Рішення

від 24.07.2006 по справі 12/131

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/131

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

24.07.2006                                                                                             Справа  № 12/131

За позовом закритого акціонерного товариства „Закарпатське облпаливо”, м. Ужгород

до відповідача відділу освіти Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області, м. Тячів

про стягнення  заборгованості в сумі 28 629,86 грн.

                                                                                                  Суддя    Тисянчин  В. М.

                                                                   Представники:

Від позивача –Курей П. П., голова правління

Від відповідача –Гречин Г. М., (представник за довіреністю № 323 від 06.02.2006 року)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов закритим акціонерним товариством „Закарпатське облпаливо”, м. Ужгород до відповідача відділу освіти Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області, м. Тячів про стягнення  заборгованості в сумі 28 629,86 грн.

Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не заявлено.

Позивач підтримує позовні вимоги посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи.

Представник відповідача письмовий відзив на позов не подала, однак у судовому засіданні 24.07.2006 року визнала позовні вимоги в повному обсязі.                               Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представників сторін, суд

          ВСТАНОВИВ:

          Заборгованість відповідача в сумі 28 629,86 грн. –основного боргу щодо оплати за поставку вугілля в школи Тячівського району, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

-  накладною №  2 від 18.02.2006 року;

-  довіреністю ЯЛЯ №  246452 від 14.03.2006 року;

          - розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

         Заявлені вимоги позивача про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

         Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених ГК України

          Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов'язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання –кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов'язальні відносини між сторонами, є поставка вугілля в школи Тячівського району (ст. 11 ЦК України).

Отже, обов'язок відповідача оплатити вартість поставленого вугілля в школи Тячівського району є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 615; 625  ЦК України).

Відповідно до вимог п.7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При постановленні судового рішення враховується характер зобов'язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов'язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово –майнового стану сторони у спорі.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

                 Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

          Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”;  ст.ст. 4, 33, 34; 36; 43, 44; 49; 75; 82 - 84, 115; 116; Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити  повністю.

          Стягнути з відділу освіти Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області (м. Тячів, вул. Незалежності, 30; код 02143382) на користь закритого акціонерного товариства „Закарпатське облпаливо” (м. Ужгород, вул. Ш. Петефі, 14; код 01881764) суму 28 629,86 (двадцять вісім тисяч шістсот двадцять дев'ять грн. 86 коп.) –основного боргу та 286,30 (двісті вісімдесят шість грн. 30 коп.) -  у відшкодування витрат по оплаті держмита; 118 (сто вісімнадцять грн.) –у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

     Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                     Тисянчин В. М.