Рішення

від 21.11.2013 по справі 922/3878/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2013 р.Справа № 922/3878/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

розглянувши справу

за позовом ОАО "Иристонстекло", г. Владикавказ до ТОВ ТД "Старк ОСОБА_2", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_3 за дов. (на оголошення рішення не з"явився)

відповідача - ОСОБА_4 за дов., ОСОБА_5 за дов.

ВСТАНОВИВ:

ОАО "Иристонстекло" звернулось до суду із позовом про стягнення з ТОВ ТД "Старк ОСОБА_2" попередньої оплати в сумі 665 000,00 російських рублів та процентів в сумі 54 862,50 російських рублів.

19.11.2013 року позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, згідно яких відмовився від заявлених до стягнення процентів на суму 54 862,50 рос. рублів.

Згідно ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

З урахуванням викладеного заява про зменшення позовних вимог від 19.11.2013 року приймається судом до розгляду в порядку ст.22 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні 19.11.2013 року підтримав позовні вимоги з урахуванням поданих уточнень.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову, з підстав викладених у відзиві, який долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 11.11.2013 року до 19.11.2013 року та з 19.11.2013 року до 21.11.2013 року.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв’язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

30.11.2011 року між сторонами було укладено договір поставки №30/2.

За умовами договору продавець (відповідач) зобов"язаний поставити, а покупець (позивач) зобов"язаний прийняти та оплатити на умовах дійсного договору продукцію, найменування (асортимент), ціна та кількість якої вказані в специфікаціях, які є невід"ємною частиною договору (п.1.1 договору).

Оплата продукції, яка поставляється по даному договору, здійснюється покупцем на умовах 100% передоплати- банківським переказом по рахунку, виставленому продавцем. Відвантаження продукції продавцем здійснюється протягом 60 днів з моменту отримання оплати за продукцію, вказану в специфікації в розмірі оплаченої партії або по узгодженню сторін (п.п.5.1,5.2 договору).

Як свідчать матеріали справи продавець (відповідач) виставив покупцю (позивачу) рахунок-фактуру №4 від 09.02.2012 року (кількість товару 700т, загальна сума 665 000,00 російських рублів, умови оплати: 100% вартості поставленої партії товару шляхом банківського переводу).

Платіжним дорученням №177 івд 13.02.2012 року позивач здійснив оплату відповідачеві на суму 665 000,00 російських рублів, тобто здійснив 100% попередню оплату вартості товару.

Незважаючи на належне виконання позивачем своїх договірних зобов"язань відповідач свої обов"язки не виконав, товар (продукцію) протягом 60-ти днів з моменту отримання оплати не відвантажив.

На неодноразові письмові звернення позивача відповідач ані здійснив поставку товару, ані попернув суму отриманої попередньої оплати.

Надаючи правову оцінку вище викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ст.693 ЦК України).

На момент винесення рішення у справі відповідачем не надано суду ані доказів поставки товару позивачеві на суму отриманої передоплати у розмірі 665 000,00 грн. російських рублів, ані доказів повернення вказаної суми позивачеві, що свідчить про порушення відповідачем умов договору поставки, укладеного між сторонами.

Враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги щодо стягнення суми попередньої оплати у розмірі 665 000,00 російських рублів, суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 526, 530,693 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "СтаркМінералГруп" (61158, м. Харків, пл. Повстання7/8, код ЄДРПОУ 36625984) на користь Відкритого акціонерного товариства "ІРІСТОНСТЕКЛО" (362021, Російська Федерація, Республіка Північна Осетія-Аланія, м. Владикавказ, вул. Карабульська,2, інн НОМЕР_1) суму попередньої оплати у розмірі 665 000,00 російських рублів та 3224,98 грн судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати судовий наказ.

Повне рішення складено 22.11.2013 р.

Суддя ОСОБА_1

справа №922/3878/13