Ухвала

від 03.09.2015 по справі

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

Від "03" вересня 2015 р. Справа № 906/1333/15

Господарський суд Житомирської області у складі судді Омельяна О.С., розглянувши заяву Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (ідентифікаційний код 39904577, місцезнаходження: 10014, м. Житомир, м-н Перемоги, 2) від 27.08.2015 № 3835/9/06-25-10 про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства "МДВ-Ексім" (ідентифікаційний код 31888619, місцезнаходження: 10001, м. Житомир, вул. Баранова, 87), -

встановив:

31.08.2015 до господарського суду Житомирської області надійшла заява Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (далі - заявник) від 27.08.2015 № 3835/9/06-25-10 про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства "МДВ-Ексім" (далі - боржник).

Подану заяву мотивовано наявністю встановленої постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.10.2014 у справі № 806/4085/14 заборгованості боржника зі сплати податків у розмірі 658355,41 грн. та невиконанням банківською установою, яка обслуговує боржника, оформленого заявником на підставі вказаного рішення суду інкасового доручення №991/0625 від 09.06.2015 у зв'язку із відсутністю коштів у боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону про банкрутство господарський суд приймає заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті або для повернення заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону про банкрутство заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 11 Закону про банкрутство до заяви про порушення справи про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону про банкрутство до заяви кредитора додаються також копія виконавчого документа, докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів; до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про порушення справи про банкрутство відмовляє у її прийнятті, якщо: провадження у справі про банкрутство боржника не допускається згідно із законом; справа не підсудна даному господарському суду; стосовно боржника - юридичної особи або фізичної особи - підприємця вже порушено справу про банкрутство; юридичну особу - боржника припинено в установленому законодавством порядку; підприємницька діяльність фізичної особи - підприємця, яка є боржником, припинена в установленому законодавством порядку; до боржника заявлено вимоги, які не є безспірними; вимоги кредитора повністю забезпечені заставою майна боржника; господарським судом затверджено план санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство згідно зі статтею 6 цього Закону; з інших підстав, передбачених статтею 62 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону (ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство).

Господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо: заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посаду якої у заяві не зазначено; заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі; не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом; заявник-кредитор не надав доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону (ч. 1 ст. 15 Закону про банкрутство).

Розглянувши подану заяву, а також дослідивши додані до неї документи, суд прийшов до висновку про необхідність повернення заяви без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до заяви не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Отже, належними доказами відправлення боржнику копії заяви про порушення справи про банкрутство та доданих до неї документів є опис вкладення у поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), які мають бути подані до суду в оригіналі.

Судом встановлено, що заявником до матеріалів заяви про порушення справи про банкрутство додано копії фіскального чеку від 28.08.2015 № 7904 та опису вкладення у цінний лист. Як вбачається з копії опису вкладення у цінний лист на адресу Приватного підприємства "МДВ-Ексім" заявником було направлено адміністративний позов № 3835/9/06-25-10 разом з додатками, а не копію заяви про порушення справи про банкрутство.

Отже, всупереч вимогам ч. 7 ст. 11 Закону про банкрутство, заявником до матеріалів заяви про порушення справи про банкрутство не додано належних доказів відправлення боржнику копії заяви про порушення справи про банкрутство та доданих до неї документів.

Судом встановлено, що у заяві про порушення справи про банкрутство Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області зазначено, що ідентифікаційний код заявника 38741486. Разом з тим, відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 01.09.2015 № 21102757, отриманого на запит суду, за вказаним ідентифікаційний кодом зареєстровано Житомирську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області, яка перебуває у стані припинення. Таким чином, у поданій заяві всупереч вимог абз. 4 ч.1 ст.11 Закону про банкрутство невірно зазначено ідентифікаційний код ініціюючого кредитора.

Згідно п. 6.8.8. Інструкції з діловодства в адміністративних судах, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17.12.2013 № 174 копії судових рішень повинні бути належним чином оформлені, підписані працівником апарату суду та скріплені номерною печаткою суду. На копіях судових рішень у верхньому правому куті проставляється штамп "Копія", після тексту судового рішення проставляються штамп суду "Згідно з оригіналом".

Разом з тим, долучена Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області до поданої заяви копія постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 15.10.2014 у справі № 806/4085/14 не завірена згідно з вимогами вказаної Інструкції.

Із змісту постанови адміністративного суду, незавірену копію якої долучено до поданої заяви, вбачається, що стягувачем за цим судовим рішенням є Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області.

Згідно п.п. 7, 8 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074, майнові права та обов'язки органів виконавчої влади у разі їх злиття, приєднання або перетворення переходять правонаступникові на підставі передавального акта, а у разі їх поділу - згідно з розподільчим балансом. У разі ліквідації органу виконавчої влади складається ліквідаційний баланс. Внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов'язки якого переходять його правонаступникам. Перейменування органу виконавчої влади не призводить до його реорганізації.

Разом з тим, жодних доказів того, що правонаступником Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області є Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області до поданої суду заяви не долучено.

Згідно з п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється ст.ст. 95- 99 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачено главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, що передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. Відповідно до п. 12.4 зазначеної Інструкції судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

За змістом абзаців 2 та 3 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 29.04.2015 у справі № 3-67гс15, визначено, що згідно з положеннями ст. 95 Податкового кодексу України, ч. 3 ст. 10 та ч. 7 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" доказами на підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів, є рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасові доручення для примусового стягнення коштів у дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України.

Окрім того у абзаці третьому пункту 8 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI) від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 роз'яснено, що щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів, то враховуючи, що стягнення з рахунків боржника - юридичної особи коштів у рахунок погашення податкового боргу здійснюється відповідно до умов і порядку, визначених Податковим кодексом України, а не Законом України "Про виконавче провадження", доказами їх підтвердження є рішення суду про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасовані доручення для примусового стягнення коштів у дохід бюджету в рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів щодо отримання заборгованості за процедурою, передбаченою Податковим кодексом України.

Разом з тим, у поданій Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області заяві про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства "МДВ-Ексім" відсутні відомості щодо застосування до боржника механізму податкової застави.

Також, заявником в порушення вимог абз. 4 ч.7 ст. 11 Закону про банкрутство у заяві не зазначені та до неї не додані докази вжиття всіх, передбачених чинним законодавством, заходів до отримання заборгованості поза процедурою банкрутства, зокрема, докази відсутності у боржника майна, товарно-матеріальних цінностей та інших активів, які належать банкруту на праві власності чи повного господарського відання, облік яких здійснюється Державною службою інтелектуальної власності, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Центром надання послуг, пов'язаних з використанням транспортних засобів м. Житомира Державною інспекцією України з безпеки на морському та річковому транспорті, Державною авіаційною службою України, Територіальним управлінням держгірпромнагляду у Житомирській області, Житомирською митницею ГУ ДФС у Житомирській області, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області, Державною інспекцією сільського господарства в Житомирській області, Державним космічним агентством України тощо.

Перебіг трьохмісячного строку, визначеного частиною 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", починається з моменту прийняття банком платника (боржника) інкасового доручення для примусового стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, оформленого стягувачем (контролюючим органом) на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 10.03.2015 у справі № 923/1649/14.

З матеріалів поданої заяви вбачається, що Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області інкасове доручення, яке в подальшому подано для виконання Публічному акціонерному товариству "ОСОБА_1 Аваль", та на яке, як на підставу порушення справи про банкрутство посилається заявник, було оформлено 09.06.2015. З поданої копії відповідного інкасового доручення не вбачається за можливе встановити дату прийняття установою банку доручення дл явиконання через низьку якість фотокопії інкасового доручення. Проте обгрунтованим є висновок, що трьохмісячний строк невиконання зобов'язань боржником спливає не раніше 09.09.2015 - тобто, принаймні, не раніше ніж три місяці з дня оформлення такого доручення. Заяву ж про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства "МДВ-Ексім" оформлено 27.08.2015 та подано до суду 31.08.2015.

З огляду на викладене, господарський суд приходить до висновку про те, що трьохмісячний строк, визначений частиною 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" станом на дату подання заяви про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства "МДВ-Ексім" (31.08.2015) не закінчився.

Також суд звертає увагу заявника, що згідно з абз. 4 ч. 7 ст. 11 Закону про банкрутство орган доходів і зборів чи інших органів, які зідйснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) тощо, зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Як було зазначено, органи доходів і зборів наділені правом стягнення податкової заборгованості з платників податків шляхом продажу майна боржника, що перебуває у податковій заставі.

Порушення провадження у справі про банкрутство суб'єкта господарювання, що має заборгованість за податками і зборами, за заявою органи доходів і зборів, у разі, якщо вказаний механізм стягнення заборгованості не було застосовано, може мати наслідком продаж активів боржника, у разі їх наявності, для оплати вимог кредиторів боржника у визначеній Законом черговості.

Крім того, Законом про банкрутство на особу, що ініціює порушення провадження у справі про банкрутство, покладено обов'язок сплати грошової винагороди розпоряднику майна боржника.

Таким чином, не застосування органом доходів і зборів можливості стягнення заборгованості у порядку продажу активів боржника, що перебувають у податковій заставі, може призвести не тільки до зменшення розміру погашення податкової заборгованості, а і до додаткових витрат державного органу на процедуру банкрутства.

У той же час, як вбачається із отриманого на запит суду спеціального витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємсців від 01.09.2015, заяву про порушення справи про банкрутство Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області подано щодо боржника, який перебуває у стані припинення.

Проте, відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому вказаним Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство.

Згідно з ч. 6 ст. 95 Закону про банкрутство власник майна боржника (уповноважена ним особа), керівник боржника, голова ліквідаційної комісії (ліквідатор), які допустили порушення вимог частини першої цієї статті, несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.

З підстав викладеного в сукупності господарський суд прийшов до висновку, що до заяви Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області не додано доказів надсилання Приватному підприємству "МДВ-Ексім" копії заяви про порушення справи про банкрутство і доданих до неї документів; заява не відповідає змісту вимог, зазначених у Законі про банкрутство; до заяви не додано доказів вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку; трьохмісячний строк після прийняття банком інкасового доручення не закінчився, у зв'язку з чим вказана заява підлягає поверненню без розгляду на підставі абз.абз. 3, 5, 6 ч. 1 ст. 15 Закону про банкрутство та п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку (ч. 2 ст. 15 Закону).

Керуючись абз.абз. 4, 5, 6 ч. 1 ст. 11, абз.абз. 6, 8 ч. 2 ст. 11, абз.абз. 3, 4 ч. 7 ст. 11, абз.абз. 3, 5, 6 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, господарський суд,-

ухвалив:

заяву Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 27.08.2015 №3835/9/06-25-10 про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства "МДВ-Ексім" повернути без розгляду.

Додаток на 31 аркуші.

Суддя Омельян О.С.

Розрахунок розсилки:

1 - Житомирська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області (10014, м. Житомир, м-н Перемоги, 2) - рек.

2- в наряд.