Рішення

від 31.08.2015 по справі 917/1092/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2015 р. Справа №917/1092/15

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", вул. Козака, 2а, м. Полтава, 36020

до Відділу освіти, молоді та спорту Диканської райдержадміністрації, вул. Леніна, 117, смт. Диканька, Полтавська область, 38500

про стягнення 1 123 018,29 грн.

Суддя Погрібна С.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність №201 від 18.12.2014р.

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність №1051/01-25 від 20.07.2015р.

ОСОБА_3 довіреність №01-31/251 від 21.07.2015р.

Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 1 123 018,29 грн. з яких 816 961,89 грн. заборгованості за Договором по постачання природного газу за регульованим тарифом №38 від 09.02.2015р., 2683,72грн. - 3% річних, 76 096,28 грн. - пеня, 227 276,40 грн. інфляційні збитки.

13.07.2015р. від позивача надійшла заява (вхід. №10312 від 13.07.2015р.) про припинення провадження у справі в частині стягнення 816 961,89 грн. суми основного боргу (а.с.58).

Представник позивача в судовому засіданні просить суд задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 2683,72грн. - 3% річних, 76 096,28 грн. - пені та 227 276,40 грн. інфляційних збитків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору.

Відповідач в судовому засіданні підтвердив факт сплати заборгованості за Договором.

В поданому через канцелярію суду 10.07.2015р. відзиві на позовну заяву (вхід. №10242 від 10.07.2015р.) відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на недостатній обсяг бюджетного фінансування (а.с.28-30).

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складання повного рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК. України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (постачальник за договором; позивач по справі) та Відділом освіти, молоді та спорту Диканської райдержадміністрації (споживач за договором; відповідач по справі) 09.02.2015р. був укладений Договір № 38 на постачання природного газу за регульованим тарифом (далі - Договір) (а.с.10-14).

Відповідно до п.п.10.1 Договору даний Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє в частині постачання природного газу з 01 січня 2015року по 31 березня 2015року включно.

Відповідно до умов зазначеного Договору позивач, як постачальник, постачає природний газ споживачу (відповідачу по справі) в обсягах і порядку, передбачених договором, для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує вартість газу та наданих послуг у розмірах, строках та порядку, на умовах передбачених договором (п.1.1. Договору).

Послуги з постачання газу підтверджуються підписаним Сторонами актом приймання-передачі, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених в Додатку 1 до Договору (п.п. 2.6. Договору).

Згідно п. 4.1 Договору розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються Національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Пунктом 4.6. Договору визначено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 5 (п'ятого) числа, наступного за місяцем поставки газу.

Так, на виконання умов Договору позивач за період з січня по березень 2015 року поставив відповідачу природний газ в загальному обсязі 162551 куб. м. на загальну суму 1 352 133,10 грн.

Даний факт підтверджується двостороннє підписаними актами прийому-передачі (а.с.18-22).

Однак відповідач своєчасно не розрахувався за надані послуги з постачання природного газу в повному обсязі, в зв"язку з чим утворилась заборгованість.

Таким чином, на дату подачі даного позову заборгованість відповідача за спожитий природний газ становила 816 961,89 грн.

Як зазначив представник позивача у судовому засіданні, 16.07.2015р. відповідач сплатив заборгованість з поставлений природний газ за договором №38 від 09.02.2015 року в повному обсязі, в зв"язку з чим просить суд припинити провадження в цій частині.

Крім того, за неналежне виконання умов Договору позивачем на підставі п.п. 6.2.2. договору та ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу пеню в сумі 76 096,28 грн. за період з 06.02.2015 року по 14.05.2015 року, 3% річних в сумі 2683,72 грн. за період з 06.04.2015 року по 31.05.2015 року та інфляційні в сумі 227 276,40 грн. за період з січня 2015р. по квітень 2015 року, які позивач просить суд стягнути з відповідача.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного:

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, що між сторонами виникли правовідносини з договору поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну оплату в повному обсязі послуг з постачання природного газу згідно з умовами договорів.

Як встановлено судом, станом на момент подання позову (11.06.2014 року згідно відбитку штемпеля поштового відділення) основна заборгованість відповідача за Договором становила 816 961,89грн. Матеріалами справи підтверджено, що 25.06.2015р. відповідачем було перераховано позивачу 816 961,89грн. заборгованості (плат. доручення в мат. справи, а.с.38-39).

Так згідно п. 1-1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки сума основного боргу не була сплачена відповідачем до порушення провадження у справі (ухвала про порушення датується 16.06.2015року), а борг сплачено 25 червня 2015 року), в зв'язку з цим, на підставі п. 1-1. ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження по справі в цій частині вимог припиняється за відсутності предмету спору.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.ст. 547-548 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно пункту 6.2.2 Договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбаченої розділом 4 Договору, з споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Так за неналежне виконання договірних зобов'язань позивачем нараховано відповідачу 76096,28 грн. пені за період з 06.02.2015р. по 14.05.2015р.

Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку нарахування пені в сумі 76 096,28 грн. за допомогою калькулятора ІПС "Ліга". За результатами розрахунку встановлено, що заявлена сума не перевищує, є правомірною та підлягає задоволенню.

За приписами п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку за допомогою калькулятора ІПС "Ліга", наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2683,72 грн. за період з 06.04.2015 року по 31.05.2015 року та інфляційні в сумі 227 276,40 грн. за період з січня 2015р. по квітень 2015 року, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням наведених вище обставин суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову - на загальну суму 306 056,40 грн. з яких: 2683,72 - 3% річних, 76 096,28 грн. - пеня, 227 276,40 грн. інфляційні збитки. В частині стягнення 816 961,89 грн. основного боргу припинити провадження по справі відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України та Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог та вимог, провадження по яким припинено, оскільки сплата боргу відбулася після звернення позивача з даним позовом.

Таким чином, судові витрати відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, п. 1.1. ч.1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. В частині стягнення 816 961,89 грн. основного боргу провадження припинити.

3.Стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Диканської районної державної адміністрації (вул. Леніна, 117, смт. Диканька, Полтавська область, 38500; код ЄДРПОУ 02145493) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (вул. Козака, буд. 2-а, м. Полтава, 36020; код ЄДРПОУ 03351912; п/р 26036302545 в філії - Полтавське облуправління ПАТ "Державний ощадний банк України") 76 096,28 грн. пені, 2683,72грн. 3% річних, 227 276,40 грн. інфляційних збитків та 22 460,37грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.09.2015р.

Суддя Погрібна С.В.