Рішення

від 18.11.2013 по справі 922/4534/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2013 р.Справа № 922/4534/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

розглянувши справу

за позовом Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області, м.Харків до Куп'янський автотранспортний технікум, м. Куп'янськ про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2 за дов.

відповідача - з"явився

ВСТАНОВИВ:

Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області, м.Харків звернулось до суду із позовом про стягнення з Куп'янський автотранспортний технікум, м. Куп'янськ заборгованості за надані послуги охорони у сумі 4128,50 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, але пояснив, що відповідачем частково сплачено борг у сумі 756,00 грн. після звернення звернення з позовом до суду.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, але подав письмові пояснення, у яких визнав суму заборгованості.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв’язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

01.01.2012 року між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області (позивач по справі; Виконавець) та Державним вищим навчальним закладом "Куп"янський автотранспортний коледж (відповідач по справі, Замовник) був укладений договір № 08-16985 про спостереження за допомогою пунктів центрального спостереження Державної служби охорони за станом засобів сигналізації, що встановлені на об'єктах, з реагуванням груп міліції при надходженні сигналу В«ТривогаВ» та їх технічне обслуговування.

Відповідно до умов укладеного Договору позивач (виконавець) зобов'язався надавати відповідачу послуги зі спостереження за станом та технічного обслуговування сигналізації, що встановлена на об'єктах відповідача (замовника) перелік та адреси яких зазначені у Дислокації (додаток № 1 до Договору), що є невід'ємною частиною цього Договору. У разі надходження на ПЦО сигналу про спрацювання сигналізації Об'єкта, забезпечує реагування групи затримання ДСО для встановлення причин його надходження. Виконавець надає послуги за цим Договором з моменту здачі сигналізації, що встановлена на Об'єкті під спостереження і до моменту знаття її з-під спостереження в межах часу, визначеного Дислокацією.

Відповідно до п.3.2. Договору сторони домовилися, що перший платіж по Договору у сумі вартості послуг виконавця за перший місяць спостереження за сигналізацією об'єкта (січень 2012р.) здійснюється замовником впродовж 2-х банківських днів після підписання сторонами Договору. Усі наступні платежі по Договору здійснюються замовником не пізніше 15 числа кожного місяця за цей місяць. Датою оплати вважається дата зарахування коштів замовника на банківський рахунок виконавця.

23.01.2013 року договір було укладено у новій редакції.

На підставі листа відповідача від 12.09.2013 року №453 договір було розірвано з 01.10.2013 року.

Як свідчать матеріали справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором надавши відповідачу обумовлені Договором послуги, однак відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав належним чином, не сплатив позивачу у визначені Договором строки, порядку та розмірі вартість наданих послуг, внаслідок чого, станом на момент звернення із позовом до суду у відповідача існувала заборгованість на суму 4128,50 грн. за період з листопада по грудень 2012 року та з червня по вересень 2013 року.

Надаючи правову оцінку вище викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов’язку в натурі (присудження до виконання обов’язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованость за надані послуги сплатив частково на суму 756,00 грн., а тому в цій частині провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Однак на суму 3 372,50 грн. заборгованість залишилась не сплаченою.

Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про повне погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 3 372,50 грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, п.1.1 ч.1 ст.80, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного вищого навчального закладу "Куп"янський автотранспортний коледж" (63700, Харківська обл., м. Куп"янськ, вул.Комсомольська,34, р/р 35229002000864, МФО 851011 в Куп"янському УДКСУ харківської області, код ЄДРПОУ 02128371) на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області (61052, м.Харків, вул..Полтавський шлях,20, код ЄДРПОУ 08597026, в тому числі р/р 26008033190001 в АТ В«БРОКБІЗНЕСБАНКВ» м.Київ, МФО 300249) суму основного боргу у розмірі 3 372,50 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення заборгованості на суму 756,00 грн. провадження у справі припинити на підставі п.1.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Повне рішення складено 22.11.2013 р.

Суддя ОСОБА_1

справа №922/4534/13