Рішення

від 11.10.2007 по справі 2-6880/07

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 2-6880/07

Справа №

2-6880/07

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 жовтня 2007

року, Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого -

судді Терьохіна С.Є., 

при

секретарі -           Лапшинської Н.Б.,

розглянувши у

відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу з

позовом ОСОБА_1до Приватного

підприємства «ДНК» та Приватного

підприємства   «Агентство  

по   торгівлі   нерухомістю  

«Альянс»   про   відшкодування

матеріальної та

моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернувся до

суду із позовом, в якому просив стягнути з приватного підприємства «ДНК» та з приватного

підприємства «Агентство по торгівлі нерухомістю «АЛЬЯНС» в рівних частинах на

його користь завдану моральну шкоду в розмірі 25000, 00 грн. та матеріальну

шкоду в розмірі 5681, 25 грн.

Свої

вимоги Позивач обґрунтував тим, що у номері журналу «ДНК» в якості реклами

професійної діяльності приватного підприємства «Агентство по торгівлі

нерухомістю «АЛЬЯНС» було надруковано фотографії його квартири, що має статус

приватної власності Позивача. Своєї згоди на фотографування, а також розміщення

вказаних знімків у журналі Позивач не надавав, так само не надав згоди й на

використання цих фотографій в якості реклами підприємства, видом діяльності

якого є посередництво у купівлі-продажі нерухомості. Позивач також не був

повідомлений про те, що дані знімки є у Відповідачів та будуть надруковані у

загальнодоступному засобі масової інформації в якості рекламного повідомлення.

Позивач

вважає, що вказаними діями Відповідачів були порушені його особисті немайнові

права, гарантовані Конституцією України, як то недоторканість житла,

неможливість втручання в особисте життя особи, неможливість збирання,

зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без

ії згоди.

Завдану

моральну шкоду Позивач обгрунтував тим, що вказані дії Відповідачів не

відповідають критеріям бездоганної репутації останніх, а також стабільним

фінансовим становищем Відповідачів, який не зазнає значного впливу наданим

розміром морального відшкодування. Матеріальна шкода обгрунтована тим, що за

розміщення знімків квартири Позивача було отримано грошові кошти, розрахунок

суми яких Позивач склав з прайс листу Відповідача, розміщеного на офіційному

сайті журналу «ДНК».

В

судовому засіданні представник Позивача позов підтримав повністю та просив його

задовольнити з наведених у позові підстав.

Представники

Відповідачів в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи

повідомлялися належним чином. Заперечень, письмових пояснень та будь-яких

доказів щодо спростування вимог Позивача, Відповідачами до суду надано не було.

У зв'язку з викладеним, за згодою представника Позивача, суд ухвалив про

заочний розгляд справи, відповідно до ст. ст. 169, ч.4, та 224, ч. ч. 1 та 2

ЦПК України.

Заслухавши

пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов

висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню виходячи з наступних

підстав.

Судом

встановлено, що Позивач є власником квартири АДРЕСА_1 відповідно до рішення

Приморського районного суду від 05.12.2003

року по справі №

2-9012/03. Вказаний правовстановлюючий документ зареєстровано Комунальним

підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації

об'єктів нерухомості» 01.09.2004 року під реєстраційним номером 7270886.

На першому

розвороті інформаційно-аналітичного журналу «ДНК» (№ 2(23) від 2007 року) розташовані фотографії вказаної

квартири Позивача в якості реклами агентства нерухомості корпорації «Альянс».

Своєї згоди на фотографування, а також розміщення даних знімків у журналі

Відповідача-1 Позивач надавав, так само не надав згоди й на використання цих

фотографій в якості реклами підприємства, видом діяльності якого є

посередництво у купівлі-продажі нерухомості, тобто - Відповідача-2. Позивач

також не був повідомлений про те, що дані знімки є у Відповідачів та будуть

надруковані у загальнодоступному засобі масової інформації.

Стаття

30 Конституції України гарантує кожному недоторканість його житла. Відповідно

до ст. 32 Конституції ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і

сімейне життя. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення

конфіденційної інформації про особу без ії згоди, крім випадків, визначених

законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та

прав людини.

За

Конституцією України кожному гарантується право на відшкодування матеріальної

та моральної шкоди, завданої збиранням, зберігання, використанням та поширенням

конфіденційної інформації.

Відповідно

до ст. 30 Закону України «Про інформацію», інформація про особу є інформацією

обмеженого доступу, яка в свою чергу поділяється на конфіденційну та таємну

інформацію. Конфіденційна інформація - це відомості, які знаходяться у

володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і

поширюється за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов. Громадяни, які

володіють інформацією, самостійно визначають режим доступу до неї. Інформацію з

обмеженим доступом може бути поширена без згоди ії власника, якщо ця інформація

є суспільно значимою, тобто якщо вона є предметом громадського інтересу і якщо

право громадськості знати цю інформацію переважає право ії власника на ії

захист.

Надруковані

в загальнодоступному засобі масової інформації знімки житла Позивача,

безперечно є інформацією з обмеженим доступом, тому як ця інформація стосується

його особистого життя й відповідно до Конституції України підлягає захисту.

Договорів щодо опублікування вказаних фотографій між Позивачем та Відповідачами

не існує. Згоди на розміщення їх у засобах масової інформації Позивач не

надавав.

Вказані

фотографії також не відповідають критеріям громадського інтересу, тобто, вони

не мають вплив на національну безпеку або економічний добробут країни, тощо,

відповідно, не можуть бути надрукованими без згоди Позивача. Суд враховує те,

що внутрішній інтер'єр (вбрання) та оздоблення квартири позивача є проявом його

особистого смаку та індивідуальності, що також певною мірою складає уявлення

про його матеріальне становище які Позивач не бажає поширювати на широкий

загал.

Стаття

31 Закону України «Про інформацію» надає громадянам право знати у період

збирання інформації, які відомості про них і з якою метою збираються, як, ким і

з якою метою вони використовуються. Дії, пов'язані з незаконним збиранням,

використанням, зберіганням чи поширенням конфіденційної інформації можуть бути

оскаржені до суду.

Відповідачі

є учасниками інформаційних відносин, які, відповідно до ст. 44 Закону України

«Про інформацію» зобов'язані поважати інформаційні права інших суб'єктів,

використовувати інформацію згідно з законом або договором, а також компенсувати

шкоду, заподіяну при порушенні законодавства про інформацію. За ст. 47 цього ж

закону, порушення законодавства України про інформацію тягне за собою

відповідальність, в тому разі цивільно-правову. Ст. 49 Закону визначає, що у

випадках, коли правопорушенням, вчиненим суб'єктом інформаційної діяльності,

завдано матеріальної чи моральної шкоди фізичним або юридичним особам, винні

особи відшкодовують ії добровільно або на підставі рішень суду.

Судом встановлено, що

Відповідачами було порушено особисті немайнові права Позивача, і внаслідок

протиправної поведінки Відповідачів Позивач зазнав моральної шкоди, тому як

Відповідачами було без відома й згоди Позивача розповсюджено інформацію, що

стосується особистого життя Позивача не тільки конфіденційного, а й навіть

інтимного плану, тобто таємну, негласну інформацію, яка не повинна бути надана

загальному огляду та за культурою поведінки, прийнятої у людському суспільстві,

є доступною для обмеженого колу осіб.

Відповідно

до ст. 280 Цивільного кодексу України, моральна шкода, заподіяна порушенням

особистих немайнових прав людини, підлягає відшкодуванню.

Відповідно

до ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній особі

неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка

ії завдала, за наявності ії вини. Винними у заподіяні Позивачу маральних

страждань внаслідок протиправних дій щодо розповсюдження без згоди особи

конфіденційної інформації, є Відповідачі.

Окрім

того, за розміщення знімків, що стосуються особисто життя Позивача,

Відповідачем-1 було отримано грошові кошти у розмірі 5681, 25 грн. Вказана сума

є завданим Позивачу матеріальним збитком (упущена вигода), тому як отримана

вона за рахунок поширення без відома й згоди останнього його конфіденційної, а

також й інтимної інформації.

Відповідно

до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, який завдано збитків в результаті

порушення ії цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, також є

доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби ії право

не було порушене.

Тому суд

вважає, що виходячи з принципів розумності і справедливості, враховуючи

обставини справи, на підставі ст.ст. 30, 32, 55 Конституції України, ст.ст. 22,

23, 270, 275, 280 Цивільного кодексу України, підлягає стягненню з Відповідачів

на корись Позивача моральна шкода в сумі 25000, 00 грн., та матеріальна шкода в

сумі 5681, 25 грн.

На

підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218, 226 ЦПК

України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1до приватного

підприємства «ДНК» та приватного

підприємства «Агентство по торгівлі нерухомістю «АЛЬЯНС» задовольнити.

Стягнути

з приватного підприємства «ДНК»

(код - 32521743, юридична адреса - м. Одеса, вул.  Базарна, буд. З, фактичне місцезнаходження -

м. Одеса, вул.  Пушкінська, 13) та з

приватного підприємства «Агентство по торгівлі нерухомістю «АЛЬЯНС» (код

-22453630, юридична адреса - м. Одеса, вул. 

Ак. Корольова, буд. 56 А кв. 1) в рівних частинах на користь громадянина

України ОСОБА_1 що

мешкає АДРЕСА_1

·       

завдану моральну шкоду в розмірі 25000, 00 грн.

·       

завдану матеріальну шкоду в розмірі 5681, 25 грн.

·       

державне мито за подання позовної заяви в розмірах 1250,

00 грн. та 56, 82 грн.

·       

витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду

справи в розмірі 15, 00 грн.

Заочне

рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив. Заява про перегляд

заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його

копії.

Заяву

про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з

дня оголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана

протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення

суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо таку заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про

апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у двадцятиденний

строк після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає

законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги

рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду

справи апеляційним судом.