/15932/15 та додані до неї документи повернуто без розгляду Виробничому кооперативу "Технічний центр" на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

В судове засідання, призначене на 03.08.2015, представники позивача та відповідача з'явилися.

Представник позивача в судовому засіданні 03.08.2015 надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.08.2015 проти задовлення позову усно заперечував.

В судовому засіданні 03.08.2015 представники сторін подали спільне клопотання про продовження строку вирішення спору. Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2015 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, відкладено розгляд справи на 31.08.2015 о 12:55 год.

В судове засідання, призначене на 31.08.2015, представники позивача та відповідача з'явилися.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 31.08.2015, подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити в задоволенні позову КП "Київський метрополітен" про виселення ВК "Технічний центр" з орендованого нерухомого майна, посилаючись на те, що позивач у передбачений ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін не звернувся до відповідача із запереченнями щодо продовження терміну дії Договору оренди №370-Упр(ДВ)-09 від 05.03.2009. Відповідач вказав, що не отримував лист позивача від 23.03.2015 № 112-НДД з повідомленням про закінчення терміну дії Договору оренди №370-Упр(ДВ)-09 від 05.03.2009, відмову від продовження дії цього договору та вимогою про звільнення об'єкту оренди і повернення його за актом приймання-передачі, а отримував лище лист позивача від 22.04.2015 № 361-НДД про небажання позивача продовжувати договір оренди. Відповідач вважає, що оскільки повідомлення (лист) позивача від 23.03.2015 № 112-НДД підписано не уповноваженою особою, то таке повідомлення є недійсним і не може породжувати для відповідача таких юридичних наслідків, як не продовження договору оренди на новий строк та виконання відповідачем зобов'язання щодо повернення орендованого майна. Відповідач також вказав на те, що сплачує орендні та комунальні платежі вчасно, не порушує правил пожежної безпеки та санітарних норм, а облаштований об'єкт оренди відповідає нормам безпеки руху пасажирів. Відзив на позовну заяву залучено до матеріалів справи та передано до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник позивача в судовому засіданні 31.08.2015 надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 31.08.2015, проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 31.08.2015 відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

05.03.2009 між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (орендодавець, позивач) та Виробничим кооперативом "Технічний центр" (орендар, відповідач) укладено Договір оренди №370-Упр(Дв)-09 (надалі - Договір).

Відповідно до п.п. 1.1, 2.1 Договору орендодавець на підставі рішень Київради від 16.10.2008 №516/516 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину вестибюлю (переходу), визначену відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрметротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря, загальною площею 155,0 кв.м (далі - об'єкт оренди) за адресою: станція метро "Дружби народів", для торгівлі непродовольчими товарами.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що опис технічного стану об'єкта оренди та дата його передачі орендарю, його склад зазначаються в акті приймання-передачі об'єкта оренди, що є невід'ємною частиною договору (Додаток №1 до Договору).

Пунктом 2.4 Договору визначено, що об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства "Київський метрополітен".

На виконання умов Договору позивачем було передано відповідачу в оренду частину переходу станції метро "Дружби народів", визначену тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) загальною площею 155,0 кв.м, що засвідчується Актом прийому-передачі майна в оренду від 06.03.2009.

Згідно з п. 5.4 Договору орендар після закінчення строку дії цього Договору має переважне право, за інших рівних умов, на продовження дії Договору за умови належного виконання своїх обов'язків за цим Договором. Дозвіл на продовження строку оренди надає Київська міська рада.

Строк дії договору оренди сторони визначили у п. 9.1 Договору, а саме - договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і, відповідно до рішення Київради від 16.10.2008 №516/516 діє з 06.03.2009 до 04.03.2012.

Пунктом 9.3 Договору сторони узгодили, що після закінчення строку дії Договору його дія може бути продовжена на підставі рішення Київради.

Згідно пункту 9.5 Договору, цей Договір припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Листом від 23.03.2015 № 112-НДД позивач повідомив відповідача про закінчення терміну дії Договору та відмову від продовження його дії, а також вимагав у строк до 31.03.2015 звільнити об'єкт оренди та повернути його за актом приймання-передачі позивачу.

Пунктом 4.14 Договору визначено, після припинення дії договору оренди та у разі відмови у продовженні договору оренди орендар зобов'язаний протягом 10 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі орендодавцю.

Натомість відповідач, в порушення умов п. 4.14 Договору, не передав орендоване майно по акту приймання-передачі позивачу та продовжує використовувати майно позивача для здійснення своєї господарської діяльності.

Таким чином, позивач вважає, що відповідачем порушено умови Договору, приписи ч.ч. 2, 3 ст. 291 ГК України, ч. 1 ст. 785 ЦК України, ч. 2 ст. 26, ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про виселення останнього з орендованого майна, про зобов'язання відповідача демонтувати тимчасові огороджуючі конструкції, привести орендоване майно у первісний стан та повернути позивачу по акту приймання-передачі.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач у передбачений ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін не звернувся до відповідача із запереченнями щодо продовження терміну дії Договору оренди №370-Упр(ДВ)-09 від 05.03.2009. Відповідач стверджує, що не отримував лист позивача від 23.03.2015 № 112-НДД, а отримував лище лист позивача від 22.04.2015 № 361-НДД про небажання продовжувати договір оренди. Відповідач важає, що оскільки повідомлення (лист) позивача від 23.03.2015 № 112-НДД підписано не уповноваженою особою, то таке повідомлення є недійсним і не може породжувати для відповідача таких юридичних наслідків, як не продовження договору оренди на новий строк та виконання відповідачем зобов'язання щодо повернення орендованого майна.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Укладений між сторонами Договір №370-Упр(ДВ)-09 від 05.03.2009 є договором оренди, об'єкт оренди за яким належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які регулюються нормами глави 58 Цивільного кодексу України, глави 30 Господарського кодексу України, а також Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань та згідно ст.ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно частини 6 наведеної статті Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується факт передачі частини переходу станції метро "Дружби народів", визначеної тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) загальною площею 155,0 кв.м в оренду та користування цими приміщеннями відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором, а у відповідності до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції станом на час укладення Договору) термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.

Статтею 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Судом встановлено, що листом від 23.03.2015 № 112-НДД позивач повідомив відповідача про закінчення терміну дії Договору 04.13.2015 та відмову від продовження його дії, а також вимагав у строк до 31.03.2015 звільнити об'єкт оренди та повернути його за актом приймання-передачі позивачу. Направлення наведеного листа відповідачу підтверджується фіскальним чеком № 2743 від 25.03.2015 та описом вкладення у цінний лист № 5674548 від 25.03.2015.

З наведених вище норм законодавства випливає, що можливість продовження дії договору оренди на той же термін і на тих же умовах законодавець поставив у залежність, зокрема, від відсутності волевиявлення однієї із сторін про припинення цього договору у зв'язку із закінченням терміну його дії, та зазначив про те, що таке волевиявлення має відбуватись у відповідні строки. Тому, будь-яке документальне підтвердження факту здійснення такої заяви припиняє договір оренди, без урахування того, чи отримано іншою стороною цю заяву, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено обов'язку орендодавців доводити факт отримання орендарями заяв (повідомлень, листів тощо) про припинення дії договорів оренди або ж пересвідчуватися в тому, чи отримував орендар заяву (повідомлення, лист тощо) про припинення дії договору, які надсилаються, зокрема, в порядку ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а передбачений лише обов'язок довести факт належного направлення такої заяви (повідомлення, листа тощо) орендарю, яка буде свідчити про відсутність волевиявлення на продовження орендних правовідносин.

В даному випадку, орендодавець висловив заперечення щодо продовження терміну дії Договору, належні докази направлення такої заяви (лист від 23.03.2015 № 112-НДД ) наявні в матеріалах справи, у зв'язку з чим спірний договір припинив свою дію.

Суд також зазначає, що відповідно до умов п. 9.3 Договору після закінчення строку дії цього договору його дія може бути продовжена на підставі рішення Київради. Пункт 5.4 Договору також містить умову про те, що дозвіл на продовження строку оренди надає Київська міська рада. Станом на день вирішення спору, рішення щодо продовження дії спірного договору Київською міською радою не приймалися, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Виходячи зі змісту ч.1 ст.777 Цивільного кодексу України поняття переважного права орендаря означає надання йому переваги орендодавцем у разі наявності пропозицій інших господарюючих суб'єктів, що містять умови, рівні з умовами особи, яка наділена переважним правом. При цьому набуття переважного права на укладення договору на новий термін не є беззаперечним в разі виконання орендарем належним чином своїх обов'язків та, не в останню чергу, залежить також від досягнення сторонами домовленості щодо умов договору.

Разом з тим, із матеріалів справи не вбачається та судом не встановлено досягнення домовленості щодо умов договору в частині строку його дії як підстави для набуття орендарем переважного права на укладення договору на новий термін, у зв'язку з чим, таке право слід вважати припиненим.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Стаття 785 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно частини 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 4.14 Договору визначено, після припинення дії договору оренди та у разі відмови у продовженні договору оренди орендар зобов'язаний протягом 10 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі орендодавцю.

Пунктом 7.5 Договору зазначено, що у разі закінчення строку дії Договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди орендодавцю у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди. В аті приймання-передачі зазначається технічний стан об'єкта оренди на дату повернення.

Згідно п. 8.5.6 Договору, у разі припинення дії Договору орендар звільняє орендовану частину приміщення вестибюлю/переходу станції метро "Дружби народів" в термін, визначений п. 4.14. цього договору від своїх тимчасових огороджуючих конструкцій. При невиконанні орендарем зазначених в цьому пункті договору умов, орендодавець, самостійно на свій розсуд розпоряджається огороджуючими конструкціями.

Судом встановлено, що на час звернення позивача з позовом до суду Договір оренди №370-Упр(ДВ)-09 від 05.03.2009 припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку його дії, рішення Київради про продовження строку дії цього Договору не приймалось. Отже, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано факт припинення договірних відносин між сторонами за Договором оренди №370-Упр(ДВ)-09 від 05.03.2009 та відсутності у відповідача правових підстав використовувати спірні приміщення.

Доказів повернення відповідачем орендованого майна за актом приймання-передачі станом на час розгляду справи по суті, суду не надано.

Оскільки відповідно до статей 2, 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою користування комунальним майном є договір оренди, а договірні відносини сторін припинились у зв'язку із закінченням строку дії Договору оренди №370-Упр(ДВ)-09 від 05.03.2009 і відповідач втратив статус орендаря, суд визнає вимоги позивача про виселення відповідача з нерухомого майна (частини переходу), згідно з викопіюванням з Схеми тимчасового розташування МАФ, що знаходиться за адресою: станція метро "Дружби народів", загальною площею 155,0 кв.м., обґрунтованими.

Як наслідок, задоволенню підлягає вимога позивача про зобов'язання відповідача повернути орендоване майно позивачу у первісному стані за актом прийому-передачі, для чого необхідно зобов'язати відповідача демонтувати належні йому тимчасові огороджуючі конструкції (кіоски орендаря).

При цьому доводи відповідача, вказані ним у відзиві на позовну заяву в якості обґрунтування заперечень проти заявлених позовних вимог, суд відхиляє як безпідставні, оскільки відповідачем не надано суду документів, що підтверджують його право на зайняття спірного об'єкту оренди у відповідності до норм чинного законодавства після закінчення строку дії Договору оренди оренди №370-Упр(ДВ)-09 від 05.03.2009.

Твердження відповідача про те, що позивач у передбачений ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін не звернувся до відповідача із запереченнями щодо продовження терміну дії Договору оренди №370-Упр(ДВ)-09 від 05.03.2009, суд відхиляє як безпідставні, оскільки, як встановлено судом, матеріали справи містять належні докази надсилання позивачем відповідачу листа від 23.03.2015 № 112-НДД з відмовою від продовження дії договору в строк, перередбачений ч. 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору). Твердження відповідача щодо неотримання ним листа від 23.03.2015 № 112-НДД суд також відхиляє як безпідставні, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено обов'язку орендодавців доводити факт отримання орендарями заяв (повідомлень, листів тощо) про припинення дії договорів оренди або ж пересвідчуватися в тому, чи отримував орендар заяву (повідомлення, лист тощо) про припинення дії договору, які надсилаються, зокрема, в порядку ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Суд також зазначає, що питання недійсності повідомлення (листа) позивача від 23.03.2015 № 112-НДД з відмовою від продовження дії договору не є предметом спору в даній справі, водночас, вказане повідомлення суд розглядає як заперечення позивача щодо поновлення спірного договору на новий строк, у зв'язку з чим договір припиняється.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на наведені приписи статті 49 Господарського процесуального кодексу України та повне задоволення вимог позивача, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виселити Виробничий кооператив "Технічний центр" (01103, м. Київ, станція метро "Дружби народів", ідентифікаційний код 16299876) з нерухомого майна (частини переходу), згідно з викопіюванням з Схеми тимчасового розташування МАФ, що знаходиться за адресою: станція метро "Дружби народів", загальною площею 155,0 кв.м.

3. Зобов'язати Виробничий кооператив "Технічний центр" (01103, м. Київ, станція метро "Дружби народів", ідентифікаційний код 16299876) демонтувати тимчасові огороджуючі конструкції (кіоск Виробничий кооператив "Технічний центр"), що знаходиться за адресою: станція метро "Дружби народів", загальною площею 155,0 кв.м, привести орендоване майно (частини переходу, згідно з викопіюванням з Схеми тимчасового розташування МАФ, що знаходиться за адресою: станція метро "Дружби народів", загальною площею 155,0 кв.м) у первісний стан та повернути Комунальному підприємству "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 35, ідентифікаційний код 03328913) по акту приймання-передачі.

4. Стягнути з Виробничого кооперативу "Технічний центр" (01103, м. Київ, станція метро "Дружби народів", ідентифікаційний код 16299876) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 35, ідентифікаційний код 03328913) 2436,00 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість гривень 00 коп.) судового збору.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.09.2015.

Суддя Гумега О. В.