Ухвала

від 02.09.2015 по справі 907/920/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

02 вересня 2015 року Справа № 907/920/14 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Грейц К.В., Бакуліної С.В., Поляк О.І., розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного підприємства "Лісмаш" на постановувід 27.05.2015 Львівського апеляційного господарського суду у справі Господарського суду Закарпатської області № 907/920/14 за позовомПрокурора Тячівського району в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації до 1) Приватного підприємства "Лісмаш" 2) Тячівської районної державної адміністрації за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаДержавної інспекції сільського господарства в Закарпатській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаУправління Держземагенства в Тячівському районі Закарпатської області провизнання недійсними розпорядження, договору оренди земельної ділянки та зобов'язання укласти договір оренди землі, В С Т А Н О В И В :

Касаційна скарга Приватного підприємства "Лісмаш" не відповідає вимогам розділу ХП 1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Так, ставка судового збору, який підлягав сплаті за подання касаційної скарги, встановлена підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI і становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

При цьому, ставка судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Як вбачається із касаційної скарги, постанова Львівського апеляційного господарського суду оскаржується в частині двох задоволених немайнових позовних вимог: про визнання недійсним розпорядження голови Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області №224 від 24.03.2009 "Про затвердження документації грошової оцінки та надання в оренду земельної ділянки" та про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між відповідачами у справі, щодо надання у тимчасове платне користування земельних ділянок площею 0,9008 га та 0,1120 га за межами населеного пункту с. Бедевля, вул. Дубрівка, 4, зареєстрованого в державному реєстрі земель 15.07.2009.

Відтак, ставка судового збору, яка підлягає сплаті за подання касаційної скарги повинна складати 1705,20 грн. (2х852,60 грн.).

Разом з тим, до касаційної скарги Приватного підприємства "Лісмаш" додано платіжне доручення №758 від 16.06.2015 про сплату судового збору в сумі 852,60грн, тобто, недоплата складає 852,60грн.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Керуючись ст. ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Лісмаш" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 у справі №907/920/14 Господарського суду Закарпатської області повернути скаржнику, а справу - до Господарського суду Закарпатської області.

Судді К.В. Грейц

С.В. Бакуліна

О.І. Поляк