ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2015 року Справа № 915/1428/15
м. Миколаїв
за позовом Прокурора Ленінського району м. Миколаєва (54034, м. Миколаїв, вул. Південна, 52) в інтересах держави в особі Управління з використання і розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради. 54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20
до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Cпільного українсько-російського виробничо-комерційного підприємства «МЕМ», АДРЕСА_1.
про стягнення заборгованості по орендній платі в загальному розмірі 33 471,56 грн. та зобов'язання повернути орендоване майно.
Суддя Ткаченко О.В.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_2, довіреність №1079/10/01/08 від 17.09.2014р. Від відповідача:не з'явився Прокурор:ОСОБА_3 До господарського суду Миколаївської області звернувся прокурор Ленінського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Управління з використання і розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради з позовними вимогами до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Cпільного українсько-російського виробничо-комерційного підприємства «МЕМ» про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності № 7487 від 21.10.2013 року в сумі 33 471,56 грн., в тому числі: 29977,61 грн. - заборгованості з орендної плати; 3 493,95 грн. - пеня.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.08.2015 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд позов задовольнити. Позовні вимоги обґрунтовують наступним.
Між Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради та ТОВ «Cпільного українсько-російського виробничо-комерційного підприємства «МЕМ» укладено договір оренди цілісного майнового комплексу, що належить до комунальної власності № 7487 від 21.10.2013 року.
На виконання умов договору орендодавець передав, а орендар прийняв на підставі акту приймання-передачі від 21.10.2013 року нежитлове приміщення за адресою м. Миколаїв, вул. Скульптора Ізмалкова, 7, загальною площею 166,9 кв.м., вартість якого згідно з експертною оцінкою становить 166 900,00 грн..
Позивач зазначає, що відповідно до п. 10.1, договір було укладено до 21.04.14р. У відповідності до договору про внесення змін від 02.04.2014 сторонами було продовжено строк дії договорові оренди з 21.04.2014 до 21.04.2015.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 07.04.2015 у справі № 915/309/15 було розірвано договір оренди № 7487 від 21.10.2013 нерухомого майна та присуджено до стягнення заборгованість з орендної плати в розмірі 24552,91 грн. за період з 01.09.2014 по 31.01.2015 та пеню в сумі 1029,73 грн. за період з 13.10.2014 по 13.02.2015.
Також позивач посилається на п. 3.9 договору, яким встановлено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди, орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання - передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою в повному обсязі.
Відповідач орендну плату за період з 01.02.2015р. по 30.06.2015р. не сплачував, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 33 471,56 грн., в тому числі 29977,61 грн. - заборгованість з орендної плати, 3 493,95 грн. - пеня.
У відповідності зі ст.ст. 64, 77 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду від 10.08.2015р. була направлена рекомендованою кореспонденцією на юридичну адресу відповідача та отримана ним 14.08.2015, що підтверджено поштовим повідомленням. Таким чином відповідач вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.
Відповідач правом, передбаченим ст.59 Господарського процесуального кодексу України щодо надання відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову не скористався, вимоги ухвал господарського суду щодо надання відзиву на позовну заяву та заперечень проти позову не виконав.
Згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, прокурора, дослідивши докази, суд -
встановив:
Між Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради та ТОВ «Cпільне українсько-російське виробничо-комерційне підприємство «МЕМ» укладено договір оренди цілісного майнового комплексу, що належить до комунальної власності № 7487 від 21.10.2013 року, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 166,90 кв.м., розміщене на за адресою: вул. Скульптора Ізмалкова, 7 (цокольний поверх), м. Миколаїв, вартість якого становить за експертною оцінкою 166 900,00 грн. Майно передавалось в оренду з метою використання для ремонту аудіо-відеоапаратури (п. 1.1 договору).
В силу ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України між сторонами на підставі договору виникли зобов'язальні відносини.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Припис ст. 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічного змісту норма закріплена в ст. 283 ГК України.
Згідно до ч. 3 ст. 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).
Відповідно до ч. 1-2, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.
Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Як встановлює ч. 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Ч. 3 ст. 18 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» передбачає, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Ч. 1 ст. 19 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» зобов'язує орендаря за користування об'єктом оренди вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Строки внесення орендної плати визначаються у договорі (ч. 3 ст. 19 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» ).
Умовами договору сторони передбачили наступне.
Пунктом 3.4 договору встановлено, що орендна плата перераховується орендодавцеві щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, п. 3.3 договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Відповідно до п. 3.6 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації й стягується орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи дату та час зарахування відповідної суми на розрахунковий рахунок орендодавця.
За умовами договору, за актом приймання-передавання від 21.10.2013р. позивач передав відповідачу у тимчасове платне користування нежитлове приміщення за адресою м. Миколаїв, вул. Скульптора Ізмалкова, 7, загальною площею 166,9 кв.м., вартість якого згідно з експертною оцінкою становить 166 900,00 грн. (а.с. 11).
Згідно до п. 10.1, договір було укладено строком до 21.04.14р.
У відповідності до договору про внесення змін від 02.04.2014 сторонами було продовжено строк дії договорові оренди з 21.04.2014 до 21.04.2015.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 07.04.2015 у справі № 915/309/15 було розірвано договір оренди № 7487 від 21.10.2013 нерухомого майна та присуджено до стягнення заборгованість з орендної плати в розмірі 24552,91 грн. за період з 01.09.2014 по 31.01.2015 та пеню в сумі 1029,73 грн. за період з 13.10.2014 по 13.02.2015.
Таким чином, у зв'язку з набранням рішенням Господарського суду Миколаївської області від 07.04.2015 у справі № 915/309/15 законної сили 21.04.2015, саме з цієї дати договір оренди № 7487 від 21.10.2013 нерухомого майна вважається розірваним.
Пунктом 3.9 договору встановлено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди, орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання - передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою в повному обсязі.
В Постанові пленуму від 29.05.2013р. № 12 В«Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майнаВ» Вищий господарський суд України визначив, що з урахуванням положень статей 653, 795 ЦК України та умов договору, якщо останніми передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним.
Відповідач орендоване нерухоме майно за актом приймання-передачі не повернув, орендну плату за період з 01.02.2015р. по 30.06.2015р. не сплачував, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 33 471,56 грн., в тому числі 29977,61 грн. - заборгованість з орендної плати, 3 493,95 грн. - пеня.
Відповідно до ст. ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вказано вище, умовами п. 3.4 договору сторони погодили, що орендна плата перераховується орендодавцеві щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.
Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду відповідні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов'язаннями.
В спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.
Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Враховуючи, що позовну заяву було подано прокурором та позивачем, які звільнені від сплати судового збору, а позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, то судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України.
Керуючись ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Cпільного українсько-російського виробничо-комерційного підприємства «МЕМ» (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 19361539) на користь Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 22440076; р/р 34225999002002 в ГУДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013) заборгованість в сумі 33 471,56 грн., в тому числі 29 977,61 грн. - заборгованість по орендній платі, 3 493,95 грн. - пеня.
3. Зобов'язати ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Cпільного українсько-російського виробничо-комерційного підприємства «МЕМ» (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 19361539) повернути орендоване майно, що належить до комунальної власності, загальною площею 166,9 кв.м, розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Скульптора Ізмалкова, 7, вартістю 166 900,00 грн. на користь Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 22440076).
4. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Cпільного українсько-російського виробничо-комерційного підприємства «МЕМ» (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 19361539) до Державного бюджету України (ГУДКУ у Миколаївській області, МФО банку 826013, рахунок 31218206783002, ЄДРПОУ 37992781, назва одержувача ГУДКУ у Миколаївській області, код платежу 22030001, призначення платежу судовий збір ДСА Укр., 050) судовий збір в сумі 3045,00 грн.
Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 03.09.2015р.
Суддя О.В. Ткаченко
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 01.09.2015 |
Оприлюднено | 10.09.2015 |
Номер документу | 49611289 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Ткаченко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні