ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" липня 2011 р. Справа № 2a-2131/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Суддя Остап'юк С.В.
за участі секретаря Хоми О.В.,
представника позивача: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Галицькому районі Івано-Франківської області до Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дем'янів" про стягнення податкового боргу в розмірі 4180,28 гривень,-
ВСТАНОВИВ:
30.06.2011 року Державна податкова інспекція в Галицькому районі Івано-Франківської області (далі -позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дем'янів" (далі -відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 4180,28 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України не сплатив податковий борг в розмірі 4180,28 гривень, визначений податковими повідомленнями-рішеннями за №0000102300 від 15.03.2011 року, за №№0003561530/0/5820/10/15, 0001461510/05820/10/15 від 28.12.2010 року. Вказаний податковий борг позивач просив стягнути з відповідача в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві.
Відповідач, в судове засідання не з'явився повторно без поважних причин та без повідомлення про причини неприбуття хоча, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений. Правом подання письмового заперечення проти заявленого позову не скористався.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою, взятою на облік як платник податків Державною податковою інспекцією в Галицькому районі Івано-Франківської області 08.04.1998 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків (а. с. 8).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1). До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2). До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3).
Відповідно статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних належать такі податки та збори: податок на прибуток підприємств; податок на додану вартість; плата за землю.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.
Відповідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно підпункту 14.1.156 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання -сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Судом встановлено, що відповідач у відповідності до статті 180 Податкового кодексу України є платником податку на додану вартість.
Відповідно пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.
Згідно пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.
Відповідно пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (пункт 203.2).
Відповідно пункту 54.3 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію (підпункт 54.3.1); дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (підпункт 54.3.2).
Пунктом 113.3 статті 113 Податкового кодексу України передбачено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно пункту 14.1.265 статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) -плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
У відповідності до пункту 116.1 статті 116 Податкового кодексу України у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення -рішення.
Судом встановлено, що позивач податковим повідомленням-рішенням за №0000102300 від 15.03.2011 року, на підставі акта перевірки за №120/2300/25595784 від 28.02.2011 року, визначено відповідачу суму збільшеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2850 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 713 гривень.
Згідно підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодекск України податкове повідомлення-рішення -письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
На момент звернення позивача до суду не виконані податкові зобов'язання відповідача з сплати податку на додану вартість становлять 2833,29 гривень -основного боргу та з сплати штрафних (фінансових) санкцій - 713 гривень.
ОСОБА_1 того, відповідач у відповідності до статті 269 Податкового кодексу України є платником земельного податку. Свою господарську діяльність відповідач здійснює в селі Дем'янів Галицького району Івано-Франківської області.
Відповідно пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Згідно пункту 270.1 статті 270 цього Кодексу об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Статтею 287 Податкового кодексу України передбачено строк сплати земельного податку.
Відповідно до статті 290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.
28.12.2010 року позивач, за наслідками розгляду акта перевірки за №2642/1530/25595784 від 28.12.2010 року, податковим повідомленням-рішенням за №0003561530/0/5820/10/15 від 28.12.2010 року застосував до відповідача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 340 гривень, за невиконання зобов'язань з сплати земельного податку. На момент звернення позивача до суду, застосовані штрафні (фінансові) санкції відповідач становлять розмір 329,99 гривень, які ним не сплачені.
Також, відповідач є платником податку на прибуток підприємств.
Відповідно пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання -юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.
Статтею 134 Податкового кодексу України визначено об'єктів оподаткування податку на прибуток підприємств.
28.12.2010 року позивач, за наслідками розгляду акта перевірки за №2642/1510/25595784 від 28.12.2010 року, податковим повідомленням-рішенням за №0001461510/0/5820/10/15 від 28.12.2010 року застосував до відповідача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 340 гривень, за невиконання зобов'язань з податку на прибуток підприємств. На момент звернення позивача до суду, застосовані штрафні (фінансові) санкції відповідач становлять розмір 304 гривні.
Відповідно пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.
Таким чином, суд зазначає, що вказані суми штрафних (фінансових) санкцій застосованих за невиконання зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств зараховується до Державного бюджету України, а за невиконання зобов'язань земельного податку штрафні (фінансові) санкції зараховується до місцевого бюджету села Дем'янів Галицького району Івано-Франківської області.
Як наслідок, суд приходить до висновку, що відповідачем податкові повідомлення-рішення за №0000102300 від 15.03.2011 року, за №№0003561530/0/5820/10/15, 0001461510/05820/10/15 від 28.12.2010 року в адміністративному чи в судовому порядку не оскаржувались, а тому в силу абзацу 2 підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України податкові зобов'язання з податку на додану вартість, податку на прибуток та земельного податку в загальному розмірі 4180,28 гривень, є узгодженими.
Відповідно пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу форми «Ю»від 12.01.2011 року за №3/97/10/, яку відповідач залишив без реагування.
У відповідності до підпункт 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначається як сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем в порушення вищевказаних норм Податкового кодексу України не виконано податкові зобов'язання з сплати: податку на додану вартість в розмірі 2850 гривень та застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 713 гривень, застосованих штрафних (фінансових) санкцій, за невиконання зобов'язань з сплати земельного податку, в розмірі 329,99 гривень та застосованих штрафних (фінансових) санкцій, за невиконання зобов'язань з податку на прибуток підприємств, в розмірі 304 гривні, а вказані грошові зобов'язання в загальному розмірі 4180,28 гривень, є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.
Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У відповідності до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Таким чином, суд приходить до висновку, що адміністративний позов Державної податкової інспекції в Галицькому районі Івано-Франківської області до Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дем'янів" про стягнення податкового боргу в розмірі 4180,28 гривень підлягає задоволенню в повному обязі.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути на користь Державного бюджету України з рахунків у банках, що обслуговують Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дем'янів" (код ЄДРПОУ 25595784) та за рахунок готівки, що йому належить податковий борг з сплати податку на додану вартість, податку на прибуток в загальному розмірі 3850 (трьох тисяч вісімсот пятидесяти) гривень 29 копійок
Стягнути на користь місцевого бюджету села Дем'янів Галицького району Івано-Франківської області з рахунків у банках, що обслуговують Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дем'янів" (код ЄДРПОУ 25595784) та за рахунок готівки, що йому належить податковий борг з сплати земельного податку в розмірі 329 (триста двадцяти дев'яти) гривень 99 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: Остап'юк С.В.
Постанова складена в повному обсязі 03.08.2011 року.
Суд | Івано-Франківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.07.2011 |
Оприлюднено | 10.09.2015 |
Номер документу | 49644627 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Остап'юк С.В.
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Остап'юк С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні