Рішення

від 22.07.2010 по справі 19/65

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2010 р. Справа №19/65

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦСК ФУД Енрічмент-Україна", вул. Вулецька,11-а, м. Львів, 79066

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір"я молокопродукт", АДРЕСА_1; вул. Миру, 3а, смт. Білогір"я, Хмельницька область, 30200

про стягнення 600503,13 грн.

Суддя Безрук Т.М.

Представники :

від позивача - ОСОБА_1

від відповідача - ОСОБА_2

Розглядається позовна заява про стягнення 523701,24грн. основного боргу за товар, поставлений згідно договору поставки № 2/0602 від 06.02.2009р., 37805,52 грн. пені, 5532,51 грн. 3% річних, 33463,86 грн. інфляційних.

Позивач заявою від 22.04.2010р. уточнив позовні вимоги та прохає стягнути 493701,24 грн. основного боргу за товар, поставлений згідно договору поставки № 2/0602 від 06.02.2009р., 37805,52 грн. пені, 5532,51 грн. 3% річних, 33463,86 грн. інфляційних (т.1 а.с.75).

Заявою від 16.06.2010р. позивач про збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 493 701,24 грн. основного боргу, 44 601,73 грн. пені, 6 836,56 грн. 3% річних, 56 404,53 грн. інфляційних та змінив підстави позову в частині визначення накладних, за якими рахується борг (т. 1 а.с.128).

Ухвалою від 17.06.2010р. суд прийняв заяву про збільшення позовних вимог та зміну підстав позову (т.2 а.с.71). Розгляд справи продовжується в межах змінених позовних вимог.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує посилаючись на те, що повністю оплатив вартість поставленого товару.

В судовому засіданні 22.07.2010р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між ТОВ "ЦСК ФУД Енрічмент-Україна" (позивачем) та ТОВ "Білогір"я молокопродукт" (відповідачем) укладено договір купівлі-продажу № 2/0602-09 від 06.02.2009р. (далі -Договір; т.1 а.с.11).

В п. 9.1 Договору визначено, що договір діє до 31.12.2009р., але в будь-якому випадку до моменту остаточного виконання сторонами зобов'язань за договором.

За умовами цього Договору позивач як продавець зобов'язується поставити, а відповідач (покупець) -прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату.

Відповідно до п. 2.2. Договору найменування, асортимент, ціна та кількість товару, що постачається вказуються у рахунках-фактурах та/або товарних накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 5.2 Договору встановлено, що перехід права власності на товар відбувається в момент підписання сторонами відповідних накладних.

На виконання умов Договору позивач передавав ТОВ "Білогір"я молокопродукт" товар (молочнокислі бактерії та інші інгредієнти для молочного виробництва) за видатковими накладними № РН-0000168 від 23.06.2009 р., № РН-0000185 від 06.07.2009 р., № РН-0000216 від 12.08.2009р., № РН-0000235 від 26.08.2009 р., № РН-0000246 від 09.09.2009 р., № РН-0000268 від 01.10.2009 р., № РН-0000303 від 02.11.2009 р., № РН-0000316 від 13.11.2009 р. (т.1 а.с. 106, 107, 109, 15 - 17, 19, 20).

Загальна сума поставленого за вказаними накладними товару становить 968067,27 грн.

Факт одержання товару за вказаними накладними підтверджується підписом представника відповідача на накладній та печаткою підприємства, а також визнається відповідачем у відзиві на позов (т.2 а.с.76).

Вказані поставки відбувалися протягом дії Договору, позивачем у позові та відповідачем у відзиві визнано, що постачання вказаного товару відбувалося саме на підставі та на виконання Договору № 2/0602-09 від 06.02.2009р. (т.2 а.с.76).

Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за товар здійснюється покупцем з відстроченням платежу протягом 21 календарного дня від дати поставки товару.

Позивач направив відповідачу вимогу від 15.02.2010р. про оплату заборгованості за одержаний товар, що підтверджується поштовою квитанцією від 18.02.2010р. та описом вкладення (т.1 а.с. 13, 14).

Відповідач отриманий товар оплатив частково на суму 364366,03 грн. Заборгованість в сумі 603701,24 грн. відповідачем своєчасно сплачена не була.

Після направлення вимоги про погашення боргу відповідачем здійснено часткові оплати існуючої заборгованості на загальну суму 110000,00 грн. (платіжне доручення № 5329 від 23 лютого 2010 року на суму 50000 грн., за бактерії згідно р/ф № СФ-0000306 від 02.11.2009 року - видаткова накладна № 303 від 02.11.2009 року, платіжне доручення № 5340 від 24 лютого 2010 року на суму 30000,00 грн. за бактерії згідно р/ф № СФ-0000306 від 02.11.2009р. - видаткова накладна № 303 від 02.11.2009 року, платіжне доручення № 5563 від 09 березня 2010 року на суму 20000,00 грн. - за бактерії згідно р/ф № СФ-0000306 від 02.11.2009 року - видаткова накладна № 303 від 02.11.2009 року, платіжне доручення № 5584 від 10 березня 2010 року на суму 10000,00 грн. за бактерії згідно р/ф № СФ-0000319 від 13.11.2009 року - видаткова накладна № 316 від 13.11.2009 року).

Номери рахунків-фактур, які визначалися відповідачем у призначення платежу, були зазначені у видаткових накладних, за якими постачався товар. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»реквізити договору не віднесено до обов'язкових реквізитів накладних, зазначення таких реквізитів у накладних іншими нормами законодавства також не передбачено.

Таким чином, заборгованість відповідача становить 493 701,27 грн. (детальний розрахунок -т.1 а.с.135-142).

Заперечення відповідача щодо позову з тих мотивів, що по деяких накладних ним було сплачено з надлишком, судом відхиляються, оскільки позивач зараховував сплачені суми згідно з зазначеними в платіжних дорученнях призначенням платежу, а надлишок сплачених сум правомірно зарахував на погашення попередньої заборгованості відповідача за поставлений товар, наявність якої підтверджується матеріалами справи (детальний розрахунок проведених зарахувань по кожній накладній та кожному платіжному дорученню -т. 1 а.с.135-142).

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 493 701,27 грн. основного боргу є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-08/675 та п. 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 N 01-8/2351, в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 10.3.1 Договору за порушення термінів розрахунків, передбачених договором, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплати за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як свідчать матеріали справи, відповідач проводив платежі несвоєчасно та не у повному обсязі.

На цій підставі позивачем нараховано 44 601,73 грн. пені за період з 14.07.2009р. по 12.02.2010р. поетапно щодо кожної накладної, за період прострочення платежу (розрахунок -т.2 а.с.65).

Після проведення перевірки правильності нарахування пені судом встановлено, що розрахунок пені проведено з помилкою в термінах нарахування (в період нарахування пені помилково включено останню дату для проведення оплати), за визначений період прострочення сума пені становить 44337,32 грн. (розрахунок суду залучено до справи). В цій частині вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. В частині стягнення 264,41 грн. пені вимоги слід відхилити за безпідставністю.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивачем нараховано 6836,56 грн. 3% річних, 56404,53 грн. інфляційних за період з 14.07.2009р. по 12.02.2010р. поетапно щодо кожної накладної, за період прострочення платежу (т.2 а.с.66-69).

Після проведення перевірки правильності нарахування річних судом встановлено, що розрахунок річних проведено з помилкою в термінах нарахування (в період нарахування річних помилково включено останню дату для проведення оплати), за визначений період прострочення сума річних становить 6797,87 грн. (розрахунок суду залучено до справи). В цій частині вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. В частині стягнення 38,69 грн. річних вимоги слід відхилити за безпідставністю.

Після проведення перевірки правильності нарахування інфляційних за допомогою калькулятора нарахування інфляційних системи «Ліга:Закон», судом встановлено, що сума інфляційних становить 31267,38 грн. (розрахунок суду залучено до справи). В цій частині вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. В частині стягнення 25137,15 грн. річних вимоги слід відхилити за безпідставністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати (витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем також заявлено про відшкодування 7000,00 грн. витрат на адвоката (т.1 а.с 130).

В підтвердження понесених витрат на адвоката позивачем надано договір №01/2010 про надання юридичної допомоги, укладений 04.01.2010р. між позивачем та адвокатом ОСОБА_3, додатковий договір №04 до договору №01/2010, укладений між позивачем та адвокатом ОСОБА_3, свідоцтвом на право зайняття адвокатською діяльністю № 369 на ім'я ОСОБА_3, квитанція прибуткового касового ордеру № 03/2010 від 12.04.2010р. про прийняття адвокатом ОСОБА_3 від позивача гонорару в сумі 6000,00 грн. (т.1 а.с.78, 80, 81, 82).

З огляду на викладене, позивачем підтверджено понесення витрат на адвоката лише на суму 6000,00 грн.

В абзаці третьому пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 N 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права", визначено, що у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, а також, що адвокат в судових засіданнях участі не приймав, доказів, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, позивач суду не надав, відшкодування витрат на оплату послуг адвоката підлягають зменшенню до 2000,00 грн.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір"я молокопродукт" (юридична адреса: АДРЕСА_2; попередня адреса: вул. Миру, 3а, смт. Білогір"я, Хмельницька обл., 30200, ідентифікаційний код 33707592, інші відомості: п/р 2600888 в АТ "Ерсте Банк", МФО 380009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦСК ФУД Енрічмент-Україна" (вул. Вулецька, 11а, м. Львів, 79066, ідентифікаційний код 33662981, інші відомості: п/р 2600501060104 у Другій ЛФ ВАТ "КРЕДОБАНК" м. Львів, МФО 385372) 493701грн. 24 коп. основного боргу, 44337грн. 32 коп. пені, 6797грн. 87 коп . - 3% річних, 31267грн. 38 коп. інфляційних , 5521грн. 04 коп . витрат зі сплати державного мита, 217грн. 12 коп . витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2000грн. витрат на послуги адвоката.

3. В іншій частині - у позові відмовити.

Суддя Безрук Т.М.

Рішення підписано