Рішення

від 03.09.2015 по справі 904/5702/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.09.15р. Справа № 904/5702/15

За позовом Міського комунального підприємства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКІ МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ", м. Дніпропетовськ

до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №2" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості у розмірі 32 386, 37 грн. за договором про постачання теплової енергії

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 2007 від 04.11.14р.

від відповідача - не з'явився.

Суть спору :

Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить суд стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №2" Дніпропетровської міської ради (далі - відповідач) суму 25 865,84 грн. основного боргу, 2 603, 86 грн. пені, 145, 27 грн. 3% річних, 3 771, 40 грн. інфляційних, а всього суму 32 386, 37 грн. заборгованості за договором №060237 від 01.10.13р. про постачання теплової енергії.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач, вдруге, у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав. В матеріалах справи наявні поштові конверти з ухвалами суду про виклик у судове засідання, які були направлені на вказану у витягу з ЄДРПОУ адресу відповідача та повернуті до суду у зв'язку закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.3.9.2 постанови).

Суд вважає можливим розглянути спір по суті за відсутності представника відповідача, згідно ст. 75 ГПК України, оскільки в матеріалах справи достатньо документів необхідних господарському суду для прийняття правомірного та обґрунтованого рішення.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

Встановив:

01.10.2013 року між позивачем (енергопостачальною організацією) та відповідачем (споживачем) було укладено договір про постачання теплової енергії №060237 (далі - Договір), за умовами якого енергопостачальна організація зобов'язується забезпечувати постачання споживачу теплової енергії в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором (п.1.1Договору).

Відповідно до положень ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Договір укладений на строк з 01.10.2013р. по 01.01.2016р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.п.11.1, 11.4 Договору).

Тарифи на теплову енергію, що споживається за Договором, встановлюються постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 17.02.11р. № 242 та становить:

- теплова енергія - 1 Гкал - 1 008, 34 грн.;

- гаряче водопостачання (підігрів) - 1м 3 - 50,42 грн.(п.6.1 Договору).

Споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати Енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до Договору, по власним платіжним дорученням із зазначенням періоду, за який він сплачує. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться відповідачем впродовж 5 діб після одержання рахунку позивача, який зобов'язаний направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплат, вона зараховується в рахунок наступних платежів (п.п. 7.3, 7.4 Договору).

Згідно п.7.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) на відпуск теплової енергії по формі додатку 4.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд зазначає, що позивачем протягом опалювального періоду 2014-2015 р.р. було поставлено на об'єкт відповідача теплову енергію, за яку останній не розрахувався, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 25 865,84 грн.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості.

З урахуванням встановлених обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно положень ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодекс України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Так, на підставі п. 8.2.3 Договору, якою передбачено, що в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі - 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, позивач за період з 13.11.14р. по 12.06.15р. нарахував відповідачу пеню у розмірі 2 603, 86 грн.

З урахуванням положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу інфляційні за період жовтень 2014 року - квітень 2015 року на суму 3 771,40 грн. та 3% річних за період з 13.11.14р. по 12.06.15р. на суму 145, 27 грн. (а.с.24-27).

Перевіривши здійснені позивачем нарахування, суд визнає їх обґрунтованими, вірно розрахованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №2" Дніпропетровської міської ради (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 106А; код ЄДРПОУ 32616740) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 37; код ЄДРПОУ 32082770) суму 25 865,84 грн. (двадцять п'ять тисяч вісімсот шістдесят п'ять грн. 84 коп.) основного боргу, 2 603, 86 грн. (дві тисячі шістсот три грн. 86 коп.) пені, 145, 27 грн. (сто сорок п'ять грн. 27 коп.) 3% річних, 3 771, 40 грн. (три тисячі сімсот сімдесят одна грн. 40 коп.) інфляційних., 1 827, 00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя ОСОБА_2 Повний текст підписаний - 04.09.2015р.