Постанова

від 22.02.2007 по справі 15/486-06-12911а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/486-06-12911А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         "22" лютого 2007 р.Справа  № 15/486-06-12911А

       12 год. 55 хв.                                                                        м. Одеса

Господарський суд Одеської області у складі:

Судді                                               Петрова В.С.

При секретарі                                 Стойковій М.Д.

За участю представників сторін:

від позивача –               Міхова А.І.,

від відповідача –           Грицюта О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області до Державного підприємства „Дослідне господарство „Комунар” Одеського інституту агропромислового виробництва УААН” про стягнення 12 924,96 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства „Дослідне господарство „Комунар” Одеського інституту агропромислового виробництва УААН” заборгованості по сплаті витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 13 816,01 грн., посилаючись на наступне.

Державне підприємство „Дослідне господарство „Комунар” Одеського інституту агропромислового виробництва УААН” як платник збору на загальнообов'язкове державне  пенсійне страхування відповідно до вимог ст. 1 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 р. перебуває на облік в Управлінні ПФУ у Тарутинському районі Одеської області з 04.10.2000 р. за № 25.

Згідно ч. 2 п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування” № 1058–ІV від 09.07.2003 р. окремим категоріям працівникам незалежно від умов праці призначаються пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій, не раніше ніж за 5 років до досягнення віку, передбаченого ст. 26 цього Закону, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. До таких категорій відноситься особи, які були безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, а саме: трактористи-машиністи, жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами, жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу.

Згідно п. „б” та п. „з” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” управлінням ПФУ в Тарутинському районі на підставі довідки, що уточнює особливий характер роботи або умов праці, необхідний для призначення пільгових умовах, було призначено пенсії на пільгових умовах.

Так, за період з 01.01.2005 р. по 31.12.2005 р. позивачем своєчасно та в повному обсязі виплачено вказаним працівникам пенсії на загальну суму 20 081,11 грн. З вказаної суми відповідачем відшкодовано 6 265,10 грн., у зв'язку з чим недоїмка відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії складає 13 816,01 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11 грудня 2006 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 15/486-06-12911А.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25 грудня 2006 р. у справі № 15/486-06-12911А закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду в засіданні суду.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги у зв'язку з допущенням помилки при складанні розрахунків стягуваної суми та просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 12 924,96 грн., у т.ч. 12 726, 45 грн. –заборгованість з виплати пільгової пенсії, 198,53 грн. –заборгованість з витрат на доставку пільгових пенсій.    

Відповідач позовні вимоги не визнає та посилається те, що починаючи з 2005 року відповідач не повинен відшкодовувати позивачу суми випалених позивачем пенсій на пільгових умовах, тому позовні вимоги є безпідставними, про що зазначено у відзивах на позовну заяву.

У зв'язку з набранням 01 вересня 2005 р. чинності Кодексом адміністративного судочинства України господарський суд Одеської області зазначає, що згідно п. 6 розділу VII Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Державне підприємство „Дослідне господарство „Комунар” Одеського інституту агропромислового виробництва УААН” знаходиться на обліку в Управлінні  Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 04.10.2000 р. за № 25.

Згідно підпункту 2 п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування” № 1058–ІV від 09.07.2003 р. окремим категоріям працівників залежно від умов праці за результатами атестації робочих місць можуть призначатися пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій, бюджетних коштів та цільових фондів, але не раніше ніж за 5 років до досягнення віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області  було призначено пільгові пенсії відповідно до п. п. „в”, „д” і „ж” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” за 2005 рік колишнім працівникам ДП „ДГ „Комунар” Одеського інституту агропромислового виробництва УААН””, які були безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції, а саме: трактористам-машиністам, жінкам, які працювали доярками (операторами машинного доїння), свинарками –операторами на підприємстві, та які працювали у сільськогосподарському виробництві і виховали п'ятеро і більше дітей.

При цьому слід зазначити, що Управлінням Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області у позовній заяві зазначено, що позивачем відповідно до розрахунків про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій призначено пенсії на пільгових умовах особам, зазначеним у п. „б”; п. „з” ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, тоді як із змісту поданих позивачем довідок ДГ „Комунар” про стаж роботи, період та місце роботи пенсіонерів вбачається, що пенсії працівникам відповідача саме на підставі пунктів „в”, д” і „ж” ст. 13 Закону України “Про пенсійне  забезпечення” № 1788-ХІІ від 05.11.1991 р.

Пунктами в), ж), д) ст. 13 Закону України “Про пенсійне  забезпечення” від 5 листопада 1991 року № 1788-XII передбачено, що  на пільгових  умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в  колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють доярками  (операторами   машинного доїння),  свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування. жінки, які працюють у  сільськогосподарському  виробництві та виховали п'ятеро  і  більше  дітей,  -  незалежно  від  віку  і трудового стажу, в порядку, що  визначається  Кабінетом  Міністрів України.

Посилання позивача на те, що пенсії були виплачені особам, зазначеним у п. „б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне  забезпечення” –працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджується Кабінетом Міністрів України, є безпідставним, оскільки в матеріалах справи відсутні докази про те, що саме зазначені у п. „б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне  забезпечення” особи працювали в ДГ „Комунар”.       

Як зазначає позивач, за період з січня 2005 року по грудень 2005 року вказаним громадянам Пенсійним фондом було виплачено пенсії на загальну суму 19 190,06 грн., з якої відповідачем було відшкодовано 6 265,10 грн. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 12 924,96 грн. заборгованість по виплаті пільгової пенсії і витратам на доставку пільгових пенсій.

Однак, Законом України „Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств –платників фіксованого сільськогосподарського податку” від 31.05.2005 р. № 2613-IV, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, доповнено абзац п'ятий підпункту 1 пункту 2 розділу XV „Прикінцеві положення” Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” положеннями стосовно виплати пенсій особам, пенсії яким призначені згідно пунктів "в"-"е" та "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Так, згідно абз. 5 п. 2 Прикінцевих положень виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Отже, враховуючи вищезазначене, відповідач не повинен сплачувати витрати на виплату пенсій особам, що зазначені у пунктах "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Щодо посилань відповідача на Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджену Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, якою визначено порядок відшкодування  Пенсійному фонду України витрат на виплату і доставку пільгових суд зазначає наступне.

Частинами 1, 2 п. 6.1 вказаної Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на  пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з наведеного, відшкодуванню підлягають витрати на виплату пенсії, що були сплачені особам, зазначеним в пунктах „а” і „б” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, такі особи в ДГ „Комунар” не працювали та позивачем таким особам пільгові пенсії не виплачувались, тому посилання позивача на зазначену Інструкцію є безпідставним.

Більш того, позивачем не було надано обґрунтованого розрахунку розміру уточнених позовних вимог, що складає 12 924,96 грн. Крім того, у судовому засіданні представник позивача не зміг надати пояснення з приводу такого розміру позову. Відтак, позивач не довів розмір суми, що підлягає стягненню. Адже, згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області до Державного підприємства „Дослідне господарство „Комунар” Одеського інституту агропромислового виробництва УААН” про стягнення 12 924,96 грн. відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складено 13.03.2007 р.

                         Суддя                                                                       Петров В.С.