Рішення

від 26.01.2009 по справі 2-1352\09

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №2-1352\09.

РІШЕННЯ

Іменем  України

26

січня 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого

судді     Плахотнюк К.Г.

при

секретарі                        Мащенко С.П.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в м. Києві справу

за позовом ОСОБА_1до ТОВ «Універсал-В» про стягнення заробітної плати,

невиплаченої при звільненні працівника, відшкодування

моральної шкоди,

встановив:

16.12.2008 року позивач звернулася в суд з позовом до ТОВ «Універсал-В» про стягнення заробітної плати,

невиплаченої при звільненні працівника.

В обґрунтування заявлених позовних

вимог позивач зазначила, що21.04.2008 року її було

прийнято на роботу до ТОВ «Універсал-В» на посаду економіста з фінансової роботи, а 24.06.2008 року вона уже звільнилася з роботи за власним

бажанням. На момент її звільнення у відповідача була заборгованість перед нею по заробітній платі у розмірі 800, 00 грн.. На її неодноразові вимоги щодо виплати

заробітної плати, відповідачем не вчинено ніяких дій, а тому вважає, що борг

ТОВ «Універсал -В» перед нею по

заробітній платі на момент її звернення

до суду становить 3 428, 00 грн.. Крім того, вважає, що діями відповідача, щодо невиплати заробітної плати

їй завдано значної моральної шкоди, на відшкодування якої вона просить стягнути

з ТОВ «Універсал-В» 2 500, 00 грн..

У судовому засіданні позивач

підтримала заявлений позов, просила задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник

відповідача у справі в судовому засіданні заявлений позов визнав частково. Вказав суду на те

що у ТОВ «Універсал-В» заробітна плата

виплачувалася працівникам один раз на місяць. За відпрацьований час у червні місяці позивачу було нараховано до виплати 828, 89

грн., а за мінусом отриманих ОСОБА_1. 500,00 грн., як аванс заробітної плати, на момент її звільнення фактичний борг ТОВ

«Універсал-В» по заробітній платі перед ОСОБА_1. складав    328,

89 грн.. Дійсно на

2

момент звільнення позивача у товариства не було можливості

виплатити належну ОСОБА_1. заробітну плату. У

подальшому, на вимоги ОСОБА_1. про виплату заробітної плати ТОВ

«Універсал-В» не виплачував зазначені кошти тільки з тих підстав, що позивач

вимагала сплатити значно більшу суму ніж ту яка підлягала до виплати.

Заслухавши позивача, представника відповідача,

перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з наступних

підстав.

21.04.2008 року ОСОБА_1.

була прийнята на роботу

до ТОВ

«Універсал-В» на посаду економіста з фінансової роботи, з

місячним     окладом    

1 200,     00     грн.    та     матеріальною

відповідальністю, 21.04.2008 року (а.с.37).

24 червня 2008 року генеральним директором ТОВ

«Універсал-В» було видано наказ №18К про звільнення ОСОБА_1. за власним

бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України з 24.06.2008 року, з яким було

ознайомленоОСОБА_1. (а.с.36).

Судом також встановлено, що штатним розписом ТОВ

«Універсал-В» 3 21.04.2008 року посадовий оклад економіста з фінансової роботи становить 1 200, 00 грн.

(а.с.40,41).

За відпрацьований час

ОСОБА_1.: у квітні місяці було нараховано до виплати 329,80 грн., які були

виплачені тільки 20 травня 2008 року; за

травень місяць нараховано до виплати 984, 30 грн., які були виплачені

тільки 03 липня 2008 року; за червень' місяць нараховано 828, 89 грн., які

позивач не отримала на момент їх виплати, що проводилася 22 липня 2008 року

(а.с. 27,28,30).

У судовому засіданні встановлено, що на кінець робочого

дня, яким для ОСОБА_1. був день її звільнення, а саме 24.06.2008 року, ТОВ

«Універсал-В» не було проведено розрахунок по заробітній платі при звільненні

останньої, чим порушено вимоги ст. 116 КЗпП України.

Зазначені обставини є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача невиплаченої

заробітної плати за червень місяць 2008 року, що підлягала до виплати по

платіжній відомості № ВЗП-000006 за червень 2008 р. у сумі 828, 89 грн. відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України.

У судовому засіданні також встановлено, що виплату заробітної плати за червень місяць ТОВ

«Універсал-В» проводило тільки 22 липня 2008 року.

Позивач у справі зверталася

до роботодавця з вимогою виплатити їй належну заробітну плату, однак останнім

не було

3

проведено ніяких виплат з тих підстав, що ОСОБА_1. вимагала

сплатити їй суму більшу ніж ту, що підлягала до виплати.

За даними довідки про заборгованість по заробітній платі

ТОВ «Універсал-В» перед ОСОБА_1., заборгованість складає 328,89 грн.. Від

нарахованої заробітної плати у розмірі 1010,

53 грн. відповідачем утримано податок з доходу та внески в фонди

соціального страхування на загальну суму 181,64 грн., а також отриманий

позивачем аванс в сумі 500, 00 грн. (а.с. 42,29).

У судовому засіданні позивач у справі не заперечувала, що

06.06.2008 року вона отримала від відповідача кошти в сумі 500, 00 грн., однак

стверджувала, що це була не офіційна доплата до заробітної плати, що видається

по платіжним відомостям, а не аванс, як про те зазначено у видатковому касовому

ордері.

Однак, ОСОБА_1. не надала суду будь-яких доказів на

підтвердження того, що її заробітна плата складалась з заробітної плати, яку

вона отримувала офіційно по платіжним відомостям та додаткової, що видавалася

не офіційно, якою і були отримані нею 500, 00 грн. 06 червня 2008 року.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що

отримані ОСОБА_1. 06.06.2008 року кошти в сумі 500, 00 грн. по видатковому

касовому ордеру аванс зарплати за червень 2008 року і є авансом зарплати за

червень 2008 року.

Разом з тим, відповідно до роз»яснень, що містяться у п.

20 Постанови Пленуму Верховного Суду України

№13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства

про оплату праці», «Не можна вважати спором про розмір сум, належних до виплати

при звільненні, спір про відрахування із заробітної плати (на відшкодування

матеріальної шкоди, на повернення авансу тощо) оскільки він вирішується в

іншому встановленому для цього порядку.»

Крім того, у цьому ж пункті, зазначеної вище Постанови

Пленуму Верховного Суду України відзначено, що у разі не проведення розрахунку у зв»язку з виникненням

спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за

затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір

вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає

справу.

З огляду на викладене, суд

приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача, крім

заборгованості по заробітній платі також стягненню середньої заробітної плати

за весь період затримки її виплати, однак тільки до 01.09.2008 року, коли

позивач     була зарахована на роботу

до   ТОВ «Ай-Ті-Сі-

4

Електронікс-Україна», де одержувана нею заробітна плата значно перевищувала

розмір заробітної плати, яку отримувала ОСОБА_1. у ТОВ «Універсал-В» (а.с.35).

Висновки суду про необхідність сплати ТОВ «Універсал-В»

відшкодування за час затримки проведення розрахунку при звільненні ОСОБА_1. ґрунтуються на тому, що відповідач не виплатив

позивачу розрахунок при звільненні, не виплатив нараховану позивачу заробітну

плату, що підлягала виплаті по платіжній відомості, не виплатив розрахунок при

звільненні на неодноразові вимоги позивача.

Для визначення розміру середньої заробітної плати, що

підлягає стягненню з ТОВ «Універсал-В», за період часу з 25 червня і по 31

серпня 2008 року включно, що складає 46 робочих днів, суд визначає середню

заробітну плату позивача (яка підлягала до виплати) у відповідача за один

робочий день, для чого нараховану заробітну плату за червень місяць у розмірі

828, 89 грн. розділяє на 16 робочих днів 828,89: 16 = 51,80 грн.. Таким чином

на користь ОСОБА_1. необхідно стягнути середню заробітну плату за період

затримки розрахунку при звільненні, а саме з 25.05. по 31.08.2009 року в сумі

2382 грн. 80 коп. (51,80x46 = 2 382,80).

На думку суду, наведеними вище діями відповідача у

справі, було грубо порушено законні права та інтереси позивача, такими діями

останнього позивачу завдана моральна шкода, що підлягає відшкодуванню

відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України.

Завдана позивачу моральна шкода полягає в тому, що

відповідачем регулярно не вчасно виплачувалася заробітна плата. Розрахунок при

звільненні ОСОБА_1. не було виплачено останній ні на момент її звільнення, ні

на її неодноразові вимоги.

Крім того, ца вимогу ОСОБА_1. відповідачем не було

виплачено і ту частину заробітної плати, яка на думку ТОВ «Універсал-В» не була

предметом спору.

Зазначені обставини призвели до того, що для отримання

зароблених коштів позивач змушена була звертатися до суду.

На думку суду, завдана відповідачем позивачу моральна

шкода може бути компенсована сумою в розмірі 500, 00 грн..

Судові витрати за правилами ст.88

ЩІК України покласти на відповідача.

На            підставі             викладеного,              керуючись              ст.ст.

74,83,115,116,117,237-1                       КЗпП                  України,                   ст.ст.

10,11,60,88,208,213-215 ЦПК

Укаїни, суд -

 5

вирішив:

позов ОСОБА_1до ТОВ «Універсал­ів» про стягнення заробітної плати,

невиплаченої при звільненні працівника, компенсації на відшкодування моральної

шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою

відповідальністю «Універсал-В»(юридична адреса -

03127, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1., код ЄДРПО 31808617) на користь ОСОБА_1заборгованість по заробітній платі на момент звільнення у сумі 828, 89 грн.,

відшкодування за затримку розрахунку при звільненні в сумі 2 382, 80 грн., на

відшкодування моральної шкоди 500, 00 грн., а всього 3 711 (три тисячі

сімсот одинадцять) грн. 80 00 коп..

Стягнути з Товариства з обмеженою

відповідальністю «Універсал-В» на користь держави

судовий збір у сумі 51, 00 грн. та 8 грн.50 коп., а всього 59 (п»ятдесят дев»ять) грн. 50 коп..

Стягнути з Товариства з обмеженою

відповідальністю «Універсал-В» на користь держави

судові витрати з інформаційно -технічного забезпечення розгляду справи в сумі 7 (сім) грн. 50 коп..

Рішення може бути оскаржено до

Апеляційного суду м. Києва.

Заяву про апеляційне оскарження

рішення суду першої інстанції може бути подано

протягом десяти днів з дня проголошення

рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне

оскарження.

Заява

про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої

інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка

її подає, до суду апеляційної інстанції.