Постанова

від 28.07.2011 по справі 2а-1629/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2011 р. Справа № 2a-1629/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

судді Скільський І.І.,

при секретарі Бурда М.Р.,

за участю:

представника позивача -ОСОБА_1,

представника відповідача -не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом Калуської об`єднаної державної податкової інспекції

до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „Геліос-СервісВ»

про стягнення заборгованості в сумі 2040,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2011 року Калуська об`єднана державна податкова інспекція (далі -позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_2 з обеженою відповідальністю „Геліос-СервісВ» (далі -відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 2040,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „Геліос-СервісВ» є платником податків і зборів відповідно до вимог ст.16.1.4 Податкового кодексу України, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». За відповідачем рахується заборгованість по сплаті податку на додану вартість в сумі 1700,00 грн., податку на прибуток в сумі 340,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

На адресу суду 08.06.2011 року повернуто повістку про виклик до суду із довідкою поштового зв`язку: «за зазначеною адресою не проживає».

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно поданого ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 24.06.2011 року, юридична особа -ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „Геліос-СервісВ» зареєстрована за адресою, вказаною у адміністративному позові.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши думку представника позивача, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно даних ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „Геліос-СервісВ» зареєстроване юридичною особою та взяте на облік у Калуській об`єднаній державній податковій інспекції.

Судом встановлено, що в результаті проведеної Калуською об`єднаною державною податковою інспекцією на підставі п.1. статті 11 Закону України «Про державну податкову службу»невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності, складено акт № 531/1502/32177191 від 04.03.2010 року. Перевіркою виявлено порушення пп.4.1.4 п.4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме неподання ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „Геліос-СервісВ» податкової декларації по сплаті податку на додану вартість за грудень 2009 року та січень 2010 року. На підставі акту перевірки Калуська оДПІ винесла податкове повідомлення-рішення № 0000481502/0 від 09 березня 2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання відповідача в розмірі 340 грн.

Проведеною 03.06.2010 року перевіркою з питань своєчасності подання податкової звітності Калуською оДПІ виявлено порушення пп.4.1.4 п.4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в результаті чого складено акт № 2138/1502/32177191. На підставі акту Калуською оДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0001441502/0 від 07.06.2010 року на суму 510 грн.

Проведеною 04.10.2010 року перевіркою з питань своєчасності подання податкової звітності Калуською оДПІ виявлено порушення пп.4.1.4 п.4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в результаті чого складено акт № 3517/1502/32177191. На підставі акту Калуською оДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0002031502/0 від 04.10.2010 року на суму 510 грн.

Проведеною 26.07.2010 року перевіркою з питань своєчасності подання податкової звітності Калуською оДПІ виявлено порушення пп.4.1.4 п.4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в результаті чого складено акт № 2605/1502/32177191. На підставі акту Калуською оДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0001661502/0 від 26.07.2010 року на суму 340 грн.

Проведеною 05.07.2010 року перевіркою з питань своєчасності подання податкової звітності Калуською оДПІ виявлено порушення пп.4.1.4 п.4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в результаті чого складено акт № 2454/1501/32177191. На підставі акту Калуською оДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0005681501/0 від 16.07.2010 року на суму 340 грн.

Відповідно до п.16.4. ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Порядок ведення і складання податкових звітів, декларацій про прибуток підприємств та розрахунків податку встановлюється центральним податковим органом (п. 16.15 ст. 16 вказаного Закону).

Згідно пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-III (чинного на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами по даній справі) встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). Податкові декларації за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному року, подаються платником податку протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 даного Закону, податкове зобов'язання -це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно пп. 1.3 ст. 1 вказаного Закону податковим боргом (недоїмкою) вважається податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Приписами пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 даного Закону визначено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення. При цьому, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення (пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 вказаного Закону).

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків (п. 5.4 ст.5 даного Закону).

Відповідно до пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що податковий борг відповідача станом на момент звернення до суду становить 2040,00 грн.

Приписами частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Законом України від 02.12.2010 року № 2756-VI прийнятий Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011 року. Даний Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів.

Відповідно до вимог статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Також, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 14.1.175 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Положеннями статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України).

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 95.4 ст.95 Кодексу).

Враховуючи, що на момент судового розгляду даної справи відповідачем не надано підтвердження сплати податкового боргу в розмірі 2040,00 грн., вказана сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „Геліос-СервісВ» (ід.код 32177191, вул.Євшана, буд.9, м.Калуш, Івано-Франківська обл.) в дохід бюджету податковий борг в сумі 2040 (дві тисячі сорок гривень) 00 коп., з рахунків у банках обслуговуючих платника та за рахунок готівки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано

Суддя: /підпис/ ОСОБА_3

Постанова складена в повному обсязі 02.08.2011 року.