Постанова

від 13.03.2007 по справі 13/1-07-156а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/1-07-156А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"13" березня 2007 р. Справа  № 13/1-07-156А

          Господарський суд Одеської області у складі судді Панченко О.Л. при секретарі судового засідання Швидкій В.Г. розглянув справу № 13/1-07-156А за позовом СП у формі ТОВ “Трансбалктермінал” м. Іллічівськ до відповідача ДПІ у м. Іллічівську про скасування  податкових  повідомлень –рішень  

                                                   Представники  сторін:                                                                                                                           

від позивача      Симонова  Н.В.

від відповідача   Дабіжа  В.І., Луценко  Л.Г.

         По  справі  оголошена  перерва  до  13.03.2007р.  згідно  зі  ст.  150  КАС  України.

                                СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення –рішення ДПІ у м. Іллічівську від 21.06.2006р. №№ 0001421502/0, 0001431502/0, від 21.07.2006р. №№ 0001591502/0, 0001601502/0, від 21.09.2006р. № 0016801502/0, від 10.10.2006р. №№ 0001591502/2, 0001601502/2, 0016821502/2, від 20.11.2006р.  №№  0001421502/3,  0001431502/3,  0016801502/3.    

                                Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що податкові повідомлення - рішення прийнято у відповідності до чинного законодавства.

                                                   Беручи  до  уваги, що:

        ДПІ у м. Іллічівську проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2006р. СП у формі ТОВ “Трансбалктермінал”, про що складений акт від 19.06.2006р. № 1650/16-00. За результатами перевірки позивачу донараховано податок на додану вартість у сумі 681287 грн. і застосовані штрафні санкції у сумі 34064 грн., зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 56449 грн., про що ДПІ прийнято податкові повідомлення - рішення від 21.06.2006р. №№ 0001431502/0, 0001421502/0 відповідно. ДПІ у м. Іллічівську проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2006р. СП у формі ТОВ “Трансбалктермінал”, про що складений акт від 19.07.2006р. № 1940/16-00. За результатами перевірки позивачу донараховано податок на додану вартість у сумі 590905 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 29545 грн., зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 37852 грн., про що ДПІ прийнято податкові повідомлення - рішення від 21.07.2006р. №№ 0001601502/0, 0001591502/0  відповідно. Згідно зі ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181 - Ш (зі змінами та  доп.) зазначені податкові повідомлення –рішення були оскаржені позивачем до ДПІ у м. Іллічівську, ДПА в Одеській області, ДПА України. За результатами розгляду скарг зазначені податкові повідомлення - рішення були залишені без змін, а скарги без задоволення. Крім того, згідно з рішенням ДПА в Одеській області від 12.09.2006р. № 24300/25-0007 про результати розгляду повторної скарги позивачу збільшено на 102193 грн. податкові зобов'язання з ПДВ –штрафні санкції, застосовані за порушення Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, а також відповідачем прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення - рішення від 21.09.2006р. № 0016801502/0 про застосування штрафних санкцій у сумі 102193 грн. Згідно з рішенням ДПА в Одеській області від 10.10.2006р. № 28569/25-0007 про результати розгляду повторної скарги позивачу збільшено на 88636 грн. податкові зобов'язання з ПДВ –штрафні санкції, застосовані за порушення Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, а також відповідачем прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення - рішення від 10.10.2006р. № 0016821502/2 про застосування штрафних санкцій у сумі 88636 грн. Позивач з податковими повідомленнями - рішеннями від 21.06.2006р. №№ 0001421502/0, 0001431502/0, від 21.07.2006р. №№ 0001591502/0, 0001601502/0, від 21.09.2006р. № 0016801502/0, від 10.10.2006р. №№ 0001591502/2, 0001601502/2, 0016821502/2, від 20.11.2006р. №№  0001421502/3, 0001431502/3, 0016801502/3 не погодився, просить їх скасувати, посилаючись на відсутність з свого боку порушень податкового  законодавства.

Із матеріалів справи убачається, що донарахування податку на додану вартість та зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ здійснено відповідачем у зв'язку з порушенням  позивачем  п. 6.1, п. п. 6.2.1 п. 6.2, п. 6.5 ст. 6, п. п. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доп.), а саме: за перевіряємий період позивачем занижено податкові зобов'язання і завищено податковий кредит, що призвело до заниження ПДВ.

В актах перевірок від 19.06.2006р., від 19.07.2006р. ДПІ зазначено, що в порушення вимог п. 6.1, п. п. 6.2.1 п. 6.2, п. 6.5 ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доп.) в квітні, травні 2006р. позивачем безпідставно застосована нульова ставка за операціями з поставки супутніх послуг по навантаженню та розвантаженню товарів, які були експортовані, що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ.   

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Згідно з п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить “0” відсотків до бази оподаткування.

Супутні послуги - послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються (п. 1.14 ст. 1 зазначеного Закону України “Про податок на додану вартість”).

Відповідно до ст. 274 Митного кодексу України від 11.07.2002р. № 92-1У (зі змінами та  доп.) митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі –продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України.

До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені:

а) на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України;

б) комісійні та брокерські винагороди;

в) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються.

Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору, відмінного від договорів купівлі –продажу чи міни, визначається на основі ціни, підтвердженої комерційними, транспортними, банківськими, бухгалтерськими та іншими документами, що містять відомості про вартість товарів, які оцінюються, з урахуванням витрат на транспортування та страхування товарів до пункту перетинання митного кордону України...

Таким чином, нульова ставка з податку на додану вартість застосовується при наявності трьох обов'язкових умов: здійснення експорту товарів; надані послуги повинні бути супутніми даному експорту товарів; вартість цих послуг повинна бути включена у митну вартість товарів, що експортуються.

Враховуючи, що наявність цих обов'язкових  умов  підтверджена  матеріалами  справи,  в  квітні,  травні  2006р. позивачем правомірно застосовувалась нульова ставка за операціями з поставки супутніх послуг по навантаженню та розвантаженню товарів, які були експортовані.

Посилання ДПІ на те, що послуги по навантаженню та розвантаженню товарів, які були експортовані, надавались на митній території України і тому позивач не має права застосовувати нульову ставку, судом до уваги не прийняті, тому що в п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доп.) законодавець не пов'язує застосування нульової ставки по ПДВ з місцем надання послуг.  

В акті перевірки від 19.07.2006р. ДПІ зазначено, що в порушення вимог п. п. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доп.) позивачем у травні 2006р. була завищена сума податкового кредиту при імпорті послуг, отриманих від нерезидента.  

Відповідно до п. п. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7  Закону України “Про податок на додану вартість”  від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доп.) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України –дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті, який передбачає, що датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні послуг є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання послуг нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою. При цьому закон не ставить в залежність виникнення права на податковий кредит від моменту надання до ДПІ податкової декларації за звітний період і не встановлює зобов'язання віднесення сум ПДВ, сплачених за отримані послуги від нерезидента у поточному податковому періоді виключно до податкового кредиту періоду, наступного за періодом, в якому здійснено оплату таких послуг.

        Зважаючи  на  вищевикладене,  позовні  вимоги  підлягають  задоволенню.          

                        Керуючись  ч. 3  ст. 160,  ст.ст. 161-163  КАС  України,  суд

                                                    ПОСТАНОВИВ:

1.  Адміністративний  позов  задовольнити.

                       2.  Податкові повідомлення –рішення ДПІ у м. Іллічівську від 21.06.2006р. №№ 0001421502/ 0, 0001431502/0, від 21.07.2006р. №№ 0001591502/0, 0001601502/0, від 21.09.2006р. № 0016801502/0, від 10.10.2006р. №№ 0001591502/2, 0001601502/2, 0016821502/2, від 20.11.2006р.  №№  0001421502/3,  0001431502/3,  0016801502/3  скасувати.  

Постанову суду сторонами може бути оскаржено згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений 19.03.2007р.

Суддя                                                                                 Панченко О.Л.