Рішення

від 01.09.2015 по справі 918/805/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 вересня 2015 р. Справа № 918/805/15

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого - судді Торчинюка В.Г., розглянувши матеріали справи

за позовом: Державного підприємства "Костопільське лісове господарство"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дар-Інвестгроуп"

про стягнення заборгованості в сумі 37 684 грн. 87 коп.

В засіданні приймали участь:

від позивача: Прокопчук С.О. за довіреністю б/н від 24 липня 2015 року;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Державне підприємство "Костопільське лісове господарство" (надалі - Державне підприємство) звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Дар-Інвестгроуп" (надалі - Товариство), в якій просить суд стягнути заборгованість в сумі 37 684 грн. 87 коп., з яких: 36 699 грн. 51 коп. основний борг, 807 грн. 39 коп. інфляційних витрат та 177 грн. 97 коп. три проценти річних.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 16 липня 2015 року порушено провадження у справі № 918/805/15, розгляд якої було призначено на 4 серпня 2015 року.

4 серпня 2015 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник позивача подав клопотання в додатках до якого долучив частину документів, які витребовувалися ухвалою суду від 16 липня 2015 року.

Ухвалою суду від 4 серпня 2015 року відкладено розгляд справи на 18 серпня 2015 року.

Ухвалою суду від 18 серпня 2015 року розгляд справи відкладено на 1 вересня 2015 року.

1 вересня 2015 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої Державне підприємство "Костопільське лісове господарство" в зв'язку з оплатою відповідачем основної суми боргу в сумі 36 699 грн. 51 коп., що підтверджується банківською випискою від 17 липня 2015 року № 114, останнє просило суд стягнути з відповідача 177 грн. 97 коп. три проценти річних та 807 грн. 39 коп. інфляційних втрат.

Вказана заява не приймається судом, оскільки, як вбачається з наведених обґрунтувань та поданих доказів, позивач просив суд зменшити позовні вимоги не у зв'язку із суб'єктивним бажанням зменшити їх кількісні показники, а у зв'язку із повною оплатою боргу, яка здійснена відповідачем вже після порушення провадження у справі.

Представник позивача у судовому засіданні 1 вересня 2015 року підтримав позовні вимоги, просив суд припинити провадження у справі в частині суми основного боргу.

У призначене судове засідання 1 вересня 2015 року відповідач не забезпечив явку свого уповноваженого представника, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Ухвала суду про порушення провадження у даній справі була надіслана відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: 33028, місто Рівне, вулиця Міцкевича, будинок 32, офіс 45. Факт отримання Товариством вищезазначеного судового документа підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення відповідного поштового відправлення з підписом уповноваженої особи відповідача (а.с. 45, 60, 67). З вказаних повідомлень вбачається, що копії вищезазначених ухвал суду були отримані Товариством завчасно, до судових засідань.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судового засідання. Крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.

Аналогічна правова позиція міститься в пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" яким роз'яснено, що за змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представника Товариства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2015 року між Товариством (надалі - покупець) та Державним підприємством (надалі - продавець) був укладений договір № 2015-087 (надалі - договір, а.с. 24 - 25), за умовами якого продавець продає, а покупець купує на умовах франко-склад продавця (франко-проміжний склад) лісоматеріали круглі для виготовлення пиломатеріалів та заготовок / пиловник сосновий (надалі - товар).

За умовами пункту 4.2 даної угоди загальна сума договору становить 140 000 грн. 00 коп. (сто сорок тисяч гривень) з ПДВ.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що поставка товару здійснюється на умовах франко-склад продавця. Термін поставок з 20 квітня 2015 року до 30 червня 2015 року.

У пункті 8.1 договору сторони погодили, що платіж (передоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за місячну партію товару до 5-го числа кожного місяця, протягом якого буде проходити поставка.

Дана угода вступає в силу з дати її підписання сторонами та діє до 30 червня 2015 року (пункт 12.1 договору).

Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб'єктів господарювання.

Вищезазначений договір підписаний директором Державного підприємства "Костопільське лісове господарство" Кислюк В.О. та директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Дар - Інвестгроуп" Кравченя М.І. і скріплені відбитками печаток сторін.

Статтею 204 ЦК України презумується правомірність правочину.

На час розгляду справи доказів недійсності чи розірвання договору від 20 квітня 2015 року № 2015 - 087, зокрема відповідних судових рішень з цього приводу, господарському суду не надано.

Судом встановлено, що позивач на підставі вище зазначеного договору передав у власність відповідачу товар на загальну суму 138 933 грн. 50 коп., що підтверджується наступними накладними:

- товарно-транспортна накладна від 23 квітня 2015 року № 015544 на суму 31 682 грн. 00 коп. (а.с. 30 - 31);

- товарно-транспортна накладна від 30 квітня 2015 року № 015565 на суму 37 011 грн. 66 коп. (32 - 33);

- товарно-транспортна накладна від 7 травня 2015 року № 015575 на суму 31 480 грн. 08 коп. (35 - 36);

- товарно-транспортна накладна від 15 травня 2015 року № 016310 на суму 38 759 грн. 02 коп. (а.с. 37 - 38).

Відповідач за поставлену лісопродукцію здійснив проплату в сумі 75 000 грн. 00 коп., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, а саме:

- платіжне доручення від 24 квітня 2015 року № 72 на суму 25 000 грн. 00 коп. (а.с. 26);

- платіжне доручення від 8 травня 2015 року № 11 на суму 20 000 грн. 00 коп. (а.с. 27);

- платіжне доручення від 14 травня 2015 року № 77 на суму 30 000 грн. 00 коп. (а.с. 28).

Станом на 22 квітня 2015 року за позивачем перед відповідачем рахувалась заборгованість на суму 27 233 грн. 99 коп., таким чином загальна сума боргу відповідача перед позивачем становить 36 699 грн. 51 коп.

Обґрунтовуючи даний позов, Підприємство посилалося на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті товару, поставленого за вищезазначеними накладними, які, на думку позивача, були підписані в рамках укладених між сторонами спірних договору.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань щодо поставки спірного товару також свідчить відсутність з боку Товариства претензій та повідомлень про неналежне виконання продавцем умов таких поставок.

Проте відповідач взятий на себе обов'язок по оплаті вартості товару, переданого йому за вищезазначеними накладними, виконав не в повному обсязі, заборгувавши таким чином позивачу 36 699 грн. 51 коп., що підтверджується наданими Підприємством спірними накладними та специфікаціями до них, а також підписаним між сторонами актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 39).

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Судом встановлено, що між сторонами виникли правововідносини, пов'язані з поставкою круглих лісоматеріалів.

За частиною 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У частині 1 статті 692 ЦК України закріплено загальне правило, за яким покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Відтак судом встановлено, що строк виконання зобов'язання відповідача по оплаті спірного товару настав після підписання останнім відповідних накладних.

За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як було зазначено вище, до початку судового засідання 1 вересня 2015 року через канцелярію суду надійшла заява Підприємства, згідно якої уповноважений представник позивача Державне підприємство "Костопільське лісове господарство" в зв'язку з оплатою відповідачем основного боргу в сумі 36 699 грн. 51 коп., що підтверджується банківською випискою від 17 липня 2015 року № 114 останнє просило суд стягнути з відповідача 177 грн. 97 коп. три проценти річних та 807 грн. 39 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до підпункту 1-1 пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на вищевикладене, відповідно до підпункту 1-1 пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 36 699 грн. 51 коп.

Крім того, на підставі статті 625 ЦК України Підприємство просило суд стягнути з відповідача три проценти річних в сумі 177 грн. 97 коп., нараховані з 16 травня 2015 року по 13 липня 2015 року на суму основного боргу в розмірі 36 699 грн. 51 коп., а також 807 грн. 39 коп. інфляційних втрат, нарахованих на вказану суму боргу за період з 16 травня 2015 року до 31 травня 2015 року.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлений Державним підприємством до стягнення розмір трьох процентів річних та інфляційних втрат є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить положенням договору, позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаних сум підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що сума основного боргу була сплачена відповідачем після порушення провадження по справі та враховуючи те, що спір виник через невчасний розрахунок відповідача перед позивачем за поставлений товар, відтак суд вирішив покласти судові витрати на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дар-Інвестгроуп" в розмірі 1 827 грн. 00 коп.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 78, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дар-Інвестгроуп" (33028, місто Рівне, вулиця Міцкевича, будинок 32, офіс 45, ідентифікаційний код: 38116679) на користь Державного підприємства "Костопільське лісове господарство" (35000, Рівненська область, місто Костопіль, вулиця Дубки, будинок 2, ідентифікаційний код: 00992800) 807 (вісімсот сім) грн. 39 коп. інфляційних втрат, три проценти річних у розмірі 177 (сто сімдесят сім) грн. 97 коп., а також 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Провадження у справі в частині позовних вимог Державного підприємства "Костопільське лісове господарство" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дар-Інвестгроуп" про стягнення 36 699 грн. 51 коп. пені припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено "2" вересня 2015 року

Суддя Торчинюк В.Г.