Рішення

від 06.03.2007 по справі 25/474-06-12856

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/474-06-12856

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" березня 2007 р.Справа  № 25/474-06-12856

За позовом:   Дочірнього підприємства „ГПК Україна” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ”  

До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „СМА Сі Джи Ем Україна”, м. Одеса

про стягнення заборгованості в сумі 68156,23 грн.

Суддя:  Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Позивача: Марков Є.В., довір. № 1231 від 06.11.06 р.

Відповідача: Передеренко О.В., довір. від 18.12.06 р.

В судовому засіданні 06.03.07 р. приймали участь представники:

Позивача: не з'явився

Відповідача: не з'явився

Суть спору: про стягнення з ТОВ „СМА Сі Джи Ем Україна” на користь ДП „ГПК Україна” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ” заборгованість за договором № 116-ка від 16.02.05 р. в сумі 68156,23 грн.

Представник позивача на заявлених позовних вимогах наполягає, подав суду пояснення від 06.02.07 р. вх. № 2823, від 19.02.07 р. вх. № 4121, де зазначає, що заборгованість відповідача стосується правовідносин, які випливають із договору № 116-ка від 16.02.05 р. про надання послуг на контейнерному терміналі, а саме із послуг наданих відповідачу за спрямовані на контейнерний термінал контейнери з вантажами та порожні контейнери для їх розвантаження з суден на термінал та подальшого ввозу на територію України або через територію України транзитом, а також для навантаження на судно та відвантаження на експорт.

Сума заявлена до стягнення з відповідача уявляє собою суму неоплаченого останнім згідно виставлених до оплати рахунків, податку на додану вартість, що була нарахована позивачем на суму послуг за виконання навантажувально-розвантажувальних робіт на контейнерному терміналі Одеського порту відносно контейнерів з експортними вантажами.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідач безпідставно, в порушення  вимог  п.3.1. ст.3,  п.6.5.,  п.6.1. ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість”, з урахуванням змін і доповнень, частково оплатив виставлені  підприємством до оплати рахунки без врахування суми податку на додану вартість за ставкою 20%.

Як відмічає позивач, послуги по прийняттю контейнерів відповідача з вантажами на контейнерний термінал  Одеського порту та їх наступному навантаженню на судна відображені в податковому обліку підприємства, а саме в книзі обліку продаж податковій декларації з ПДВ. Одночасно з направленням рахунків ТОВ „СМА Сі Джи Ем Україна” йому направлялись також податкові накладні.

В підтвердження перерахування ПДВ до бюджету за даними операціями  ДП „ГПК Україна” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг Гмбх” подано платіжне доручення, яке кореспондує з даними, що відображені в податковій декларації за квітень 2005 р., де зазначені податкові зобов'язання щодо уплати до державного бюджету нарахованого ПДВ, сума податкового кредиту та позитивна сума чистих зобов'язань з ПДВ за місяць, що відповідає сумі, дійсно перерахованій до бюджету відповідно до платіжного доручення. Заборгованість відповідача у сумі 68156,23 грн. включена у вищенаведену суму ПДВ , перерахованого до державного бюджету.

Проаналізувавши положення п. 1.3., ст.ст. 2, 4 Закону України „Про податок на додану вартість” позивач зауважує на тому, що відповідач, який є платником ПДВ, зобов'язаний утримувати ПДВ та оплачувати його в бюджет, тому при виставленні рахунків вантажовласникам за навантажувально-розвантажувальні роботи, виконані позивачем,   ТОВ „СМА Сі Джи Ем Україна” як платник ПДВ, зобов'язаний нараховувати ПДВ на суму послуг та оплачувати  його в державний бюджет. У зв'язку з цим, посилання відповідача на те, що він не має можливості додатково виставити рахунки вантажовласникам з урахуванням ПДВ, на думку позивача є необґрунтованими, оскільки товариство  повино було виставляти такі рахунки вантажовласникам з урахуванням ПДВ відповідно до діючого податкового законодавства, при цьому, не має значення, коли саме позивач відкоректував рахунки, зазначивши правильну суму ПДВ, тому що термін сплати заборгованості відповідача в даному випадку має тільки обмеження відповідно до строку позовної давності, який ще не сплинув.

Позицію відповідача, щодо неможливості перевиставити рахунки згідно п.3.3. договору № 116-ка від 16.02.05р., спростовуються   ДП „ГПК Україна” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг Гмбх” з посиланням на п.3.7. договору, яким передбачено, що у разі виявлення в подальшому, що рахунок виставлено невірно, помилка повинна бути виправлена, що і мало місце в даному випадку  з перевиставленням ДП „ГПК Україна” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг Гмбх” відповідачу рахунків згідно діючого податкового законодавства.

Відповідач, заявлений позивачем позов не визнає, надав суду відзив на позову заяву від 20.12.06 р. вх. № 28968, пояснення від 16.01.07 р. вх. № 709,  де обґрунтовуючи заперечення вказує на те, що ТОВ „СМА Сі Джи Ем Україна” не є безпосереднім споживачем послуг, які надає позивач, оскільки він здійснює за договорами транспортно-експедиторські послуги. Для здійснення комплексного обслуговування ТОВ „СМА Сі Джи Ем Україна” залучає третіх осіб, а саме ДП „ГПК Україна”, яке проводить навантажувально-розвантажувальні роботи, та сплачує його послуги згідно отриманих рахунків, після чого вантажовласники у якості безпосередніх споживачів послуг, відшкодовують ТОВ „СМА Сі Джи Ем Україна” вартість таких послуг. Вантажовласники сплативши рахунки ТОВ „СМА Сі Джи Ем Україна” отримали свої вантажі. Згодом позивач відкоректував рахунки і нарахував на вартість послуг ПДВ, але згідно ст. 163 КТМ України ТОВ „СМА Сі Джи Ем Україна” не має можливості додатково виставити рахунки вантажовласникам, так як після видачі вантажу одержувачу перевізник втрачає право вимоги від відправника чи фрахтувальника платежів, не внесених одержувачем, за винятком випадків, коли перевізник не зміг здійснити право утримання вантажу за незалежних від нього причин.

Крім того, відповідач відмітив, що в контексті даних правовідносин ДП „ГПК Україна” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг Гмбх” порушено вимоги ст.ст. 526, 610 ЦК України та договору № 116-ка від 16.02.05 р., а саме п.3.3. договору, яким передбачено, що рахунки не підлягають перевиставленню. Як виняток цього п.3.7. договору передбачає, що у разі виявлення поспіль, що рахунок виставлено невірно, помилка повинна бути виправлена, у протилежному випадку винна сторона відшкодовує другій стороні суму, яка цілком компенсує таку помилку. Однак, ТОВ „СМА Сі Джи Ем Україна” не може бути винним у тому, що позивач невірно застосував законодавство та не нарахував ПДВ, що є цілком виною ДП „ГПК Україна” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг Гмбх” і як наслідок виключає можливість останнього вимагати від ТОВ „СМА Сі Джи Ем Україна” будь-яких відшкодувань.

Згідно п.4 ст.69 ГПК України ухвалою від 06.02.07 р. судом продовжено строк розгляду спору у даній справі до 06.03.07 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд встановив наступне:

16.02.05 р. між ДП „ГПК Україна” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг Гмбх” (Оператор), Судоходною лінією „СМА СGM” (Лінія) та ТОВ „СМА Сі Джи Ем Україна” (Генеральний агент) був укладений договір №116-ка, п.1.1. якого передбачено, що цей договір регулює порядок перевалки контейнерів та інших вантажів, які перевозяться судами Лінії, в об'ємах не менше 500 ТЕU в рік, а  також порядок надання інших послуг, які можуть бути необхідні Лінії/Генеральному агенту в зв'язку з операціями, які провадяться на контейнерному терміналі Одеського морського торгового порту (в подальшому „Термінал”).

Оператор надає, а Лінія через Генерального агента оплачує різного роду послуги, які надаються Оператором (п.1.2. договору).

Згідно п.2.1.9. до зобов'язань  оператора віднесено виставлення рахунків Генеральному агенту за всі послуги, які надаються Оператором Лінії і Генеральному агенту по заявці, по ставкам вказаним в Додатку № 1.

За надані послуги Оператор виставляє Лінії/ Генеральному агенту рахунки, відповідно тарифам і ставкам, вказаним в Додатку №1 до цього договору. Рахунки на оплату послуг, наданих Лінії і/або безпосередньо Генеральному агенту, оплачуються в доларах США або гривнях України у відповідності з чинним законодавством України. Рахунки на оплату послуг, наданих Лінії/Генеральному агенту, виставляються на підставі і у відповідності з документами, наданими Лінії/Генеральним агентом, і не підлягають перевиставленню. При цьому Лінія/Генеральний агент несе відповідальність за надання достовірних і повних даних, на підставі яких виставляються рахунки. Лінія/Генеральний Агент проводить оплату наданих послуг по рахункам Оператора на протязі 30-ти календарних днів після отримання рахунків. У випадку часткової відмови від оплати рахунку Оператора, Лінії/Генеральний Агент проводить оплату неоспорюваної суми рахунка в установлені цим договором строки. У відношенні оспорюваної частини рахунку, Лінія/Генеральний агент керується п.3.7. цього договору   (п.п. 3.1., 3.3., 3.4., 3.8. договору).

В підтвердження визначення сторонами тарифів та ставок  за послуги, позивач подав до суду додаток № 1  до договору № 116-ка від 16.02.05 р.

Так, позивачем були виконані на замовлення відповідача навантажувально-розвантажувальні роботи на контейнерному терміналі Одеського морського торговельного порту відносно контейнерів  з експортними вантажами про що свідчать подані до матеріалів справи доручення ТОВ „СМА Сі Джи Ем Україна”, рахунки, виставлені останньому до оплати.

Рахунки № 4305 від 13.04.05 р. на суму 176123,88 грн., № 4574 від 25.04.05 р. на суму 19861,65 грн., № 4237 від 06.04.05 р. на суму 136387,21 грн., № 4398 від 15.04.05 р. на суму 13660,34 грн. були виставлені ДП „ГПК Україна” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг Гмбх” до оплати відповідачу з нульовим значенням податку на додану вартість та оплачені ним в повній мірі, про що свідчить  наявне в матеріалах справи платіжне доручення № 202 від 29.04.05 р. на суму 732817,42 грн.

Подалі, ДП „ГПК Україна” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг Гмбх” були перевиставлені до оплати ТОВ „СМА Сі Джи Ем Україна” вищенаведені рахунки із зазначенням податку на додану вартість за ставкою 20%, у зв'язку з чим сума вартості наданих останньому навантажувально-розвантажувальних  робіт визначена в рахунках в такому вигляді: рахунок № 4237 від 06.04.05 р. на суму 163664,65 грн., в тому числі ПДВ в сумі 27277,65 грн., рахунок №  4305 від 13.04.05 р. на суму 211348,66 грн., в тому числі ПДВ в сумі 35224,78 грн., рахунок № 4398 від 15.04.05 р. на суму 16392,41 грн., в тому числі ПДВ в сумі 2732,07 грн., рахунок № 4574 від 25.04.05 р. на суму 23833,98 грн., в тому числі ПДВ в сумі 3972,33 грн.

Відкоректовані рахунки не були сплаченні відповідачем в сумі зазначеного податку на  додану вартість, яка загалом за ними складає 69206,62 грн., заборгованість за якими визначена позивачем з врахуванням часткової оплати її відповідачем і складає 68156,23 грн., з тих підстав, що  ТОВ „СМА Сі Джи Ем Україна” не є безпосереднім споживачем послуг, які надає позивач, тому за умови оплати вантажовласниками рахунків за ставкою ПДВ 0% товариство згідно ст.163 КТМ України не має можливості додатково виставити рахунки вантажовласникам та як наслідок цього оплатити ПДВ за ставкою 20%, а дії  ДП „ГПК Україна” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг Гмбх” з цього приводу вважає порушенням вимог ст.ст. 526, 610 ЦК України та умов договору № 116-ка від 16.02.05 р.

ДП „ГПК Україна” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг Гмбх” було оплачено за даними господарськими операціями  ПДВ в сумі 68156,23 грн., про що свідчать подані останнім до справи податкові накладні, книга обліку продажу товарів (робіт, послуг), податкові декларації з податку на додану вартість за березень, квітень 2005 р.,   платіжні доручення № 1066 від 25.05.05 р. на суму 1390000 грн., № 902 від 04.05.05 р. на суму 4000грн., № 871 від 26.04.05 р. на суму 589400 грн.

В податковому обліку ТОВ „СМА Сі Джи Ем Україна” дані операції обраховуються за ставкою 0%, що вбачається із поданих ним до справи податкової декларації з податку на додану вартість за травень, червень 2005 р., рахунків виставлених вантажовласникам.

З підстав часткової оплати  ТОВ „СМА Сі Джи Ем Україна” наданих до оплати вищепереліченних рахунків № 4237 від 06.04.05 р. на суму 163664,65 грн., №  4305 від 13.04.05 р. на суму 211348,66 грн., № 4398 від 15.04.05 р. на суму 16392,41 грн., № 4574 від 25.04.05 р. на суму 23833,98 грн, неоплаченою залишилась сума податку на додану вартість в розмірі 68156,23 грн., не здійснення оплати якої позивач вважає не належним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 116-ка від 16.02.05 р. та  порушенням положень п.3.1. ст.3, п.п. 6.1., 6.5. ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість”, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом за захистом порушених прав.

Проаналізувавши вищенаведені матеріали справи та вимоги чинного законодавства, пояснення сторін, суд, вбачає підстави для задоволення заявлених позивачем позовних вимог з врахуванням наступного.

       Згідно п.1.3 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, в редакції чинній на момент існування оспорюваних правовідносин, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

      Платником податку є:  будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті (п.2.1ст.2 Закону України  „Про податок на додану вартість” ).

   Підпунктами 3.1.1, 3.1.2 п.3.1. ст.3 Закону України „Про податок на додану вартість” визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з:  поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю);  ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту).

Об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної ст.4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг)  (пп.. 6.1.1. п.6.1., п.6.1. ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість”).

     Підпунктом а) п.6.5 ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість” визначено, що місцем поставки послуг вважається:  за винятками, визначеними у підпунктах "в", "д" - "е" цього підпункту, - місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку.

Звільняються від оподаткування операції з поставки послуг по перевезенню (переміщенню) пасажирів транзитом через територію і порти України (п.5.15. ст. 5 Закону України „Про податок на додану вартість”).

При експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить „0” відсотків до бази оподаткування (п.6.2. Закону України „Про податок на додану вартість”).

Звідси, із аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що так як позивачем надавались відповідачу у квітні 2005р. навантажувально-розвантажувальні роботи у відношенні експортного вантажу на контейнерному терміналі Одеського порту, тобто на митній території України, то дані операції підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 20%  та як наслідок цього з  відповідача підлягає стягненню неоплачена згідно наведеного рахунку  сума ПДВ в розмірі 68156,23грн.

Даних висновків суд  дійшов ще й за відсутності як правової позиції відповідача з цього приводу, тобто пояснень щодо неоплати ПДВ за наведеними рахунками, з врахуванням їх корегування позивачем, з посиланням на  Закон України „Про податок на додану вартість”, так і за відсутності доказів, пояснень які би свідчили про віднесення даних господарських операцій до  операцій, звільнених від оподаткування ПДВ, або до операцій, до яких застосовується нульова ставка ПДВ, оскільки подані ТОВ „СМА Сі Джи Ем Україна” до матеріалів справи рахунки, інвойси, договори про організацію діяльності в області транспортно-експедиційного обслуговування зовнішньоторговельних вантажів, не є достатніми та допустимими доказами.

З врахуванням наведеного, суд не приймає до уваги позицію відповідача щодо відсутності у нього права вимоги згідно ст. 163 КТМ України від вантажовласників суми ПДВ та порушення ДП „ГПК Україна” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг Гмбх” в контексті правовідносин сторін за договором від 16.02.05 р. № 116-ка приписів ст.ст. 526, 610 ЦК України та п.3.3. договору, як таку, що викладена без врахування положень законодавства, яким регулюються податкові відносини.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Таким чином, заявлені  позивачем позовні вимоги щодо  стягнення  з ТОВ „СМА Сі Джи Ем Україна” на користь ДП „ГПК Україна” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг Гмбх” заборгованості в сумі 68156,23 грн. є обґрунтованими та доведеними, у зв'язку з чим, суд, задовольняє їх в повній мірі.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме  681,56 грн. державного мита, 118 грн. витрат на оплату  інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

            Керуючись ст.ст.44, 49,  ст.ст. 82- 85 ГПК  України, суд, -

                 ВИРІШИВ:

1.          Задовольнити позов повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „СМА Сі Джи Ем Україна” (65026, м. Одеса, вул. Буніна, 10, корп.1, код 32972690) на користь  Дочірнього підприємства „ГПК Україна” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ” (65026, м. Одеса, пл. Митна, 1, код 31506059) 68156 (шістдесят вісім тисяч сто п'ятдесят шість) грн. 23 коп. заборгованості, 681 (шістсот вісімдесят одна) грн. 56 коп.  державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на оплату  інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

       Рішення господарського суду набирає законної  сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                       Малярчук І.А.