Постанова

від 26.08.2015 по справі 809/2300/15

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2015 р. Справа № 809/2300/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боршовського Т.І.

за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техстальмонтаж" про стягнення заборгованості в сумі 71462,34 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Калуська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техстальмонтаж" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 71462,34 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несплату відповідачем в повному обсязі та в строки, визначені податковим законодавством, самостійно узгоджених шляхом подання податкових декларацій, а також визначених позивачем податковими повідомленнями-рішеннями, грошових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 74462,34 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Просила суд стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість в сумі 74462,34 грн.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується розпискою представника - керівника товариста згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в судовому засіданні 21.07.2015 року.

Згідно вимог частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 08.09.2008 року проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Техстальмонтаж", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо відповідача станом на 08.06.2015 року (а.с. 6-8). Відповідач згідно даних вказаного Реєстру, 09.09.2008 року взятий на облік Калуською об'єднаною Державною податковою інспекцією як платник податків і зборів.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податок на додану вартість, який є предметом стягнення за даним адміністративним позовом, відповідно до підпункту 9.1.3. пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України належать до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі).

Відповідач згідно пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України є платником податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пунктів 203.1, 203.2 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартістьв розмірі 71462,34 грн., який виник з самостійно задекларованих грошових зобов"язань згідно поданих позивачу податкових декларацій з податку на додану вартість за період: серпень - грудень 2014 року та березень - квітень 2015 року (а.с. 11-20, 31-34), та додатково нарахованих податкових зобов"язань згідно прийнятих позивачем податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 17.02.2015 року. Вказаних зобов'язань відповідач згідно вказаних вимще вимог Податкового кодексу України належним чином не виконав.

За змістом пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

З огляду на вказане, самостійно визначені відповідачем зобов'язання з податку на додану вартість та несплачені ним у строки встановлені Кодексом, є узгодженими, а, отже, є податковим боргом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техстальмонтаж".

Щодо зобов'язань відповідача з податку на доданк вартість по штрафних (фінансових) санкціях (штрафах), то судом встановлено таке.

Статтею 75.1 Податкового кодексу України визначено, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом встановлено, що 17.02.2015 року позивачем за наслідками проведеної невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, складено акт № 275/15-01/35914558, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Ш» № НОМЕР_1 від 17.02.2015 року яким зобов'язано відповідача сплатити штраф у розмірі 413,9 грн., та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 17.02.2015 року, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 9659,13 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем отримані, про що свідчать розписки про їх отримання на корінцях вказаних податкових повідомлень-рішень (а.с. 29,30).

Окрім цього, в Єдиному державному реєстрі судових рішень, розміщеному на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за адресою: http://reyestr.court.gov.ua/, відсутні судові рішення, з яких би вбачався факт оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки відповідачем відповідно до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкових зобов'язань визначених вище вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вказані податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися до адміністративного суду, то суд в цій справі дійшов висновку про те, що визначені позивачем грошові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 71462,34 грн. є узгодженими та є податковим боргом. Доказів протилежного суду відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочниства України відповідачем не подано.

Відповідно до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пунктом 129.4 статі 129 вказаного Кодексу передбачено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1. пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Як вбачається з облікової картки платника податку на додану вартість, за відповідачем станом на час розгляду справи по особовому рахунку рахується пеня за несвоєчасну сплату грошових зобовязань з вказаного податку в розмірі 1889,34 грн. (а.с. 22-26).

Відповідно до норми підпункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу вимог пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області було вручено відповідачу податкову вимогу форми "Ю" за № 3-251126/250 від 12.02.2014 року, про що свідчить розписка працівника відповідача на корінці вказаної податкової вимоги (а.с. 10). Відповідач податкову вимогу не оскаржував у строк передбачений законом. Оскільки відповідачем не подано суду доказів виконання вищевказаної податкової вимоги в повному обсязі, враховуючи, що податковий борг відповідача з дня виставлення вищевказаної податкової вимоги до дня звернення до суду з даним позовом жодного разу не переривався, що видно з витягу з облікової картки платника, дана податкова вимога відповідно до статті 60 Податкового кодексу України не є відкликаною, та не потребує винесення нової податкової вимоги.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми податкового боргу у матеріалах справи відсутні. Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, відповідач суду відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надав. Натомість, податковий борг відповідача підтверджується вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, податковими деклараціями з податку на додану вартість, витягами з облікової картки платника.

Право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 87.1. статтею 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техстальмонтаж" про стягнення податкового боргу в сумі 71462,34 грн. є обґрунтованим, а тому його належить задовольнити.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Техстальмонтаж" (ідентифікаційний код 35914558, що знаходиться за адресою: 77335, Івано-Франківська область, Калуський район, село Середній Бабин, вулиця Войнилівська, будинок 1) відкритих у банківських установах, які його обслуговують, та за рахунок належної йому готівки, на користь державного бюджету України податковий борг в сумі 71462 (сімдесят одну тисячу чотириста шістдесят дві) гривні 34 копійки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ ОСОБА_2

Постанова складена в повному обсязі 31.08.2015 року.