Рішення

від 02.09.2015 по справі 922/4024/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2015 р.Справа № 922/4024/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши справу

за позовом Приватної фірми "Орія", м.Харків, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток Спецсплав", м.Харків, про стягнення 200991,93 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 06.07.2015р.);

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Приватна фірма "Орія" (позивач) звернулась до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток Спецсплав" (відповідач) грошових коштів у сумі 200991,93 грн., з яких 143565,66 грн. - сума основної заборгованості за Договором купівлі-продажу № 65 від 01.07.2014р.; 10049,60 грн. - сума штрафу. Позивач також просить стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даного позову.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився. Копії ухвал про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, надіслані на адресу відповідача, повернуті до господарського суду за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання (за місцезнаходженням згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), проте не скористався наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України правами на участь у судовому засіданні, а також не надав суду жодного доказу в обґрунтування заперечень проти позову або на підтвердження належного виконання договірних зобов'язань, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.07.2014р. між Приватною фірмою "Орія" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Восток Спецсплав" (відповідачем) було укладено Договір купівлі-продажу № 65, згідно п. 1.1. якого відповідач (продавець) зобов'язався передати у власність позивача (покупця), а позивач прийняти і оплатити в установленому порядку: квадрат ст.12ХНЗА 200x200 мм, в кількості 3850 кг, за ціною згідно рахунку.

Відповідно до п.п. 4.2. та 4.4. Договору, порядок оплати за Договором - передоплата 50%. Остаточний розрахунок за поставлену продукцію покупець здійснює протягом 3-х календарних днів з моменту повідомлення продавцем про готовність продукції до відвантаження та надання покупцем сертифікату якості на дану продукцію, але не пізніше дати відвантаження.

Сума Договору становить 140679,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що на підставі рахунку на оплату № 27 від 08.07.2014р., позивач повинен був здійснити оплату за Договором у розмірі 70339,50 грн., тобто 50% від суми Договору згідно п.4.1. Договору.

Платіжним дорученням № 520 від 11.07.2014р. позивач перерахував вищевказану суму передоплати на рахунок відповідача.

11.07.2014р. продавцем була складена податкова накладна № 34 на суму 70339,50 грн. за поставку 1925,00 кг квадрата ст.12ХНЗА 200x200 мм.

Позивач зазначає, що згідно телефонного повідомлення відповідача (продавця), кількість поставленого товару була збільшена до 3929 кг.

Платіжним дорученням № 625 від 20.08.2014р. позивач здійснив повний розрахунок за Договором із збільшенням суми, передбаченої телефонним повідомленням відповідача, а саме у розмірі 73226,16 грн.

20.08.2014р. відповідачем була складена податкова накладна № 65 на суму 73226,16 грн. за поставку 2004,00 кг квадрата ст.12ХНЗА 200x200 мм.

Таким чином, позивач здійснив оплату за Договором на загальну суму 143565,66 грн.

Проте, оплачений товар відповідачем поставлений не був, у зв'язку з чим позивачем була направлена на адресу відповідача претензія вих. № 333 від 22.10.2014р., в якій позивач просив у десятиденний термін з моменту отримання даної претензії зробити повернення передоплати за Договором № 65 від 01.07.2014р. в сумі 143565,66 грн. із вказівкою, що в іншому випадку позивач буде змушений звернутися за захистом своїх прав до суду, що передбачено п. 5.6. Договору.

Відповідач залишив претензію позивача без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 3.1. Договору купівлі-продажу № 65 від 01.07.2014р., термін виготовлення складає 35 календарних днів з моменту передоплати.

Передоплата була проведена платіжним доручення № 520 від 11.07.2014р.

Таким чином, товар мав бути зроблений і відвантажений у перший робочий день після закінчення 35-денного терміну - 18.08.2014р.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

У пункті 5.2. Договору сторони визначили, що у разі порушення термінів поставки (недопоставки) продукції у строки, передбачені відповідною специфікацією, продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленої продукції за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми штрафу в розмірі 10049,60 грн., суд визнав його законним та обґрунтованим.

Проте, суд не погодився з нарахуванням позивачем пені в розмірі 47376,67 грн. за період прострочення поставки товару - 330 днів, виходячи з наступного.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, перерахувавши суму пені за період прострочення шість місяців з 19.08.2014р. по 18.02.2015р. включно (184 дні), суд дійшов висновку про законність позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 26416,08 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем склав 180031,34 грн., у тому числі: 143565,66 грн. основного боргу, 26416,08 грн. пені та 10049,60 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватної фірми "Орія" в частині стягнення 143565,66 грн. основного боргу, 26416,08 грн. пені та 10049,60 грн. штрафу обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

В частині стягнення 20960,59 грн. пені суд відмовляє у задоволенні позову як необґрунтованому.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 624, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток Спецсплав" (61046, м.Харків, вул.Єнакіївська, 6-А; код ЄДРПОУ: 38158001; р/р 26008026275601, Банк АТ "Фінанси і кредит", МФО 300131) на користь Приватної фірми "Орія" (61052, м.Харків, пров.Пискунівський, 4; код ЄДРПОУ: 24472933; п/р 26006035906600 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005) - грошові кошти в сумі 180031,34 грн. (у тому числі: 143565,66 грн. основного боргу, 26416,08 грн. пені та 10049,60 грн. штрафу); витрати з оплати судового збору в розмірі 3600,63 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 20960,59 грн. пені у позові відмовити.

Повне рішення складено 03.09.2015 р.

Суддя ОСОБА_2