Ухвала

від 31.08.2015 по справі 915/334/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

31 серпня 2015 року Справа № 915/334/15

Кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю "Техінтерпостач" (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Михайла Грушевського, 5)

Банкрут: Товариство з обмеженою відповідальністю "БРІОЛАЙТ" (54017, м. Миколаїв, вул. Радянська, 12-Б, офіс 209, код ЄДРПОУ 37843809)

Ліквідатор : арбітражний керуючий Акопян Г.Г. (вул. Полякова, 3, оф.5, м. Херсон, 73000)

Суддя Ржепецький В.О.,

представники:

від кредитора: не з'явився;

від банкрута: не з'явився,

ліквідатор: арбітражний керуючий Акопян Г.Г.

СУТЬ СПРАВИ: про визнання кредиторських вимог

встановив:

Ухвалою суду від 10.08.2015 розгляд заяви кредитора №1-12/29 від 14.05.2015 про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів банкрута грошових вимог в сумі 440820,39 грн. відкладено на 31.08.2015.

Кредитор в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ліквідатор грошові вимоги кредитора визнає в повному обсязі.

Вивчивши матеріали заяви, заслухавши пояснення ліквідатора, суд дійшов висновку про задоволення заяви кредитора частково на підставі наступного.

Ухвалою суду від 09.04.2015 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БРІОЛАЙТ".

Постановою суду від 20.04.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "БРІОЛАЙТ" визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру за ознаками ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон), ліквідатором призначено арбітражного керуючого Акопяна Гаджика Гарагеновича.

Статтею 38 Закону, передбачено наслідки визнання боржника банкрутом. Зокрема, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом у останнього не може виникати додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, які безпосередньо пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав.

Відповідно до ч. 3 ст. 95 Закону, кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "БРІОЛАЙТ" банкрутом і відкриття відносно нього ліквідаційної процедури було офіційно оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 21.04.2015 за номером 17114.

Відповідно до положень п.36.7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. №01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI), заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, що ліквідується власником, подаються безпосередньо до господарського суду та оплачуються судовим збором. Розгляд грошових вимог кредиторів в ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі ст.23 Закону.

Законом обмежено строк подання заяв кредиторів, до боржника, який ліквідується власником, місячним строком з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Вимоги кредиторів, які у встановлений строк не звернулися до господарського суду, погашаються в шосту чергу.

За змістом статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Слід зазначити, що у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанова Вищого господарського суду України від 20.08.2014 у справі №910/3207/14).

Відповідно до вимог ст. ст. 23, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитор звернувся до господарського суду Миколаївської області із заявою №1-12/29 від 14.05.2015 про визнання кредиторських вимог до банкрута в сумі 440820,39 грн., з яких: основний борг 291831,05 грн., пеня - 4550,25 грн., 3% річних - 4893,17 грн., інфляційні нарахування - 138327,92 грн.

Згідно розрахунку кредитора від 22.06.2015 на суму основного боргу кредитором нараховано 3% річних в сумі 4893,17 грн. та пеню в розмірі 46804,91 грн.

В обґрунтування заявлених грошових вимог кредитор в заяві посилається на рахунок №2909/025 від 29.09.2014, видаткову накладну №2909/025 від 29.09.2014 та податкову накладну №127 від 29.09.2014, якими підтверджується наявність боргу в сумі 291831,05 грн. з ПДВ.

Отже, грошові вимоги ТОВ «Техінтерпостач» в сумі 291831,05 грн. є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, ліквідатором не заперечені, а тому підлягають визнанню та включенню до четвертої черги реєстру вимог кредиторів банкрута.

Стосовно заявлених кредитором до визнання 3% річних в сумі 4893,17 грн., пені в розмірі 46804,91 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 138327,92 грн., суд дійшов висновку про їх необґрунтованість, оскільки кредитором не доведено належними доказами настання строку виконання зобов'язання боржником.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до змісту ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Кредитором, на виконання вимог ухвали суду від 22.06.2015, надано суду не засвідчену належним чином фотокопію договору про надання послуг від 15.05.2014.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Отже, надана кредитором копія договору від 15.05.2015 не являється належним доказом та не береться судом до уваги.

Крім того, слід зазначити, що у заяві кредитора №1-12/29 від 14.05.2015 взагалі не йдеться про договір, а у податковій накладній №127 від 29.09.2014 є посилання на договір від 29.09.2014.

Таким чином, грошові вимоги кредитора про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів 3% річних в сумі 4893,17 грн., пені в розмірі 46804,91 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 138327,92 грн. суд вважає недоведеними належними доказами, а тому їх слід відхилити.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 45 Закону витрати по сплаті судового збору включаються до першої черги реєстру вимог кредиторів.

Керуючись ст. ст. 23, 25, 38, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ТОВ «Техінтерпостач» №1-12/29 від 14.05.2015 задовольнити частково.

2. Визнати грошові вимоги ТОВ «Техінтерпостач» до банкрута в сумі 291831,05 грн.

3. Зобов'язати ліквідатора грошові вимоги ТОВ «Техінтерпостач» в сумі 291831,05 грн. включити до четвертої черги реєстру вимог кредиторів банкрута, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1218,00 грн. до першої черги.

4. Решту грошових вимог відхилити.

Суддя В.О.Ржепецький